Справа № 634/789/24
Провадження № 2/634/246/24
"05" серпня 2024 р. сел. Сахновщина Харківської області
Суддя Сахновщинського районного суду Харківської області Зимовський О.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Наталія Петрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
02.08.2024 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана та підписана представником за довіреністю Харченко В.А., до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Н.П. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви на предмет дотримання позивачем загальних вимог цивільного процесуального законодавства щодо форми звернення та повноважень на здійснення представництва інтересів особи, яка звертається до суду, суддею встановлено, що позов підписано особою, яка не має відповідних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Як зазначено в позовній заяві, інтереси ОСОБА_1 за договором №б/н від 29.07.2024 року представляє адвокат Соколова Р.І.
На підтвердження повноважень адвоката Соколової Г.І до позовної заяви додано договір про надання правничої допомоги №б/н від 29.07.2024 року, та ордер від 01.08.2024 року №1190017.
Разом з тим, позовна заява ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини підписана представником за довіреністю ОСОБА_2 .
На підтвердження повноважень ОСОБА_2 до позовної заяви надано копію довіреності посвідченої 18.10.2023 року приватним нотаріусом Львівського місткого нотаріального округу Львівської області Завійською Ю.Л.
Принцип диспозитивності цивільного судочинства визначений у статті 13 ЦПК України, вимагає від суду розглядати справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, який законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЦПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно ч. 7 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України, до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом позову у даній справі є визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 274 ЦПК України, в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, щодо спадкування.
У зв'язку з чим дана справа підлягає розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Враховуючи, що справа не відноситься до спорів, що виникають з трудових відносин, а також не є малозначною, представництво інтересів ОСОБА_1 у даній справі може здійснювати виключно адвокат.
Як зазначалося вище, вказаний позов підписаний ОСОБА_2 , який діє на підставі довіреності, але в матеріалах справи відсутні будь які докази його повноважень, як адвоката, оскільки в даній категорії справи представництво може здійснювати виключно адвокат.
Відповідно до ст. 185 ч. 4 п. 1 ЦПК України позовна заява повертається у випадку, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Отже, суддя приходить висновку, що позовна заява підписана особою, яка не має права її підписувати, у зв'язку з чим наявні підстави для її повернення.
Відповідно до ст. 185 ч. 7 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення. А тому позивач має право повторно звернутись з вищевказаним позовом у встановленому законом порядку.
Також варто взяти до уваги практику Європейського суду з прав людини, сформульовану в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), де зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Таким чином, повернення позовної заяви не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних вище невідповідностей вимогам закону, позивач має право повторного звернення до суду із позовом.
З урахуванням викладеного суд повертає позовну заяву ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Н.П. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-260 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Сахновщинської селищної ради Красноградського району Харківської області, третя особа: приватний нотаріус Харківського районного нотаріального округу Харківської області Гаража Наталія Петрівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із позовом до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: