Справа №320/4587/18
Провадження № 1-і/333/51/24
02 серпня 2024 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя в складі: судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора: ОСОБА_3 , обвинуваченого: ОСОБА_4 , захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Запоріжжя, в режимі відеоконференції,
клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, українця, громадянина України, офіційно не працюючого, освіта середньо-спеціальна, який має на утриманні сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зі слів розлученого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого п. 13 ч. 2 ст. 115 КК України,
В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходилося кримінальне провадження №12018080140000577 від 16.02.2018 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України.
Відповідно до розпорядження Голови Верховного Суду від 14 вересня 2022 року №49/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану судів Запорізької області», визначено територіальну підсудність Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області за Комунарським районним судом м.Запоріжжя.
В межах своєї компетенції, Комунарський районний суд м.Запоріжжя має повноваження на прийняття та розгляд судових справ за територіальною підсудністю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області, а у справах, по яких Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили вирішувати питання стосовно видачі копії судового рішення; видачі виконавчого документа; а також питання пов'язані із виконанням судового рішення, та інші питання, згідно з процесуальними нормами.
17.02.2018 року обвинуваченого ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
19.02.2018 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2024 року строк тримання під вартою продовжено відносно ОСОБА_4 по 03.08.2024 (включно).
На даний час, на думку прокурора, продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування даного запобіжного заходу та його продовження, а саме: залишаються актуальними ризики переховування обвинуваченого від суду, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні та вчинення інших кримінальних правопорушень. ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, офіційно не працевлаштований на момент затримання, не одружений, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків та вказує на можливість переховування від суду у разі непродовження йому запобіжного заходу, тим самим перешкоджаючи кримінальному провадженні. Також, в ході судового розгляду безпосередньо судом не допитано всіх свідків, що надає можливість обвинуваченому у разі непродовження йому запобіжного заходу незаконно впливати на них з метою зміни наданих показів та уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, обвинувачений неодноразово судимий за вчинення тяжких корисливих злочинів, що свідчить про його схильність до вчинення даного виду кримінальних правопорушень та його не бажання стати на шлях виправлення, що вказує на можливість вчинення ним нових кримінальних правопорушень у разі непродовження йому дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Враховуючи що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам, прокурор просить продовжити строку дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_4 на 60 днів.
У судовому засіданні прокурор підтримала своє клопотання та просила його задовольнити. Додатково пояснила, що матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 (судового провадження та досудового розслідування) залишилися у м. Мелітополь, яке на цей час є тимчасово окупованою територією і доступ до них неможливий. Стороною обвинувачення зроблений запит до Міністерства соціальної політики та з'ясовано, що потерпіла та свідки залишились на окупованій території, як внутрішньо переміщені особи на території України не реєструвались. Матеріали кримінального провадження не відновлені.
Захисник обвинуваченого проти даного клопотання заперечував, так як ризики відсутні, обвинувачений вже більше 6,5 років тримається під вартою та справа не розглядається судом, тиск на потерпілих та свідків в даному випадку неможливий, оскільки вони не проживають на території України.
Обвинувачений в судовому засіданні просив відмовити в задоволені клопотання прокурора, оскільки загальний строк перебування його під вартою по цьому кримінальному провадженню перевищує 6,5 років, справа не розглядається не з його вини, кримінальне провадження не відновлено, сторона обвинувачення не може забезпечити його розгляд. За чотири роки розгляду справи в Мелітопольському міськрайонному суді прокурор не забезпечив допит свідків.
Заслухавши учасників, дослідивши надані матеріали, суд приходить до таких висновків.
Судом встановлено, що 16.02.2018 року за фактом вбивства громадянки ОСОБА_8 слідчим СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області були внесено відомості до ЄРДР за №12018080140000577, правова кваліфікація кримінального правопорушення п.13 ч.2 ст.115 КК України.
17 лютого 2018 року громадянина ОСОБА_4 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
19 лютого 2018 року ухвалою слідчого судді Мелітопольського міськрайонного суду відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та відповідно до ч.3 ст.197 КПК України про його продовження, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчинені підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який є особливо тяжким, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі.
Частиною 1 ст. 331 КПК України передбачено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого
Обґрунтованість та дієвість раніше застосованого запобіжного заходу можуть піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, або внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його продовження, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Таке обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження можуть змінюватись підстави застосування чи обставини, що враховувалися при первісному обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути продовжений, скасований або замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами зміни запобіжного заходу, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу, зокрема зміна кваліфікації кримінального правопорушення, погіршення стану здоров'я особи, зміни в складі її родини чи утриманців або майнового стану, погіршення репутації тощо та інші подібні обставини, які мають суттєве значення. При цьому практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) передбачає у разі належної поведінки підозрюваного чи обвинуваченого пом'якшувати умови обмеження його прав та свобод, пов'язані зі застосуванням запобіжного заходу.
Відповідно до ч.2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Приймаючи рішення про обрання запобіжного заходу, суд враховує вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фактичні обставини справи, дані про особу підозрюваного та характер висунутої підозри, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків постійного місця роботи, утриманців), поведінки обвинувачених під час розслідування злочинів (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
ОСОБА_4 раніше судимий, до затримання постійно проживав у АДРЕСА_3 , який на цей час знаходиться на тимчасово окупованій території. Обвинувачений офіційно не працевлаштований, відсутні докази щодо наявності у нього постійного законного щомісячного доходу.
Таким чином, при аналізі пояснень учасників судового засідання, враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, факти, встановлені у судовому засіданні, особистість обвинуваченого, вважаю, що на цей час продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду та можливість вчинити інше кримінальне правопорушення.
Такі ризики як перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та незаконний вплив на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні, вважаю що не були доведені прокурором під час судового засідання, оскільки розгляд кримінального провадження не здійснюється, матеріали не відновлені, інформації про перебування свідків та потерпілих на неокупованій території України не має.
При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 , суд вважає, що вказані вище ризики відносно останнього дійсно продовжують існувати, але вони зменшилися до того рівня, коли можливо застосувати інший запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі, у даному випадку - особисте зобов'язання, оскільки запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не можливо обрати, тому що суду не надано доказів, що ОСОБА_4 має місце проживання на неокупованій території України.
Суд повністю погоджується з позицією сторони захисту, що згідно практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строків тримання під вартою, ґрунтується на презумпції, що з перебігом судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування.
Обвинувачений ОСОБА_4 знаходиться під вартою майже 6 років 5 місяців, розгляд кримінального провадження не здійснюється, оскільки матеріали кримінального провадження залишились на території міста Мелітополь Запорізької області, яке на теперішній час окуповане.
Згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 року Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки він свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє «прогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства».
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Москаленко проти України» (Заява № 37466/04) від 20.08.2010 року ЄСПЛ вказав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.
Отже, обвинувачення особи у скоєнні тяжких злочинів та очікуване покарання, яке можливо призначити за вказані злочини, є однім з факторів, який має враховувати суд при обранні та продовженні запобіжного заходу, хоча такий фактор сам по собі без оцінки усіх інших обставин у сукупності не може слугувати єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Таким чином, суд вважає за можливе застосувати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання з покладенням на нього обов'язків.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 187, 199, 331, 369-372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на особисте зобов'язання строком на 2 місяці, а саме до 02 жовтня 2024 року (включно), звільнивши його з-під варти негайно.
ОСОБА_4 зобов'язується:
1) не відлучатися за межі міста Запоріжжя без дозволу прокурора або суду;
3) повідомляти прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити, що в разі невиконання встановлених обвинуваченому ОСОБА_4 зобов'язань до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення.
Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Комунарського районного суду
міста Запоріжжя ОСОБА_1