Справа № 953/6248/24
Провадження № 3/953/2016/24
05 серпня 2024 року м. Харків
Суддя Київського районного суду м.Харкова Кононенко Т.О., розглянувши матеріал, що надійшов з Департаменту патрульної поліції управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення -
встановив:
05.07.2024 року о 05 годині 12 хвилин в м. Харкові по вул. Люсинська, 25 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Veloster д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи права керування транспортними засобами відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1 А, 2.13 ПДР України та скоїв правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.
05.07.2024 року о 05 годині 12 хвилин в м. Харкові по вул. Люсинська, 25 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Hyundai Veloster д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тримтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest 6820 », що підтверджується тестом від 05.07.2024, результати огляду становлять 0,65 % проміле, чим порушено п.2.9а ПДР.
Постановою Київського районного суду м.Харкова від 12.07.2024 року справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 КУпАП об'єднано в одне провадження
ОСОБА_1 та законний представник ОСОБА_2 в судове засідання з'явилися, вину у вчинені адміністративних правопорушень ОСОБА_1 визнав.
Суд, вислухавши поясненняв, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що останній вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 126, ч.1 ст. 130 КУпАП так, як вина його підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 передбаченого
ч. 2 ст. 126 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 898413 від 05.07.2024 року, рапортом, поясненнями, фактичними даними, що містяться на дисках з відео-матеріалами, доданими до протоколу про адміністративні правопорушення .
Відповідно до п.2.1.а ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за порушення пункту 2.1а ПДР України передбачена статтею 126 КУпАП.
Частина 2 ст. 126 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобам особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративні правопорушення мали місце внаслідок порушення п. 2.1.а, 2.13 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 відповідно до якого, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 передбаченого
ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується доказами, що містяться в справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 898415 від 05.07.2024 року, роздруківкою результату тестування на алкоголь до протоколу відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду був позитивний - 0,65 % проміле, фактичними даними, що містяться на дисках з відео-матеріалами, доданими до протоколів про адміністративні правопорушення, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 зазначив «згоден», направленням на огляд, поясненнями, рапортом.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складений у відповідності до вимог ст. 254, 255, 256 КУпАП.
Даючи оцінку зібраним доказам в їх сукупності, суд вважає, що адміністративне правопорушення мало місце внаслідок порушення п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1 відповідно до якого, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Крім того, пункт 1.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п. 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за порушення зазначеної вимоги ПДР передбачена ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі -Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з п.3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (п.6 розділу І Інструкції). У розумінні вимог п.7 розділу І Інструкції, огляд у закладі охорони здоров'я проводиться лише у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейськими.
Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, об'єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
В матеріалах справи містяться дані щодо результатів проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», що проводився інспектором 05.07.2024 року о 07:06 год. по вул. Люсинська, 27А, в м. Харкові, згідно якого, результат тесту - 0,65 %. Після того, як ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, він не повідомляв працівників поліції, що з результатом даного огляду він не згоден.
Відповідно до Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, ОСОБА_1 зазначив згоден.
Що також підтверджується відеозаписом з бодікамери долученої до протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, долучені відеозаписи є належними та допустимими доказами, оскільки отримані у встановленому законом порядку, відеозапис містить обставини події правопорушення, на ньому зафіксовано весь хід спілкування ОСОБА_1 з працівниками поліції, вказані відеозаписи дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 № 1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № 1496/27941, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції суду не надано.
Поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 898415 від 05.07.2024 року року відносно ОСОБА_1 складений в установленому законом порядку, відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, розділам ІІ, ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КпАП України, тобто керування транспортними засобами особами в стані алкогольного сп'яніння. При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Суд приймає до уваги, що правопорушення було вчинено неповнолітнім ОСОБА_1 .
Так, відповідно до вимог ст. 13 КупАП до осіб віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років, які вчинили адміністративні правопорушення, застосовуються заходи впливу, передбачені статтею 24-1цього Кодексу.
В той же час, у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44,51,121-127,130, статтею 139,частиною другою статті 156,статтями 173,173-4,174,183-1,185,190-195цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини.
Обставини, що пом'якшують або обтяжують адміністративну відповідальність за адміністративне правопорушення, не встановлені.
Суд враховує, що адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.
На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд остаточно застосовує до правопорушника адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, в порядку ст. 40? КУпАП з правопорушника на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в розмірі в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 130, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд -
ухвалив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти адміністративне стягнення:
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік;
- за ч. 2 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок.
Відповідно до ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення у вигляді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанову може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Т.О.Кононенко