Справа № 639/4058/22
Провадження № 2/638/945/24
30 липня 2024 року Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.,
за участю секретаря - Пухно М.С.,
представників позивача - Куляшової Г.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному провадженні в залі судових засідань Дзержинського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуркаленко Інесса Валеріївна, ОСОБА_3 , про надання додаткового строку для прийняття спадщини, -
встановив:
Позивач звернулася з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуркаленко Інесса Валеріївна, ОСОБА_3 , про надання додаткового строку для прийняття спадщини, яку 23.02.2023 було уточнено, якою просить: надати додатковий строк - 3 місяці для прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті її сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її син- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть сер НОМЕР_1 .
Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є позивач - його мати та його донька - ОСОБА_3 . З дружиною - ОСОБА_5 , шлюб ОСОБА_4 , розірвав 09.02.1999 року, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 . Факт родинних відносин підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_4 в Україні ввели військовий стан, почались бойові дії та сильні бомбардування м. Харкова.
Наприкінці квітня 2022 року позивач, як першочергова спадкоємиця звернулася з консультацією до нотаріальної контори, оскільки бажала прийняти спадщину після смерті сина. У нотаріальній конторі їй повідомили, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 480 «на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється та Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини.
Чоловік позивача - ОСОБА_6 мав хронічне захворювання та на ґрунті великого стресу, викликаного спочатку смертю нашого сина, а згодом початком війни, його хвороба загострилася та він був прикутим до ліжка. Саме позивач здійснювала за ним догляд. ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_6 , помер.
Лише у листопаді, коли повернулися до міста родичі позивача, вона змогла вийти з домівки (враховуючи вік позивача та ситуацію у місті, без сторонньої допомоги позивач з дому не виходить) та звернутися до: Приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Гуркаленко Інесси Валеріївни з заявою про прийняття спадщини. Однак позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_4 , так як позивачем був пропущений строк для прийняття спадщини. Не дивлячись на те, що фактично позивач з сином мешкала за однією адресою та проживала з ним однією сім'єю, але у зв'язку з тим, що на час смерті позивач та син померлої були зареєстровані за різними адресами, 26.11.2022 року позивач отримала Постанову Про відмову у вчиненні нотаріальної дії. Також, позивачу було роз'яснено, щодо Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 480 були внесені зміни відповідно до яких, на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини продовжується, але тільки на чотири місяця.
Спадкове майно складається з 1/3 частини квартири, що належала ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло.
Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шусть місяців, який починається з часу відкриття спадщини, а з урахуванням пушту 3 Постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 року 3164 «Деякі питання в умовах воєнного стану», відповідно до якого перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється па час дії воєнного стану, але не більше ніж на чотири місяці.
Згідно зі ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Отже, законодавчо передбачено, що якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
З урахуванням веденого в Україні Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року воєнного стану, смерті мого чоловіка, похилого віку, у позивача виникли об'єктивні та істотні труднощі для своєчасної подачі заяви про прийняття спадщини.
Відповідач по справі- ОСОБА_2 є дядьком ОСОБА_4 , тобто спадкоємцем третьої черги на підставі ст. 1263 ЦК України та оскільки був зареєстрований разом з померлим на час смерті за однією адресою, вважається таким, що фактично прийняв спадщину. Факт родинних відносин ОСОБА_2 та ОСОБА_4 , підтверджується свідоцтвом про народження відповідача - ОСОБА_2 , а також свідоцтвом про народження чоловіка позивача.
Донька померлого - ОСОБА_3 з заявою про прийняття спадщини не зверталася та на спадщину не претендує.
Ухвалою від 31.01.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу час для усунення недоліків.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.03.2023 позовну заяву прийнято до провадження судді Цвіри Д.М., відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 03.08.2023 підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні додатково пояснила, що у квітні 2022, позивач зверталася до нотаріуса по телефону. У листопаді 2022 які саме родичі повернулися до м. Харкова, які допомогали позивачці звернутися до нотаріуса, представник не змогла пояснити.
Представником позивача подано через канцелярію суду нотаріальну заяву відповідача, якою він позов визнав, та просив розглянути справу за його відсутності.
Третя особа також у судове засідання не з'явилася, матеріали справи містять заяву, якою третя особа просила розглянути справу за її відстуності, позов визнала. Заяву з додатком направлено поштою з адреси: АДРЕСА_1 , натомість у додатку до заяви додано копію заяви про надання тимчасового захисту в Словенії.
Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши надані стороною докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли, а саме:
Відповідно до загальних положень про спадкування, викладених у статтях 1220, 1222, 1270 ЦК України право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, початком перебігу якого є час її відкриття.
Згідно з частиною першою статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до частини першої статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Позивач посилається у позові, що проживала на день смерті із спадкодавцем, але у них були різні реєстрації, натомість матеріали справи не містять доказів реєстрації спадкодавця.
Також, позивач посилається у позові, що відповідач зареєстрований разом із спадкодавцем, натомість відомості про реєстрацію відповідача, надані ВОМІРМП УПГПР ГУДМС України в Харківській області і нотаріальна заява, свідчать про те, що відповідач зареєстрований разом з позивачем, за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до цієї норми поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Звернувшись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач зобов'язаний повідомити суду поважні причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкодили йому звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом строк, а також надати докази на підтвердження своїх доводів та вимог.
Частина третя статті 1272 ЦК України може застосовуватись, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, суд повинен враховувати, що такі причини визначаються у кожному конкретному випадку, з огляду на обставини кожної справи.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Рішення обґрунтовується лише тими доказами, які одержані у визначеному законом порядку та досліджені в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовані вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд повинен мотивувати свої дії та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Щодо посилання позивача на те, що наприкінці квітня 2022 року вона як першрчергова спадкоємиця звернулася з консультацією до нотаріальної контори, оскільки бажала прийняти спадщину після смерті сина. У нотаріальній конторі їй повідомили, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 480 «на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється та Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини, суд звертає увагу, що основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб'єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов'язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України (частина друга статті 4 ЦК України).
Актами цивільного законодавства України є також постанови Кабінету Міністрів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону (частина четверта статті 4 ЦК України).
У доктрині приватного права зауважується, що ієрархія актів цивільного законодавства може базуватися на їх юридичній силі (вимір по вертикалі). Вона поширюється, по-перше, на співвідношення закону та підзаконних актів та, по-друге, на співвідношення Конституції та законів (як кодифікованих, так і інших (поточних)). Одночасно слід визнати існування ієрархії між ЦК як кодифікованим законом та іншими (поточними) законами, що регулюють цивільні відносини. Ця ієрархія базується на визнанні ЦК основним актом цивільного законодавства (вимір ієрархії по горизонталі) (див. Цивільний кодекс України: науково-практичний коментар. Т. 1: Загальні положення. Особи / за ред. І. В. Спасибо-Фатєєвої. - Харків: ЕКУС, 2020. - С. 45).
Стосовно виміру ієрархії актів цивільного законодавства по горизонталі, то в статті 4 ЦК України закріплюється пріоритет норм ЦК (як основного регулятора приватних відносин) над нормами інших законів. Причому, що такий спосіб вирішення колізії норм ЦК із нормами інших законів, із констатацією пріоритету норм ЦК над нормами інших законів, підтримувався, зокрема, Конституційним Судом України (див. рішення від 13 березня 2012 року у справі № 5-рп/2012), Верховним Судом України (див. постанову Верховного Суду України від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59цс13, постанову Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2023цс15), Великою Палатою Верховного Суду (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 22 червня 2021 року в справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20).
Щодо виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, то в статті 4 ЦК України встановлено повний перелік нормативно-правових актів, якими можуть регулюватися цивільні відносини. Крім Конституції України, ЦК України та інших законів України, цивільні відносини можуть регулюватися, за загальним правилом, лише такими підзаконними актами, як: акти Президента України, видані у випадках, установлених виключно Конституцією України; постанови Кабінету Міністрів України, що не суперечать положенням ЦК України та інших законів України. Якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням ЦК України, або іншому закону, мають застосовуватися відповідні положення ЦК або іншого закону. Інші органи державної влади України та органи влади Автономної Республіки Крим можуть видавати нормативні акти, що регулюють цивільні відносини, лише у випадках і в межах, установлених Конституцією України та законом. Таким чином можливість видання актів цивільного законодавства на підзаконному рівні для зазначених органів суттєвим чином обмежена (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2019 року в справі № 490/7071/16-ц (провадження № 61-25815св18).
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття (стаття 1270 ЦК України).
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (стаття 1272 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (частина перша статті 1273 ЦК України).
Установити, що на час воєнного стану перебіг строку для прийняття спадщини або відмови від її прийняття зупиняється. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення строку для прийняття спадщини (пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм, з урахуванням виміру ієрархії актів цивільного законодавства по вертикалі, свідчить, що:
правила щодо строку на прийняття спадщини (початок перебігу, наслідки спливу) регулюються Цивільним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України і є основним актом цивільного законодавства України;
строк на прийняття спадщини по своїй сутності є присічним (статті 1270, 1272 ЦК), оскільки його сплив призводить до того, що спадкоємець вважається таким, який не прийняв спадщину. Тобто сплив строку «присікає» право на прийняття спадщини. Проте в законі, вочевидь з урахуванням сутності права на прийняття спадщини як майнового, передбачена можливість: за згодою самих спадкоємців, що прийняли спадщину, подати заяву про прийняття спадщини (частина друга статті 1272 ЦК України); для спадкоємця звернутися з позовною вимогою та за наявності поважної причини суд визначає додатковий строк на прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України);
законодавець як у статті 1270 ЦК України, так і в інших нормах ЦК України, не передбачає допустимості існування такої конструкції як «зупинення перебігу строку на прийняття спадщини» та можливості в постанові Кабінету Міністрів України визначати інші правила щодо строку на прийняття спадщини;
пункт 3 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 164 «Деякі питання нотаріату в умовах воєнного стану» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суперечить статтям 1270, 1272 ЦК України, а тому не підлягає застосуванню.
Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (частина друга статті 410 ЦПК України).
За таких обставин, повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, суд дійшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 2 ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуркаленко Інесса Валеріївна, ОСОБА_3 , про надання додаткового строку для прийняття спадщини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , номер і серія паспорта: НОМЕР_5 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: неможливо ідентифікувати.
Треті особи: приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Гуркаленко Інесса Валеріївна, юридична адреса: 61064, м. Харків, Григорівське шосе, б. 53, прим. 1.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 .
Суддя Д.М. Цвіра