справа № 619/5948/24
провадження № 3/619/1643/24
Постанова
іменем України
05 серпня 2024 року,
суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М. розглянула у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, Харківської області, солдата, інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметник третьої групи інспекторів прикордонної служби третього відділення інспекторів прикордонної служби дев'ятої прикордонної застави (з АДРЕСА_1 ) третьої прикордонної комендатури (з АДРЕСА_2 ), який проживає за адресою: АДРЕСА_3 ,
за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 172-20, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
установила:
03.08.2024 о 15 год 00 хв, під час перевірки особового складу персоналу групи забезпечення в тимчасовому місці дислокації, виявлено інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника 3 групи інспекторів прикордонної служби 3 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонної застави, солдата ОСОБА_1 з можливими ознаками вживання алкогольних напоїв, а саме, нечітка мова, почервоніння очей. По даному випадку здійснено доповідь по команді та супроводженню військовослужбовця до КНП «Золочівська лікарня». ОСОБА_1 під час медичного освідчення на стан алкогольного сп'яніння відмовився від його проходження.
Крім того, 03.08.2024 о 09 год 00 хв під час контрольного шикування персоналу групи забезпечення в тимчасовому місці дислокації, виявлено відсутність інспектора прикордонної служби 3 категорії - кулеметника 3 групи інспекторів прикордонної служби 3 відділення інспекторів прикордонної служби НОМЕР_1 прикордонної застави, солдата ОСОБА_1 , який мав залучатися на службу згідно бойового розпорядження, чим порушив вимог ст. 11, 16 статуту внутрішньої служби, а саме, здійснив недбале ставлення до військової служби вчинених в умовах особливого періоду.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину не визнав, у наданій письмовій заяві зазначив, що його відпустили додому 03.08.2024.
Суд зазначає, що правова позиція по справі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає ретельній перевірці під час судового розгляду з огляду на вільне визначення своєї позиції до вчиненого, правильного розуміння обставин події, шляхом безпосереднього дослідження доказів судом, а обов'язок органу (особи), який склав протокол про адміністративне правопорушення нести тягар доказування, є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Не дивлячись на невизнання вини особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, його винуватість доказана у повному обсязі та підтверджується протоколами СхРУ №113131 та №113130 про військове адміністративне правопорушення від 04.08.2024, підписаним особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; поясненнями ОСОБА_1 від 04.08.2024; актом виявлення від 03.08.2024; направленням на медичний огляд ОСОБА_1 ; службовою характеристикою від 03.08.2024; фотокопією службового посвідчення серії НОМЕР_2 виданого на ім'я ОСОБА_1 ; поясненнями ОСОБА_2 від 04.08.2024; поясненнями ОСОБА_3 від 04.08.2024; поясненнями ОСОБА_4 від 04.08.2024.
За змістом статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
24 лютого 2022 року відповідно пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України та Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» постановлено ввести в Україні воєнний стан строком на 30 діб. Відтак, з моменту видання Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до ст. 11, 13, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України встановлено, що до загальних обов'язків військовослужбовців відноситься: необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Військовослужбовець зобов'язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров'я звичок. Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до ст. 241 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).
Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; бути пильним, зберігати державну таємницю; додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, а саме: відмова військовослужбовцем від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Крім того, своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а саме: недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.
Як передбачено ч. 2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Пунктом 6 розділу ІІІ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України передбачено, що у разі об'єднання судових справ (матеріалів кримінального провадження) в одну їй присвоюється єдиний унікальний номер тієї з об'єднаних справ (матеріалів), яка надійшла до суду першою. Відповідно до постанови (ухвали) суду вноситься інформація в АСДС під номером об'єднаної справи (матеріалів кримінального провадження) та відмітки про об'єднання справ (матеріалів кримінального провадження) із зазначенням номера нової судової справи (матеріалів кримінального провадження).
Враховуючи, що до суду надійшли справи щодо декількох адміністративних правопорушень (№ 619/5948/24, № 619/5950/24), вчинених однією особою, які розглядаються одночасно одним суддею та з метою всебічного та повного з'ясування усіх обставин справи, вони підлягають об'єднанню в одне провадження, з присвоєнням об'єднаній справі єдиного унікального номеру «619/5948/24».
Згідно зі ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладанні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Відповідно ст. 34, 35 КУпАП, обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, загальні основи накладення адміністративних стягнень, вимоги ч. 2 ст. 36 КУпАП, суддя дійшла висновку, що на ОСОБА_1 необхідно накласти стягнення відповідно до санкції ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за більш серйозне правопорушення, що буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним адміністративних правопорушень.
За змістом ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Однак, відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
При розгляді справи встановлено, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, що підтверджується фотокопією службового посвідчення серії НОМЕР_2 та притягається за вчинення військового адміністративного правопорушення під час виконання службових обов'язків, а відтак, він є особою, яка звільняється від сплати судового збору.
Керуючись ст. 283, 284 КУпАП, суддя,
постановила:
Об'єднати в одне провадження адміністративну справу стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП (справа № 619/5948/24, провадження 3/619/1643/24) з адміністративною справою щодо ОСОБА_1 за фактом вчинення правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП (справа № 619/5950/24, провадження 3/619/1644/24).
Об'єднаній справі присвоїти єдиний унікальний номер «619/5948/24».
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушеннь, передбачених ч. 3 ст. 172-20, ч. 2 ст 172-15 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ч. 3 ст. 172-20, ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області.
Суддя І. М. Нечипоренко