233 Справа № 233/4144/24
підготовчого судового засідання
05 серпня 2024 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 62024050010004598 від 17 червня 2024 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Каховка, Херсонської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової служби за контрактом, кулеметника відділення снайперів зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , солдата, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України,
22 липня 2024 року до Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за № 62024050010004598 від 17 червня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України який затверджено прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_6 19 липня 2024 року.
22 липня 2024 року відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями головуючим суддею визначено суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 22 липня 2024 року по вказаному кримінальному провадженню призначено підготовче судове засідання.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою на 60 днів, без права визначення застави зважаючи на те, що ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України станом на теперішній час не перестали існувати. Наполягав, що більш м'які заходи забезпечення кримінального провадження не будуть дієвими. Також вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.
Обвинувачений в судовому засіданні, після роз'яснення головуючим суддею права здійснювати розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції щодо злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років, колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого зазначеного клопотання не заявив. Щодо вирішення питань підготовчого судового засідання погодився з думкою захисника і прокурора. Щодо клопотання прокурора про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою поклався на розсуд суду, додав, що за час перебування поза межами частини не вчинив жодного кримінального правопорушення.
Захисник у підготовчому судовому засіданні підтримав позицію прокурора щодо можливості призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні. Щодо клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу заперечував, вважав його необґрунтованим. На його думку до обвинуваченого можна застосувати інший більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або особистого зобов'язання. Додав, що обвинувачений самостійно повернувся до частини, прибував на виклики до ДБР.
Суд, вислухавши учасників судового провадження та вивчивши клопотання прокурора та сторони захисту дійшов такого висновку.
З приводу призначення справи до розгляду.
Під час підготовчого судового засідання угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Костянтинівському міськрайонному суду Донецької області.
Таким чином, наявні достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.
Щодо клопотання про обрання запобіжного заходу.
Солдат ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом та проходячи її на посаді кулеметника відділення снайперів зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 в порушення ст. 17, 65 Конституції України, ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, 05 січня 2023 року самовільно залишив місце служби - тимчасовий пункт дислокації військової частини НОМЕР_1 , розташований у АДРЕСА_3 із ввіреною йому для службового користування зброєю АК 74 № НОМЕР_2 та ухилявся від несення обов'язків військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби до 31 травня 2024 року, доки самостійно не звернувся до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську із заявою про намір повернення до Збройних Сил України для подальшого проходження військової служби, тим самим припинив вчиняти зазначене триваюче кримінальне правопорушення.
Ухвалою слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2024 року стосовно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 13 серпня 2024 року включно.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих і свідків, тощо.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для суду подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний, обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Суд, не роблячи передчасних висновків, щодо вини обвинуваченого ОСОБА_4 у інкримінованому кримінальному правопорушенні, не даючи оцінки жодному доказу зібраному у справі, вважає за доцільне обрати останньому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, приймаючи до уваги наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- ризик переховування від суду, що підтверджується тим, що суворість покарання за вчинення особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років, може бути визнане обвинуваченим ОСОБА_4 більш небезпечним, ніж втеча. У зв'язку з чим запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі, не надасть повної можливості контролювати обвинуваченого та забезпечити повний та всебічний розгляд кримінального провадження у суді.
- ризик незаконно впливати свідків обґрунтовується тим, що обвинувачений може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника. За таких обставин, ризик впливу існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення підтверджується тим, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі з метою ухилитися від кримінальної відповідальності за злочин, у вчиненні якого обвинувачується, як військовослужбовець, може вчинити злочини, передбачені ст. 402, 403, 408, 409 КК України.
Суд вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти відповідає особі обвинуваченого ОСОБА_4 , характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти, з урахуванням наявності ризиків переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення іншого кримінального правопорушення, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого ОСОБА_4 , судом на теперішній час не встановлено.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України № 259/2022 від 18 квітня 2022 року змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Відповідно до Указу Президента України № 341/2022 від 17 травня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 574/2022 від 12 серпня 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 23 серпня 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 757/2022 від 07 листопада 2022 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 21 листопада 2022 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 58/2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 254/2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України 26 липня 2023 року № 451/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 734/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 49/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб. Указом Президента України № 271/2024 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо обрання запобіжного заходу до військовослужбовців, які вчинили військові злочини під час дії воєнного стану» № 2472 від 28.07.2022 внесено зміни до статті 176 КПК України які передбачають, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті. Пунктом 5 частини 1 статті 176 КПК України передбачено тримання під вартою.
За приписами статті 176 КПК України, до військовослужбовця, який вчинив військовий злочин під час дії правового режиму воєнного стану, не може застосовуватися будь-який інший запобіжний захід, крім як тримання під вартою.
Крім того, відповідно до абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З огляду на те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, суд, відповідно до абзацу 8 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Що стосується клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слід зазначити наступне.
За приписами ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого засідання, суд за клопотанням учасників провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених у розділі ІІ цього кодексу.
Та обставина, що в клопотанні прокурора зазначено «продовжити» запобіжний захід у вигляді тримання ОСОБА_4 під вартою, а не «обрати» не може слугувати підставою для відмови у клопотанні прокурора, оскільки терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні за своїм правовим значенням. Крім того, обрання є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження - вторинна стадія, яка наступає, за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується.
Разом з цим, обвинувачений є військовослужбовцем, з урахуванням положень ст. 4 Закону України «Про попереднє ув'язнення», Закону України «Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», Порядку тримання засуджених, узятих під варту, заарештованих та затриманих військовослужбовців, тримання під вартою в ізоляторі тимчасового тримання повинно відбуватись на гауптвахті Військової служби правопорядку у Збройних Силах України.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає частковому задоволенню, в той час як в задоволенні клопотання захисника слід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 314-316, 176-177, 183, 193, 194, 372, 395 КПК України, суд
Призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР № 62024050010004598 від 17 червня 2024 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України на 14 серпня 2024 року о 09-00 в умовах особливої роботи Костянтинівського міськрайонного суду.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, який здійснюватиме повноваження прокурора у цьому кримінальному провадженні, обвинуваченого та захисника.
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою в умовах гауптвахти обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково, у клопотанні захисника щодо обрання більш м'якого запобіжного заходу відмовити.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 строком на 60 діб до 03 жовтня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Копію ухвали вручити обвинуваченому і направити начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 у Збройних силах України для організації виконання.
На ухвалу суду в частині обрання запобіжного заходу обвинуваченим, захисником, прокурором може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Суддя: ОСОБА_1