Ухвала від 05.08.2024 по справі 906/1318/19

УХВАЛА

05 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 906/1318/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Пєскова В. Г. - головуючий, Жукова С. В., Огородніка К. М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Житомирській області (вх. № 5458/2024)

на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024

у складі колегії суддів: Розізнаної І.В.(головуючий), Грязнова В.В., Павлюк І.Ю.

та на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 (про відмову у задоволенні клопотання про відсторонення розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Мельника М.А.)

у складі судді Макаревич В.А.

у справі № 906/1318/19

за заявою Виробничо-комерційної фірми "Урарту"

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

05.03.2020 ухвалою Господарського суду Житомирської області відкрито провадження у справі № 906/1318/19 про банкрутство Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"; введено процедуру розпорядження майном боржника; призначено розпорядника майна Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

14.03.2024 ухвалою Господарського суду Житомирської області у справі №906/1318/19 відмовлено у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Житомирській області № 2388/503-30-13-04 від 29.02.2024 про відсторонення розпорядника майна Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" - арбітражного керуючого Мельника М. А.

19.06.2024 постановою Північно-західного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складений 27.06.2024) ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 у справі № 906/1318/19 залишено без змін.

16.07.2024 (через підсистему "Електронний суд") Головним управлінням ДПС у Житомирській області подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 про відмову у задоволенні клопотання про відсторонення розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Мельника М. А. у справі № 906/1318/19; направити справу на новий розгляд до Господарського суду Житомирської області.

Також скаржником подано клопотання про виправлення описки у касаційній скарзі.

16.07.2024 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), Васьковського О.В., Жукова С.В.

01.08.2024 у зв'язку з відпусткою судді Васьковського О. В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 906/1318/19 визначено склад колегії суддів: головуючий - Пєсков В. Г. (суддя-доповідач), судді: Жуков С.В., Огороднік К. М.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 вказав, що фраза "встановленого законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу передбачено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.

Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 05.03.2020 відкрито провадження у справі № 906/1318/19 про банкрутство ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України".

Отже, провадження у справі № 906/1318/19 здійснюється згідно з положеннями Кодексу України з процедур банкрутства.

Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі №910/18250/16).

У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1318/19, прийнята за результатом перегляду ухвали Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 про відмову у задоволенні клопотання про відсторонення розпорядника майна боржника, можливість оскарження у касаційному порядку якої не передбачено частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України", право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Таким чином, вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 906/1318/19 за касаційною Головного управління ДПС у Житомирській області на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню.

Крім того, у разі прийняття до касаційного провадження касаційної скарги скаржника на вказані судові рішення, суд касаційної інстанції буде діяти не як "суд встановлений законом" в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, що в сукупності з положеннями норм статті 287 ГПК України, виключає можливість касаційного перегляду.

У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області, колегією суддів не розглядається клопотання скаржника про виправлення описки у касаційній скарзі у справі № 906/1318/19.

На підставі викладеного та керуючись частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 234, 235, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 906/1318/19 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Житомирській області (вх. № 5458/2024) на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.06.2024 та ухвалу Господарського суду Житомирської області від 14.03.2024 (про відмову у задоволенні клопотання про відсторонення розпорядника майна боржника - арбітражного керуючого Мельника М.А.).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Пєсков

Судді С. Жуков

К. Огороднік