20.06.2024 року м.Дніпро Справа № 904/586/23
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Коваль Л.А. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Чередка А.Є.
секретар судового засідання Михайлова К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 (прийняте суддею Ярошенко В.І., повне судове рішення складено18.05.2023) у справі № 904/586/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО"
до Комунального підприємства Дніпровської обласної ради "Аульський водовід"
про стягнення коштів
1.Короткий зміст заявлених вимог.
Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" подало до Господарського суду Дніпропетровської області позовну заяву до Комунального підприємства Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" в якій просить суд стягнути заборгованість за договором № 0579-01024 від 28.06.2019 у розмірі 10 375 918, 57 грн, яка складається з основного боргу - 7 925 720, 98 грн, пені - 237 401, 39 грн, штраф - 570 832, 68, 3% річних - 195 124, 43 грн, інфляційних збитків - 1 446 838, 99 грн.
2.Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у справі № 904/586/23:
-позов задоволено частково;
-стягнуто з Комунального підприємства Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" основний борг 7 925 720, 98 грн, інфляційні втрати в розмірі 1 446 838, 99 грн, 3 % річних у розмірі 195 106, 85 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 143 515 грн.;
-в іншій частині позову відмовлено.
Приймаючи вказане рішення суд першої інстанції виходив з обставин неналежного виконання Відповідачем умов договору поставки № 0579-01024 від 28.06.2019 в частині своєчасного розрахунку за поставлену електричну енергію. Інфляційні втрати та 3% річних нараховані на підставі ст. 625 ЦК України; 3% річних відкориговані судом у зв'язку з виявленими помилками при їх розрахунку позивачем. У вимогах що стягнення пені відмовлено у зв'язку з відсутністю підписаного сторонами акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів у позивача, нарахування її за межами шестимісячного строку, а також з урахуванням приписів п. 16 постанови НКРЕКП № 332 від 25.02.2022. У вимогах щодо стягнення штрафу, нарахованого на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України, відмовлено у зв'язку з неможливість застосування такого виду відповідальності до грошового зобов'язання.
3.Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Приватне акціонерне товариство "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" подало апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у справі № 904/586/23, просить скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у стягненні суми пені у розмірі 237 401, 39 грн. та суми штрафу у розмірі 570 832, 68 грн. та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог.
4.Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що обов'язок зі сплати за електричну енергію з врегулювання небалансів виникає не з моменту підписання акту купівлі-продажу електричної енергії, а через два робочих дні після виставлення рахунків в системі управління ринком.
Саме з цієї причини позивач і не вважав за необхідне надавати до позовної заяви копії актів купівлі-продажу. Прошу звернути увагу суду на ту обставину, до відповідач не спростовував самого факту купівлі електричної енергії у позивача як оператора системи передачі, а лише вказував на відсутність таких актів у якості додатків до позовної заяви. Натомість, ці акти наявні у відповідача.
Крім того, 26.07.2022 між позивачем та відповідачем був укладений Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджував наявність правовідносин з купівлі-продажу електричної енергії та в якому є посилання на відповідні акти купівлі-продажу за відповідні місяці. Копія цього акту була надана до позовної заяви
Сутність акту купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів та сплати інших платежів зводиться до того, до він фіксує результат угод купівлі-продажу електричної енергії за місяць, адже протягом місяця як позивач, так і відповідач можуть купувати чи продавати електричну енергію. А акт купівлі-продажу є підсумковим документом, в якому значиться, хто, скільки, кому продав, хто, скільки купив електричної енергії за місяць.
Апелянт зазначає, що постанови НКРЕКП №№ 332, 413 не мають зворотної дії у часі, їх положення застосовуються лише на майбутнє. Постанова НКРЕКП № 332 у редакції, яка містить спірний п. 16, тобто в редакції постанови НКРЕКП № 413, набрала чинності з 26.04.2022 у той час, коли зобов'язання відповідача щодо оплати передбаченої договором неустойки виникло задовго до зазначеного часу.
Норми ЦК, ГК України та Закону України "Про ринок електричної енергії" є чинними і жодних умов чи застережень про можливість нарахування штрафних санкцій та/або зупинення їх стягнення за рішенням суб'єкта владних повноважень (НКРЕКП) не містять.
В п. 1 ч. 2 ст. 17 Закону про НКРЕКП, на який послався суд першої інстанції, йдеться мова про право Регулятора приймати рішення з питань, до належать до його компетенції. При цьому, повноваження Регулятора на ринку електричної енергії визначені ч. 1 ст. 17 Закону про НКРЕКП та ч. 3 ст. 6 Закону про ринок, у яких відсутня норма про можливість НКРЕКП врегульовувати договірні відносини між учасниками ринку електричної енергії шляхом, зокрема, визначення умов і порядку нарахування/стягнення штрафних санкцій за договором про участь в балансуючому ринку.
Зазначені в п. 16 постанови НКРЕКП № 332 приписи є настановами, тобто рекомендаціями/порадами, які не мають обов'язкового характеру, не містять умов чи застережень про звільнення учасників ринку електричної енергії, в тому числі відповідача, від сплати пені за порушення умов договору про участь у балансуючому ринку.
5.Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Відповідач письмового відзиву на апеляційну скаргу не подав, у судових засіданнях проти задоволення скарги заперечував.
6.Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у справі № 904/586/23; розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 07.09.2023 о 16:00 год.
В судовому засіданні 07.09.2023 оголошено перерву на 02.11.2023 о 17:30 год.,
02.11.2023 відкладено розгляд апеляційної скарги у справі в судове засідання до 25.01.2024 о 15:00 год.
25.01.2024 відкладено розгляд апеляційної скарги у справі в судове засідання до 11.04.2024 о 14:00 год.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.04.2024 провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у справі № 904/586/23 зупинено до розгляду Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду справи № 911/1359/22.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.06.2024 поновлено апеляційне провадження у справі № 904/586/23, відкрите за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у справі; призначено розгляд апеляційної скарги в судове засідання на 20.06.2023 о 15:15 год.
У судовому засіданні 20.06.2024 судом прийнято постанову.
7.Встановлені судом обставини справи.
Комунальне підприємство Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" (далі - відповідач, СВБ) Заявою-приєднанням надало письмову згоду на приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії, умови якого були затверджені наказом Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" (далі - позивач, ОСП) від 08.07.2019 № 366.
Повідомленням від 29.06.2019 № 01/23772 позивач повідомив відповідача про укладання Договору: дата акцептування 28.06.2019, ідентифікатор договору № 0579-01024.
У відповідності до пунктів 1.1, 1.2 Договору, договір є публічним договором приєднання (розміщений на сайті: https://ua.energy/novyj-rynok-e-e/dogovory/), який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії СВБ, у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні ст. 634 ЦК України, умови якого мають бути прийняті іншою Стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого Договору в цілому. На підставі цього Договору Сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
Згідно з пунктами 1.3, 1.4 договору, СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи. ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Правилами ринку, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку).
Відповідно до пункту 1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
Вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього Договору здійснюється з рахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством. За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії (пункт 2.1 договору).
Згідно пункту 2.2 договору Порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть одна перед одною відповідальність, передбачену чинним законодавством України. У разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - Акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна Сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0, 01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня (п. 4.2. Договору).
Пунктом 7.8.2 глави 7.8 розділу VII Правил ринку за несвоєчасну оплату нараховується пеня за ставкою, що визначається відповідно до діючого законодавства.
Згідно з пунктом 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів, визначеної главою 2 цього Договору, відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.
Згідно з 7.7.3 Правил ринку оплата платіжного документа, який надіслано АР на оплату СВБ, з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох банківських днів з дати направлення платіжного документа.
У відповідності із пунктом 5.7 Договору наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП.
Позивач через систему управління ринком (http//mms.ua.energy), щодекадно надсилав відповідачу платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію з метою врегулювання небалансів із зазначенням суми, що СВБ зобов'язано сплатити АР.
Позивачем було поставлено електричну енергію на загальну суму 8 154 752, 61 грн.
Зокрема, на виконання умов Договору пункту 7.1. та пункту 7.3 Правил ринку позивачем було сформовано та направлено відповідачу такі рахунки:
- за серпень 2021 року на суму 6 640, 30 грн, рахунки сформовано та направлено 01.06.2022, строк оплати до 18:00 год. 06.06.2022
- за другу декаду лютого 2022 року на загальну суму 1 924 392,41 грн, рахунки сформовано та направлено 28.02.2022, строк оплати до 18:00 год 02.03.2022.
- за першу декаду березня 2022 року на суму 6 223 719, 90 грн, рахунки сформовано направлено відповідачу 17.03.2022, строк оплати до 18:00 год 21.03.2022.
Відповідач поставлену електричну енергію не оплатив.
26.07.2022 між Комунальним підприємством Дніпровської обласної ради "Аульський водовід" та Приватним акціонерним товариством "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" шляхом укладання Акту зарахування зустрічних однорідних вимог була частково погашена заборгованість на суму 229 031, 63 грн, з яких на погашення заборгованості за серпень 2021 року було зараховано 6 640, 30 грн, а на погашення заборгованості за другу декаду лютого 2022 року 207 208, 80 грн.
Станом на день подачі позову загальний розмір заборгованості відповідача за договором становив 7 925 720, 98 грн. На зазначену заборгованість позивачем нараховано пеню - 237 401, 39 грн, штраф - 570 832, 68, 3% річних - 195 124, 43 грн, інфляційні збитки - 1 446 838, 99 грн.
8.Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.
Причиною звернення з апеляційною скаргою стала незгода позивача з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції в частині відмови у стягнення пені та штрафу.
В іншій частині зазначене судове рішення не оскаржується, а тому згідно з частиною першою статті 269 Господарського процесуального кодексу України в апеляційному порядку не переглядається.
Місцевим господарським судом встановлено неналежне виконання відповідачем обов'язків за договором в частині своєчасної оплати вартості наданих послуг в розмірі 7 925 720, 98 грн.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобов'язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання, є порушенням зобов'язання.
Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов'язку сплатити неустойку.
За визначенням ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частини 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.
Посилаючись на положення частини 2 статті 231 Господарського кодексу України, за порушення строків оплати небалансів електричної енергії позивач нарахував та заявив до стягнення штраф в розмірі 570 832, 68.
Штраф, передбачений абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується до боржника, який порушив господарське зобов'язання, за сукупності таких умов: інший розмір певного виду штрафних санкцій не передбачено договором або законом; порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки; допущено прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товарів, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких і вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафу.
Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу грошима, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, є грошовим зобов'язанням, а тому за порушення такого зобов'язання не може бути нарахований штраф в порядку абзацу третього частини другої статті 231 ГК України.
Спірним договором не передбачений штраф за порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання.
Враховуючи наведене, позивач безпідставно заявив вимоги про стягнення штрафу в розмірі 570 832, 68 грн.
За умовами п. 4.2. Договору, у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань після підписання сторонами Акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів (далі - Акт купівлі-продажу) та сплати інших платежів винна Сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі 0, 01 % за кожний день прострочення від суми простроченого платежу, але не більше розміру облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Суд не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо неможливості нарахування пені більше ніж за шість місяців, оскільки відповідно до п. 7 розділу ІХ Прикінцеві положення ГК України, відповідно до якого, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 27.02.2024 у справі № 911/858/22, проаналізувавши приписи статті 232 Господарського кодексу України з урахуванням положень пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України констатував, що приписи пункту 7 розділу ІХ "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України продовжували на строк дії карантину можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання більше ніж за шість місяців.
Через несвоєчасне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати наданих послуг, позивачем останньому нараховано пеню у розмірі 237 401, 39 грн, з яких за період з 07.06.2022 по 26.07.2022 у сумі 33, 20 грн, з 03.03.2022 по 26.07.2022 у сумі 28 096, 13 грн, з 27.07.2022 по 06.01.2023 у сумі 28 161, 81 грн, з 22.03.2022 по 06.01.2022 у сумі 181 110, 25 грн.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 на 30 діб, який неодноразово продовжено Указами Президента України до теперішнього часу.
НКРЕКП прийнято постанову № 332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану".
26.04.2022 постанову НКРЕКП № 332 від 25.02.2022 доповнено п. 16, згідно якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Спірні господарські правовідносини склалися відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", у зв'язку з чим вказана постанова НКРЕКП підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
За наслідками розгляду справи № 911/1359/22 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 19.04.2024 зробила висновки такого змісту:
- підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов'язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії;
- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов'язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.
Також, у вказаній постанові Об'єднана палата констатувала, що постанова № 332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
Об'єднана палата прийшла до висновку про те, що рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
При цьому Об'єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
У контексті наведених вище висновків об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2024 у справі № 911/1359/22, а також визначеного позивачем періоду нарахування, суд зазначає, що дія норми щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкції до електропостачальників почалася 26.04.2022 і постанова НКРЕКП № 413 дійсно не містить пряму вказівку про надання їй зворотної сили, що дозволило б її застосовувати з початку воєнного стану тобто, з 24.02.2023, оскільки в постанові чітко зазначений момент набрання нею чинності.
Проте, Регулятор саме з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому законом повноважень визначив певну модель поведінки - зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період - на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. При цьому, Регулятор не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
Таким чином, на вимоги позивача про стягнення пені у даній справі поширюються положення постанови НКРЕКП № 413 про зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, враховуючи період нарахованої пені, час звернення до суду - у січні 2023 року та дату вирішення спору (тобто у період дії воєнного стану).
Вказане узгоджується з постановами Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2024 у справі № 910/4263/22, від 28.05.2024 у справі № 904/3305/22.
За викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у стягнені пені та штрафу.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.
Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що відсутність у матеріалах справи актів купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів не є підставою для відмови у стягненні пені, оскільки обов'язок зі сплати за електричну енергію з врегулювання небалансів виникає не з моменту підписання акту купівлі-продажу електричної енергії. Окрім того, відповідач не заперечував наявність таких актів вцілому. Також, 26.07.2022 між позивачем та відповідачем був укладений Акт зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджував наявність правовідносин з купівлі-продажу електричної енергії та в якому є посилання на відповідні акти купівлі-продажу за відповідні місяці.
Проте, вказане не спростовує вищевикладеного та відсутність підстав для задоволення позову у зазначеній частині вимог з інших мотивів.
9.Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин справи, апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна Енергетична компанія "УКРЕНЕРГО" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у справі № 904/586/23 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.05.2023 у справі № 904/586/23 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05.08.2024
Головуючий суддя Л.А. Коваль
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя А.Є. Чередко