Справа № 210/3603/24
Провадження № 2-н/210/804/24
іменем України
05 липня 2024 року суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Літвіненко Н.А., розглянувши заяву Об'єднання власників багатоквартирного будинку «ДОМНОБУДІВНИКІВ 2-1» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу, -
Представник заявника ОВББ «ДОМНОБУДІВНИКІВ 2-1» Комашко Ю.В. звернулася до суду 18.06.2024 року з заявою про стягнення заборгованості по внескам та платежам співвласників об'єднання з ОСОБА_1 .
Судом, 04.07.2024 року, було отримано відповідь з Реєстру Криворізької міської територіальної громади відповідно до якої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з 18.02.2010 р. по теперішній час.
Дослідивши матеріали заяви доходжу висновку про необхідність відмови у видачі судового наказу з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 ЦПК України, із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звернутися до суду в інтересах інших осіб.
Так, представник заявника просить стягнути з боржника заборгованість по внескам та платежам співвласників об'єднання за період з 2014 по 17.06.2024, тобто більший ніж три роки до дати звернення із заявою про видачу судового наказу до суду.
Згідно ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Таким чином, заявник звернувся з вимогою про стягнення заборгованості за період за межами позовної давності.
З положень ч. 3 ст. 267 ЦК України вбачається, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Застосування строку позовної давності вирішується в судовому засіданні за клопотанням сторони у справі, тому при постановлені судового наказу буде порушено право боржника щодо застосування позовної давності. Договір про збільшення позовної давності у письмовій формі з боржником не укладався, тому із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
При вирішенні питання про стягнення вказаної заборгованості з боржника в порядку наказного провадження, останній буде позбавлений можливості звернутися до суду з відповідною заявою про застосування строків позовної давності, чим можуть бути обмежені його права.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє в прийнятті заяви про видачу судового наказу у разі, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23.12.2011 року №14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження», наявність спору про право суд може встановити, якщо із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя, відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог статті 163 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
На підставі викладеного, керуючись 165 ЦПК України, суд, -
Відмовити Об'єднанню власників багатоквартирного будинку «ДОМНОБУДІВНИКІВ 2-1» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу.
Роз'яснити заявнику його право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до Дніпровського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Н. А. Літвіненко