Справа № 932/4410/24
Провадження № 2/932/1805/24
24 червня 2024 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.
за участю секретаря: Дубовик К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини,-
21 травня 2024 року позивачка звернулася до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом про стягнення аліментів та розірвання шлюбу.
Ухвалою судді від 29 травня 2024 року відкрите провадження у справі та призначене до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання.
Стислий виклад позиції позивача.
З 04.09.2010 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають двох малолітніх дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюбно - сімейні відносини між сторонами припинені в зв'язку з різними характерами, життєвими цінностями та поглядами на сімейне життя. Діти залишаються проживати з позивачем, відповідач є фізично здоровим та працездатним, інших дітей на утриманні не має, а тому позивач вважає, що необхідно стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей до досягнення найстаршою повноліття у розмірі 1/3 частина від усіх видів заробітку, щомісяця.
Відповідач відзиву не позовну заяву не надав.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд за її відсутності, позов підтримала , просила його задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву в якій позовні вимоги визнав та не заперечував щодо їх задоволення.
Фактичні обставини встановлені судоми.
04.09.2010 зареєстровано шлюб між ОСОБА_4 (прізвище після реєстрації шлюбу ОСОБА_4 ) та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 04.09.2010, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 665 від 04.09.2010.
Позивач та Відповідач мають двох малолітніх дітей - сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 31.01.2012, виданим Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, та сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 від 12.06.2015, виданим Бабушкінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції.
Сторони не підтримують шлюбно-сімейних відносин, збереження родини - неможливе.
Норми права, що застосовуються судом.
Відповідно до ст. 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. Дружина та чоловік зобов'язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім'ї.
Відповідно до ст. 110 СК України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки злочину, щодо другого з подружжя або дитини. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини, якщо батьківство зачатої дитини визнане іншою особою. Чоловік, дружина мають право пред'явити позов про розірвання шлюбу до досягнення дитиною одного року, якщо батьківство щодо неї визнане іншою особою або за рішенням суду відомості про чоловіка як батька дитини виключено із актового запису про народження дитини. Опікун має право пред'явити позов про розірвання шлюбу, якщо цього вимагають інтереси того з подружжя, хто визнаний недієздатним.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги відсутність дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Статтею 180 СК України встановлено, що батьки зобов'язані утримувати дитину по досягненню нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України , за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 182 СК України , при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснив, що, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Висновки суду.
Так, сторони разом не мешкають, між ними відсутні взаєморозуміння, на примирення не згодні, що на думку суду, є достатніми підставами для розірвання шлюбу.
Ураховуючи однозначну необхідність у витратах на гармонійний розвиток дітей до їх повноліття, виходячи із засад справедливості, добросовісності і розумності сімейного законодавства (ч.9 ст.7 СК України), відсутності підтвердження виконання відповідачем обов'язків щодо утримання дитини, з останнього слід стягувати аліменти на користь позивача на утримання їх дитини у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) щомісячно. Указаний розмір не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (мінімальний гарантований розмір аліментів).
Наведене у своїй сукупності свідчить, що заявлені вимоги позивача про стягнення аліментів є підставними та позов підлягає до задоволення, у даному випадку суд погоджується із слушними доводами позивача. У матеріалах справи відсутні відомості, які б доводили протилежне та спростовували даний висновок суду, який узгоджується із такими засадами цивільного законодавства/судочинства (ст.3 ЦК України,ст.2 ЦПК України).
Відповідач знехтував своїми процесуальними правами, жодних пояснень та доказів, які б досліджувалися судом, не надав. За відсутності відзиву суд вирішив справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Згідно із положеннями ч.1 ст.191СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову в порядку ч.1 ст.430ЦПК України допускається негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Питання про судові витрати, суд вирішує відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4,5,13,76-83,141, 265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 04 вересня 2010 року Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженцем міста Дніпропетровська, громадянином України та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженкою міста Черкаси, громадянкою України, актовий запис № 665.
Після розірвання шлюбу позивачці залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання дітей ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 травня 2024 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок)
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду проголошений 24.06.2024.
Суддя В.І. Цитульський