Справа №932/2450/24
Провадження №2/932/1208/24
25 липня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого-судді: Цитульського В.І.,
за участю секретаря судового засідання: Дубовик К.В.,
представниці позивача: ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
22.03.2024 позивачем подано позов, у якому він просив стягнути із Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова група «Оберіг» 68 489,70 грн., із ОСОБА_3 - 48 773,30 грн. та франшизу в сумі 2 500 грн. Також позивач просив стягнути із відповідачів судовий збір в сумі 1 211,20 грн., витрати на проведення оцінки завданого збитку в сумі 4 000 грн. та на професійну правничу допомогу.
Ухвалою судді від 22.03.2024 відкрито провадження у справі.
Ухвалою судді від 27.05.2024 справу прийнято до провадження головуючим суддею Цитульським В.І. в спрощеному позовному провадженні, призначено судове засідання.
В судовому засіданні 25.07.2024, усною ухвалою, прийнято відмову позивача від позову до ТДВ «Страхова група «Оберіг» та закрито провадження у цій частині.
Узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.08.2023 відбулася дорожньо-транспортна пригода за наслідками якої пошкоджено автомобіль позивача. ДТП спричинена внаслідок порушення правил дорожнього руху відповідачем.
Оскільки автомобіль позивача було застраховано у ПрАТ СК «Арсенал», останнє сплатило позивачу 89 010,30 грн. Проте добровільним страхуванням не охоплювалося страхування накладки заднього бампера. Суб'єктом оціночної діяльності розраховано, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу пошкодженням його автомобіля становить 237 979,78 грн. Фактично позивачем витрачено на ремонт 89 010,30 грн., які він отримав від ПрАТ СК «Арсенал» та додатково ще 119 763 грн.
Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідачки застрахована у ТДВ «Страхова група «Оберіг», останнє, в межах ліміту відповідальності, сплатило в користь позивача 68 489,70 грн.
Відтак із винуватиці ДТП підлягає стягненню різниця між виплаченим страховим відшкодуванням та сумою завданої шкоди, а саме в сумі 48 773,30 грн. а також франшиза в сумі 2 500 грн. Окрім цього на відповідачку слід покласти витрати на проведення оцінки завданого збитку та судовий збір.
Мотиви відзиву відповідача зводяться до того, що позивачем, який не застрахував накладку на задній бампер, допущено недбалість. Окрім того позивач не вказує вартості такої накладки та не вказано її стан на момент ДТП.
У відповіді на відзив позивач покликається на ті самі обставини, що зазначені у позовній заяві.
В судовому засіданні представниця позивача підтримала вимоги позову, навела пояснення аналогічні змісту позовної заяви. Заявила, що докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу будуть подані після ухвалення рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, його представник подав заяву про відкладення судового засідання у зв'язку із участю в розгляді кримінальної справи. Оскільки дата судового засідання була погоджена заздалегідь і до клопотання не долучено жодного доказу зайнятості представника в іншій справі, суду відмовив у задоволенні клопотання про відкладення судового засідання.
Обставини, встановлені судом.
Згідно постанови судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2023 встановлено наступне.
08.08.2023 о 16-00 год. водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем «Форд» д/н НОМЕР_1 , рухаючись по пр. Б. Хмельницького, біля е/о 214 в м. Дніпро, негайно не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, внаслідок чого скоїла зіткнення з автомобілем «Лексус» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 , який зупинився попереду. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями водій ОСОБА_3 порушила п. 12.3 Правил дорожнього руху України, чим скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КпАП України.
Транспортний засіб Lexus LX 450D, д.н.з. НОМЕР_2 належить ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрації ТЗ.
Згідно договору добровільного страхування наземного транспорту від 20.12.2022 автомобіль Lexus LX 450D, д.н.з. НОМЕР_2 було застраховано ПрАТ СК «Арсенал Страхування».
В межах вказаного договору ПрАТ СК «Арсенал Страхування» сплатило позивачу 89 010,30 грн. При цьому вказано, що сума є меншою за фактичні збитку у зв'язку із пошкодженням накладки на задній бампер, яка не охоплювалася договором добровільного страхування.
Згідно звіту, складеного оцінювачем ОСОБА_5 , матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля Lexus LX 450D, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 237 979,78 грн.
За проведення вказаного дослідження позивачем сплачено 4 тис. грн.
Фактичні витрати позивача на ремонт автомобіля, на даний час склали: 89 010,30 грн. та 119 763 грн. (згідно рахунків-фактур СТО).
Із листа ПрАТ СК «Арсенал Страхування» вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована ТДВ «Страхова група «Оберіг» (франшиза 2,5 грн. грн.), яке компенсувало ПрАТ СК «Арсенал Страхування» сплачене позивачу страхове відшкодування.
Позивачем визнано, що ТДВ «Страхова група «Оберіг» сплатило йому страхове відшкодування в межах ліміту (160 тис.грн.), франшизи (2,5 тис.грн.) та коштів сплачених в користь ПрАТ СК «Арсенал Страхування» (89 010,30 грн).
За подання позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1 221,20 грн.
Законодавство та висновки Верховного Суду, що застосовані судом.
У відповідності до приписів статей 12, 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч.6 ст.82 УПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
У відповідності до ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч.2).
Відповідно до ст.1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У постанові у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.10.2020 у справі №755/7666/19 зроблено висновок, що відмовляючи у задоволенні позову в частині відшкодування майнової шкоди, суди не звернули уваги, що різниця між виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування та вартістю відновлювального ремонту автомобіля, пошкодженого у ДТП, викликана у тому числі законодавчими обмеженнями щодо відшкодування шкоди страховиком, а саме франшизою та врахуванням зносу при відшкодуванні витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом транспортного засобу. За таких обставин саме особа винна у вчиненні ДТП зобов'язана сплатити таку різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
З 01.07.2022 страхові суми за внутрішніми договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до Постанови Правління Національного банку України від 30.05.2022 №109 встановлені за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 160 000 грн. на одного потерпілого.
Висновки суду.
Відповідачка винувата у дорожньо-транспортній пригоді в результаті якої пошкоджено автомобіль, який належить позивачу. Вказані обставини встановлені постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрали законної сили.
Разом із тим цивільно-правова відповідальність відповідачки була застрахованою.
Відтак відповідачка зобов'язана відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
У нашому випадку відповідальність страховика обмежена сумою 157 500 грн. (160 000 грн. - 2 500 грн. франшизи).
Фактичні витрати позивача на відновлення автомобіля склали 208 773,30 (89 010,30 грн. + 119 763 грн.). Викладена сума є меншою, аніж розрахована оцінювачем вартість матеріального збитку, завданого позивачу (237 979,78 грн.).
Відповідачкою не надано доказів на спростування вказаних сум чи будь-яких вказаних позивачем обставин. Так само не вказано про виконання свого обов'язку повністю чи частково.
Відтак із відповідачки підлягає до стягнення 51 273,30 грн. (208 773,30 - 157 500) шкоди, завданої пошкодженням автомобіля.
Також із відповідачем слід стягнути 4 000 грн. за оцінку матеріального збитку, оскільки відповідний звіт враховано судом при вирішення спору.
Окрім цього, із відповідачки підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір (який сплачено в мінімальному розмірі за позов майнового характеру).
Питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу не вирішується, оскільки представником позивача заявлено про надання відповідних доказів після ухвалення рішення.
На підставі наведеного та керуючись статтями 12, 81, 133, 141, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд -
Позов задовільнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 завдану матеріальну шкоду в сумі 55 273,30 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в сумі 1 211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 25.07.2024.
Суддя: В.І. Цитульський