Справа № 199/5741/24
(2/199/2787/24)
31.07.2024 суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська Подорець О.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 через свого представника адвоката Третяк І.П. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Згідно з ч.1 ст.27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог ч.8 ст.187 ЦПК України, суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що відповідно до територіально-адміністративного розподілу не відноситься до територіальної юрисдикції Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська.
Крім того, представник позивача посилається на ч.2 ст. 28 ЦПК України, відповідно до якої позови про розірвання шлюбу, можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»:
місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги;
місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги.
Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні», реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
Частиною 6 статті 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» також визначено, що реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється за заявою такої особи, поданою в паперовій формі до органу реєстрації або через центр надання адміністративних послуг, за адресою житла будь-якої форми власності.
Отже, реєстрація місця перебування особи здійснюється органом реєстрації за адресою житла будь-якої форми власності шляхом внесення до реєстру територіальної громади інформації про місце перебування особи.
Як вбачається з відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру, інформація щодо зареєстрованого місця проживання/перебування позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня.
На виконання ухвали судді від 23 липня 2024 року надано довідку Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив №118» №10/06-24 від 10.06.2024 про проживання позивача ОСОБА_1 разом з сином ОСОБА_3 без реєстрації за адресою - АДРЕСА_2 .
Таким чином, до даного позову не долучено документів на підтвердження того, що до реєстру Дніпровської територіальної громади внесена інформація про місце перебування позивача на території зазначеної територіальної громади.
Довідка ОК «Житлово-будівельний кооператив №118» не є належним доказом в розумінні вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні».
Рішенням Вищої ради правосуддя територіальну підсудність судових справ Авдіївського міського суду Донецької області з 1 липня 2024 року змінено та передано до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.
Враховуючи те, що доказів зареєстрованого місця перебування позивача на території Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпра до позову не долучено, суд приходить до висновку, що розгляд даної позовної заяви відноситься до юрисдикції Індустріального районного суду м.Дніпропетровська (за зареєстрованим місцем проживання відповідача).
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно вимог ст.32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються судами за встановленими Законом правилами підсудності, а їх порушення - є ознакою незаконності рішення.
З урахуванням викладеного, вважаю, що дана позовна заява не підсудна Амур-Нижньодніпровському районному суду м. Дніпропетровська і підлягає передачі на розгляд по територіальності до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.27, 31, 260, 261 ЦПК України, суддя, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу передати по територіальності на розгляд до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
Передача страви на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.Б.Подорець