про залишення позовної заяви без руху
05 серпня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/720/24
Суддя Шморгун В. В., розглянувши матеріали позовної заяви №б/н від 28.07.2024
Позивач: ОСОБА_1 ,
РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1
Відповідачі:
1. ОСОБА_2 ,
РНОКПП НОМЕР_2 ,
АДРЕСА_2 . ОСОБА_3 ,
РНОКПП НОМЕР_3 ,
АДРЕСА_3 . ОСОБА_4 ,
РНОКПП НОМЕР_4 ,
АДРЕСА_4 . Приватний нотаріус Броварського РНО Київської області Базир Наталія Михайлівна,
бульв. Незалежності, 7, м. Бровари, Київська область, 07400
5. Приватний нотаріус Чернігівського РНО Красногор Олександр Володимирович,
АДРЕСА_5
Предмет спору: про визнання договорів купівлі-продажу та актів прийому-передачі частини частки в статутному капіталі товариства недійсними та скасування державної реєстрації змін щодо учасників товариства,
ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Броварського РНО Київської області Базир Наталії Михайлівни та приватного нотаріуса Чернігівського РНО Красногора Олександра Володимировича, у якому позивач просить суд:
1. Визнати недійсними договір купівлі-продажу ОСОБА_2 частини частки у статутному капіталі ТОВ «Рітейл-Центр» у розмірі 12% на користь ОСОБА_3 від 07.06.2024, договір купівлі-продажу ОСОБА_2 частини частки у статутному капіталі ТОВ «Рітейл-Центр» у розмірі 5% на користь ОСОБА_4 від 07.06.2024, Акт приймання-передачі від ОСОБА_2 до ОСОБА_3 частини частки в статутному капіталі ТОВ «Рітейл-Центр» у розмірі 12% від 11.06.2024, Акт приймання-передачі від ОСОБА_2 до ОСОБА_4 частини частки в статутному капіталі ТОВ «Рітейл-Центр» у розмірі 5% від 11.06.2024
2. Скасувати державну реєстрацію змін щодо учасників (засновників) та розмірів їх частки в статутному капіталі ТОВ «Рітейл-Центр», проведену 03.07.2024 року приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Красногором О. В. за номером 1000461070006000910.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оспорювані договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі укладені з порушенням вимог Цивільного кодексу України, Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та статуту ТОВ «Рітейл-Центр», оскільки загальні збори щодо зміни складу учасників товариства не проводилися, відповідач-1 не повідомив письмово позивача про намір відчужити частину своєї частки в статутному капіталі, чим порушив його переважне право на її придбання, не отримав нотаріально посвідченого дозволу позивача на відчуження частки у статутному капіталі, а відтак договори купівлі-продажу та акти приймання-передачі підлягають визнанню недійсними, а державна реєстрація змін щодо зміни учасників товариства - скасуванню.
Відповідно до п. 2, 4 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу; зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно із ч. 1 ст. 41, ч. 1, 4 ст. 45 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи. Сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Отже, визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача.
За приписами ч. 1 ст. 50 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Позивач у позовній заяві визначив відповідачами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Броварського РНО Київської області Базир Наталію Михайлівну та приватного нотаріуса Чернігівського РНО Красногора Олександра Володимировича.
Натомість у доданому до позовної заяви клопотанні про витребування доказів позивач зазначив, що відповідачами є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а приватний нотаріус Броварського РНО Київської області Базир Наталія Михайлівна та приватний нотаріус Чернігівського РНО Красногор Олександр Володимирович вказані ним як треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів.
Отже, позовна заява та клопотання про витребування доказів містять суперечливий склад учасників справи.
При цьому клопотання про залучення приватного нотаріуса Броварського РНО Київської області Базир Наталії Михайлівни та приватного нотаріуса Чернігівського РНО Красногора Олександра Володимировича до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів із зазначенням яким чином рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки позовна заява не містить.
Крім того, у порушення вимог п. 2 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява не містить поштових індексів адрес місцезнаходженння позивача, відповідачів -1, -2 та -3.
Також у позовній заяві позивач зазначив про наявність електронних кабінетів в ЄСІТС у приватного нотаріуса Броварського РНО Київської області Базир Наталії Михайлівни та приватного нотаріуса Чернігівського РНО Красногора Олександра Володимировича, проте не зазначив їх реєстраційних номерів облікових карток платника податків.
Згідно з п. 43 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Електронного кабінету надсилаються документи у справі лише в разі наявності ідентифікаційних даних користувача (учасника справи), внесених до автоматизованої системи діловодства.
Таким чином, за відсутності відомостей щодо РНОКПП приватного нотаріуса Броварського РНО Київської області Базир Наталії Михайлівни та приватного нотаріуса Чернігівського РНО Красногора Олександра Володимировича суд позбавлений можливості надсилати документи в електронній формі до їх Електронних кабінетів.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Частинами 1, 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
При викладенні обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимог, позивач посилається на положення статуту ТОВ «Рітейл Центр», проте до позовної заяви надав лише копію титульної сторінки статуту ТОВ «Рітейл Центр», затвердженого загальними зборами учасників 04.02.2014, оскільки на першій сторінці безпосередньо тексту наданого статуту зазначено найменування зовсім іншої юридичної особи - ТОВ «Рітейл Центр Чернігів», з чого слід вважати, що й наступні сторінки статуту стосується саме цієї юридичної особи.
Крім того, у позовній заяві позивач зазначає, що засновниками (учасниками) та кінцевими бенефіціарами ТОВ «Рітейл Центр» є ОСОБА_1 з часткою 51% та ОСОБА_2 з часткою 49%, частину якої останній на підставі оспорюваних договорів купівлі-продажу відчужив ОСОБА_3 у розмірі 12% та ОСОБА_4 у розмірі 5%.
Таким чином, з викладеного позивачем слідує, що у ОСОБА_1 залишилась частка в статутному капіталі товариства у розмірі 51%, а у ОСОБА_2 - у розмірі 32%.
Натомість відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 12.07.2024 учасниками ТОВ «Рітейл Центр» є ОСОБА_1 з часткою 2 940 000,00 грн, що становить 49% від загального розміру статутного капіталу, ОСОБА_2 з часткою 2 040 000,00 грн, що становить 34% від загального розміру статутного капіталу, ОСОБА_3 з часткою 720 000,00 грн, що становить 12% від загального розміру статутного капіталу та ОСОБА_4 з часткою 300 000,00 грн, що становить 5% від загального розміру статутного капіталу.
При цьому позивач не навів обставин, не зазначив і не надав доказів щодо виникнення у нього частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49% замість 51% та у відповідача-1 у розмірі 34% замість 32%.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено з 01.01.2024 прожитковий мінімум для працездатних осіб у сумі 3 028,00 грн.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати недійсними два договори купівлі-продажу, два акта приймання-передачі та скасувати державну реєстрацію змін щодо учасників товариства.
Тобто позивач фактично заявив п'ять вимог немайнового характеру.
Враховуючи подання позивачем позовної заяви в електронній формі у системі «Електронний суд» підлягає застосуванню коефіцієнт 0,8 для пониження розміру ставки судового збору за подання позову.
Таким чином, виходячи з викладеного вище, позивач при зверненні з позовною заявою до суду повинен був сплатити судовий збір в сумі 12 112,00 грн (5*3028*0,8).
Як докази, що підтверджують сплату судового збору, позивач до позовної заяви додав платіжні інструкції №495 від 22.07.2024 на суму 3 028,00 грн та №486 від 16.07.2024 на суму 1 514,00 грн.
Разом з тим, як встановив суд, платіжна інструкція №486 від 16.07.2024 на суму 1 514,00 грн була додана позивачем до заяви про забезпечення позову до його подання у справі №927/659/24.
Ухвалою від 19.07.2024 у справі №927/659/24 заяву позивача про забезпечення позову задоволено частково.
Отже, платіжна інструкція №486 від 16.07.2024 не може бути доказом сплати судового збору за подання цього позову, оскільки зазначена у ній сума була сплачена за подання іншої заяви, яка розглянута судом, а відтак не може бути повторно використана.
Таким чином, позивач сплатив лише 3028,00 грн судового збору, що на 9 084,00 грн є меншим за ставки, визначені законом.
Відтак суд доходить висновку, що позивач не надав доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі та порядку.
Відповідно до приписів ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду державного бюджету.
У справах «Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany», «Kreuz v. Poland», «Пелевін проти України», «Наталя Михайленко проти України» та інших Європейський суду з прав людини неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. згадане вище рішення у справі «Вайт і Кеннеді проти Німеччини», п. 59; рішення у справі «Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства» (T.P. and K.M. v. The United Kingdom) [GC], № 28945/95, п. 98, ECHR 2001; а також у справі «Z. Та інші проти Сполученого Королівства» (Z. And Others v. The United Kingdom) [GC], № 29392/95, п. 93, ECHR 2001). Якщо дане обмеження відповідає таким принципам, то воно не становить порушення статті 6.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст. 162, 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Встановити позивачу триденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, шляхом подання до суду та іншим учасникам справи у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, заяви про усунення недоліків, яка повинна містити:
- уточнений склад учасників справи, поштові індекси адрес місцезнаходження осіб, які відсутні у позовній заяві; реєстраційні номери облікових карток платника податків приватного нотаріуса Броварського РНО Київської області Базир Наталії Михайлівни та приватного нотаріуса Чернігівського РНО Красногора Олександра Володимировича;
- зазначення обставин та доказів щодо виникнення у позивача частки у статутному капіталі товариства у розмірі 49% замість 51% та у відповідача-1 у розмірі 34% замість 32%.
До заяви мають бути додані:
- докази на підтвердження викладених у ній обставин;
- копія статуту ТОВ «Рітейл Центр»;
- докази сплати (доплати) судового збору у розмірі 9 084,00 грн;
Докази направлення іншим учасникам справи вказаних документів надати суду у встановлений судом триденний строк.
3. У разі зазначення у заяві про усунення недоліків нових обставин спірних взаємовідносин на обґрунтування своїх позовних вимог позивач повинен зазначити та надати суду та іншим учасникам відповідні докази, що підтверджують викладені обставини, а за необхідності і правові підстави позову щодо таких нових обставин.
Звернути увагу позивача, що повторне залишення позовної заяви без руху у разі зазначення нових обставин, але ненадання суду та іншим учасникам відповідних доказів, що підтверджують викладені обставини, нормами ГПК України не передбачено.
Таким чином, недотримання вимог ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України при наведенні у заяві про усунення недоліків таких нових обставин тягнуть за собою наслідки у виді повернення позовної заяви.
4. Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 4, 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
5. Попередити позивача про те, що відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, у тому числі щодо неподання або несвоєчасного подання своїх доводів та доказів на їх підтвердження.
6. Звернути увагу учасників справи, що відповідно до приписів ч. 5-8 ст.6 та ч. 5,6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами ЄСІТС, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун