Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"05" серпня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/1785/24
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Трофімова І.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, 10)
до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2)
про стягнення 6239,81 грн
без виклику учасників справи
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України", в якому просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 947,34 грн та інфляційні втрати в сумі 5292,47 грн, які нараховані у зв'язку з порушенням відповідачем строків оплати електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії споживачу №14076 від 01.01.2021.
Також, позивач просить покласти на відповідача судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.05.2024 відкрито провадження у справі № 922/1785/24 за вказаною позовною заявою, вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
11.06.2024 відповідач надав до суду відзив (вх. 15260), в якому позовні проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки Договір про постачання електричної енергії споживачу №14076 від 01.01.2021 був укладений між ПрАТ "Харківенергозбут" і Філією "Чугуївське ДЕП" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України". Крім того, відповідач зазначив про порушення позивачем методики розрахунку інфляційних витрат. Відповідач також вказав на наявність форс-мажорних обставин, посилаючись на лист торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022.
12.06.2024 позивач надав відповідь на відзив (вх. 15268), в якій вказав, що спірний договір було підписано відповідачем, а саме Мачулою В.І., який є керівником ДП "Харківський облавтодор "ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України" та скріплено печаткою останнього. Позивач також зазначив, що інфляційні втрати нараховувалися відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 8 Комерційної пропозиції № 1Ф-Р та п. 8 Комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р. Крім того, на думку позивача, відповідачем не було надано доказу настання форс-мажорних обставин, тому відсутні підстави вважати невиконання споживачем умов спірного договору такими, що сталися внаслідок обставин непереборної сили.
Станом на день винесення судом даного рішення будь-яких інших заяв чи клопотань з процедурних питань сторонами до суду не надано.
За приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України, справи в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними в справі матеріалами.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані сторонами докази, суд установив такі обставини.
У зв'язку з відокремлення функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 26.10.2018 № 1268. ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії", затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, та на умовах договору постачання універсальних послуг (далі - Правила).
Відповідно до п. 3.2.5 Правил укладення споживачем Договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до Договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.
Як свідчать матеріали справи, Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (споживач, відповідач) приєдналося до умов договору про постачання електричної енергії 14076 від 01.01.2021 (надалі - Договір) на умовах Комерційної пропозицій №1Ф-Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50'000 кВт*год на місяць (Додаток №2) шляхом підписання та подання заяви-приєднання до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (постачальник, позивач).
01 січня 2023 року Комерційна пропозиція №1Ф-Р була змінена на Комерційну пропозицію №1/23 Ф-Р для споживачів з запланованим обсягом споживання до 50'000 кВт*год на місяць (далі - Комерційна пропозиція №1/23 Ф-Р). Повідомлення про зміну комерційної пропозиції (про внесення змін до договору про постачання електричної енергії) було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку (докази направлення мітяться в матеріалах справи).
Згідно з п. 2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 5.5. Договору передбачено, що розрахунковий період за цим договором зазначений у комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.
Згідно з п 5.7. Договору оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.
Відповідно до п. 6.2 Договору споживач зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Пунктом 4 Комерційної пропозиції №1Ф-Р та пунктом 4 Комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р, встановлено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем один раз за фактичний обсяг спожитої електричної енергії, визначений за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка споживачу, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію.
Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції №1Ф-Р та п. 5 Комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію:
- за січень 2022 року на суму разом з ПДВ 9640,00 грн. Відповідачем за січень 2022 року спожито 2412 кВт*год. Рахунок за січень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2022 року було отримано 08.02.2022 уповноваженою особою. Строк оплати рахунку до 22.02.2022. 18.01.2022, 21.02.2022, 10.01.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за січень 2022 року на загальну суму 9640,00 грн згідно з платіжними інструкціями №7045 від 18.01.2022, №7120 від 21.02.2022, №7265 від 10.01.2023;
- за лютий 2022 року на суму разом з ПДВ 5889,47 грн. Відповідачем за лютий 2022 року спожито 1868 кВт*год. Рахунок за лютий 2022 року та Акт приймання- передачі електричної енергії за лютий 2022 року було отримано 17.03.2022 уповноваженою особою. Строк оплати рахунку до 31.03.2022. 21.02.2022, 10.01.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за лютий 2022 року на загальну суму 5889,47 грн, згідно з платіжними інструкціями №7120 від 21.02.2022, №7265 від 10.01.2023;
- за березень 2022 року на суму разом з ПДВ 13'579,85 грн. Відповідачем за березень 2022 року спожито 4072 кВт*год. Рахунок за березень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за березень 2022 року було отримано 07.04.2022 уповноваженою особою. Строк оплати рахунку до 21.04.2022. 10.01.2023, 22.03.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за березень 2022 року на загальну суму 13'579,85 грн, згідно з платіжними інструкціями №7265 від 10.01.2023, №7199 від 22.03.2023.
- за квітень 2022 року на суму разом з ПДВ 4884,88 грн. Відповідачем за квітень 2022 року спожито 1434 кВт*год. Рахунок за квітень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за квітень 2022 року було отримано 06.05.2022 уповноваженою особою. Строк оплати рахунку до 20.05.2022. 22.03.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за квітень 2022 року на суму 4884,88 грн, згідно з платіжною інструкцією №7199 від 22.03.2023;
- за травень 2022 року на суму разом з ПДВ 2157,70 грн. Відповідачем за травень 2022 року спожито 601 кВт*год. Рахунок за травень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за травень 2022 року було отримано 08.06.2022 уповноваженою особою. Строк оплати рахунку до 22.06.2022. 22.03.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за травень 2022 року на суму 2157,70 грн, згідно з платіжною інструкцією №7199 від 22.03.2023 (платіжна інструкція додається);
- за липень 2022 року на суму разом з ПДВ 3757,00 грн. Відповідачем за липень 2022 року спожито 1027 кВт*год. Рахунок за липень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за липень 2022 року було отримано 08.08.2022 уповноваженою особою. Строк оплати рахунку до 22.08.2022. 22.03.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за липень 2022 року на суму 3757,00 грн, згідно з платіжною інструкцією №7199 від 22.03.2023;
- за серпень 2022 року на суму разом з ПДВ 1465,44 грн. Відповідачем за серпень 2022 року спожито 354 кВт*год. Рахунок за серпень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за серпень 2022 року було отримано 06.09.2022 уповноваженою особою. Строк оплати рахунку до 20.09.2022. 22.03.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за серпень 2022 року на суму 1465,44 грн, згідно з платіжною інструкцією №7199 від 22.03.2023;
- за вересень 2022 року на суму разом з ПДВ 3223,58 грн. Відповідачем за вересень 2022 року спожито 683 кВт*год. Рахунок за вересень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за вересень 2022 року було отримано 05.10.2022 уповноваженою особою. Строк оплати рахунку до 19.10.2022. 22.03.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за вересень 2022 року на суму 3223,58 грн, згідно з платіжною інструкцією №7199 від 22.03.2023;
- за жовтень 2022 року на суму разом з ПДВ 3429,31 грн. Відповідачем за жовтень 2022 року спожито 706 кВт*год. Рахунок за жовтень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за жовтень 2022 року направлено засобами поштового зв'язку 10.11.2022. Строк оплати рахунку до 24.11.2022. 22.03.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за жовтень 2022 року на суму 3429,31 грн, згідно з платіжною інструкцією №7199 від 22.03.2023;
- за листопад 2022 року на суму разом з ПДВ 8316,49 грн. Відповідачем за листопад 2022 року спожито 1749 кВт*год. Рахунок за листопад 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за листопад 2022 року було отримано 12.12.2022 уповноваженою особою. Строк оплати рахунку до 26.12.2022. 22.03.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за листопад 2022 року на суму 8316,49 грн, згідно з платіжною інструкцією №7199 від 22.03.2023;
- за грудень 2022 року на суму разом з ПДВ 4887,25 грн. Відповідачем за грудень 2022 року спожито 1060 кВт*год. Рахунок за грудень 2022 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за грудень 2022 року направлено засобами поштового зв'язку 05.01.2023. Строк оплати рахунку до 19.01.2023. 22.03.2023 споживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за грудень 2022 року на суму 4887,25 грн, згідно з платіжною інструкцією №7199 від 22.03.2023;
- за січень 2023 року на суму разом з ПДВ 9211,06 грн. Відповідачем за січень 2023 року спожито 1867 кВт*год. Рахунок за січень 2023 року та Акт приймання-передачі електричної енергії за січень 2023 року було отримано 10.02.2023 уповноваженою особою. Строк оплати рахунку до 24.02.2023. 22.03.2023 Сспоживачем було сплачено за спожиту електричну енергію за січень 2023 року на суму 9211,06 грн, згідно з платіжною інструкцією №7199 від 22.03.2023.
У зв'язку з порушенням строків виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором, позивачем нараховано 3% річних у сумі 947,34 грн та інфляційні втрати в сумі 5292,47 грн, стягнення яких і є предметом даного позову.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
У відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статей 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до вимог статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Статтею 91 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Частинами 6, 7 статті 276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Отже, однією із основних умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.
Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції №1Ф-Р та п. 5 Комерційної пропозиції №1/23 Ф-Р рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 10 робочих днів від дня отримання рахунка споживачем. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв'язком. У такому випадку рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення.
Як убачається з матеріалів справи, позивач протягом спірного періоду належним чином виконував свої зобов'язання, проте відповідач за спожиту електричну енергію за Договором розраховувався невчасно, чим порушив умови Договору.
Щодо посилань відповідача на те, що він є неналежним відповідачем, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.
Частинами 1, 3, 4, 5 ст. 95 ЦК України визначено, що філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.
Також, частиною 4 ст. 89 ЦК України передбачено, що до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.
У даному разі, з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України юридичною особою є Дочірнє підприємство "Харківський Облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна Акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (ідентифікаційний код 31941174).
Також у графі "Дані про відокремлені підрозділи юридичної особи, найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження" міститься інформація про філію "Чугуївський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Керівником зазначеного відокремленого підрозділу є ОСОБА_2. (Колишній керівник Деркач О.А.).
Суд наголошує, що в преамбулі та реквізитах сторін Договору зазначено найменування сторони Споживача - Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України".
Невід'ємною частиною Договору є Додаток № 1: Заява-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (із додатком "Інформація щодо об'єктів споживача"), в яких зазначено найменування суб'єкта господарювання, ЄДРПОУ, адреса об'єктів та реквізити споживача. Дана Заява-приєднання підписана та скріплена печаткою з боку відповідача (код ЄДРПОУ 31941174), а саме Мачулою В.І., який є керівником ДП "Харківський облавтодор "ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України".
Вказане спростовує твердження відповідача про те, що Заява-приєднання була підписана ОСОБА_1 , який був керівником філії "Чугуївський райавтодор" Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".
Також невід'ємною частиною договору є Додаток № 2: Комерційна пропозиція № 1Ф-Р укладена між сторонами. Споживачем у реквізитах сторін зазначено саме ДП "Харківський облавтодор "ВАТ "ДАК Автомобільні дороги України", а не філію "Чугуївський райавтодор" Дочірнього підприємства «Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України". Крім того, дана комерційна пропозиція також була підписана Мачулою В.І. та скріплена печаткою відповідача (код ЄДРПОУ 31941174).
Суд зауважує, що предметом розгляду даної справи є вимога про стягнення 3% річних та інфляційних втрат за Договором, за яким споживачем, відповідальним за вчасну сплату послуг, є саме відповідач. Додаткова угода щодо зміни фактичного споживача за Договором сторонами не укладалась, що спростовує твердження відповідача про те, що він є неналежним відповідачем.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом зазначеної норми закону нарахування трьох процентів річних та збитків від інфляції входить до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
При розрахунку інфляційних втрат у зв'язку із простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078), та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, яка затверджена наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265 № 265.
Абзацом п'ятим пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексація грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
Якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи і не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком №1078.
Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця. А тому, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Розрахунок інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання відображається, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не нараховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика, його використовують всі бухгалтерські програми розрахунку інфляційних.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 та від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19
Перевіривши розрахунки позивача 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що відповідні розрахунки є вірними, вони відповідають нормам чинного законодавства, вони не спростовані відповідачем, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних у сумі 947,34 грн та інфляційні втрати в сумі 5292,47 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо доводів відповідача про наявність форс-мажорних обставин, суд зазначає наступне.
Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Відповідно до п. 12.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань за цим Договором, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин).
Під форс-мажорними обставинами розуміють надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору (п. 12.2. Договору).
Строк виконання зобов'язань за цим Договором відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (п. 12.3. Договору).
Сторони зобов'язані негайно повідомити про форс-мажорні обставини та протягом 14 днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи щодо їх настання відповідно до чинного законодавства (п. 12.4. Договору).
Виникнення форс-мажорних обставин не є підставою для відмови Споживача від оплати Постачальнику послуг, які були надані до їх виникнення (п. 12.5. Договору).
Суд зазначає, що порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено в Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні" (далі Закон) та деталізовано в розділі 6 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5) (далі Регламент).
Відповідно до ч.3 ст. 14 Закону Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб.
Частиною 1 ст. 141 Закону встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.
Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Відповідно до п. 3.3. Регламенту сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.
Згідно з п. 6.2. Регламенту форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов'язанням/обов'язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.
Пунктами 6.11.6., 6.11.7. Регламенту передбачено, що сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) підписується уповноваженою особою, яка прийняла рішення про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), і першим віце-президентом або віце-президентом ТПП України/президентом, першим віце-президентом або віце-президентом регіональної ТПП. На Сертифікаті про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) проставляється печатка ТПП України/регіональної ТПП на підпис першого віце-президента або віцепрезидента ТПП України/президента, першого віце-президента або віце-президента регіональної ТПП, який підписав такий Сертифікат.
Аналізуючи наведені норми, можна дійти висновку, що форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються виключно Сертифікатом ТПП про форс-мажорні (обставини непереборної сили), а не шляхом розміщення на офіційному вебсайті загального листа від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1. Такий лист не передбачений ані статтями 14, 141 Закону, ані положеннями Регламенту, та не містить посилання на зобов'язання за Договорами та неможливість їх виконання саме Відповідачем через наявність форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).
У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов'язання. Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Таким чином, одне лише передбачене законом віднесення військового стану до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо Відповідач доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках воєнного стану (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання саме Договору.
У матеріалах справи відсутній сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчує наявність форс-мажорних обставин, які впливають на виконання зобов'язань відповідача за Договором.
Крім того, відповідач не надав доказів повідомлення позивача про форс-мажорні обставини в установлений Договором строк.
Відтак, твердження відповідача про звільнення його від оплати послуг, у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, є необґрунтованим та відхиляються судом.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2; ідент. код 31941174) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61057, м.Харків, вул.Гоголя,10, ідент. код 42206328) 3% річних у сумі 947,34 грн, інфляційні втрати в сумі 5292,47 грн та 2422,40 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.
Учасники справи:
Позивач: Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (61057, м.Харків, вул.Гоголя,10, ідент. код 42206328).
Відповідач: Дочірнє підприємство "Харківський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України" (61202, м. Харків, вул. Ахсарова, буд. 2; ідент. код 31941174).
Суддя І.В. Трофімов