01 липня 2024 року Справа № 915/762/23
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.
при секретарі судового засідання Шараєвої М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, 5; ідентифікаційний код 40075815, адр. ел. пошти: uz@uz.gov.ua) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, адр. ел. пошти: postbox@odz.gov.ua)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1, ідентифікаційний код 14291113; адр. ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1)
про: стягнення 75235,08 грн
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
17.05.2023 Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою № НЮК-01/69 від 08.05.2023 (вх. №6229/23), в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Нібулон" 75235,08 грн - збору за зберігання вантажу, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2 684,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що затримка вагонів на станційних коліях станції Пальміра відбулась з вини відповідача, який не надав основний для перевезення документ - накладну, відразу після забирання їх з під'їзної колії відповідача, а продовжував формувати маршрутний поїзд на коліях загального користування, у зв'язку з чим відповідач повинен сплатити позивачу збір за зберігання вантажу на коліях загального користування.
Ухвалою суду від 22.05.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Оскільки позов є малозначним в розумінні п. 1 ч. 5 ст. 12 ГПК України, справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами. Зазначено, що у разі наявності у сторін заперечень проти розгляду даної справи без повідомлення (виклику) сторін, подати суду відповідне обґрунтоване клопотання, яке відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (ч. 7 ст. 252 ГПК України).
Копію даної ухвали отримано відповідачем 01.06.2023, що підтверджується повідомленням про вручення ухвали суду від 22.05.2023.
Від відповідача до суду надійшли заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження № б/н від 05.06.2023 (вх. № 7471/23 від 09.06.2023), в яких відповідач просить розглянути справу за правилами загального позовного провадження. В обґрунтування вказує, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та має важливе значення для ТОВ СП "Нібулон". Предметом спору є стягнення 79132,44 грн, який випливає із 4 окремих фактів.
У поданих до суду відзиві на позовну заяву № б/н від 01.06.2023 (вх. №7482/23 від 09.06.2023) та запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 7928/23 від 19.06.2023) відповідач просить відмовити у задоволенні позову та зазначає, що позивачем належними засобами доказування не доведено наявність умов для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді стягнення 75235,08 грн.
Крім того, відповідач зазначає наступне:
- предметом даного спору є правовідносини, які виникли під час "маршрутного перевезення", яке має спеціальні умови та відноситься до "окремих послуги" (Додаток 1-4, 2-5 до Договору) які є відмінними від загальних умов перевезень внаслідок своєї специфіки і суті операцій - "накопичення вагонів з вантажем";
- безпідставним є застосування матеріальної відповідальності, оскільки між сторонами наявні договірні відносини, а відповідачем проведено оплату за послугу з накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування відповідно до умов Додатку 1-4 до договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом з метою навантаження, накопичення та формування маршрутного поїзду встановленої довжини та оформлення їх як маршрутної відправки;
- відповідач не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда на власній території, а тому саме для отримання послуг з накопичення вагонів відповідач скористався передбаченими Договором відповідними можливостями;
- затримок вагонів на шляху прямування з вини замовника не було. Правилами №644 передбачено наявність вини замовника в затримці вагонів. В свою чергу відсутність вини замовника обумовлюється наявністю договірних відносин між сторонами, відповідач діяв у цілковитій відповідності до умов договору;
- накопичення вагонів з вантажем (маршрутний поїзд) є предметом "окремої послуги", обов'язковою умовою якої є формування поїзду установленої довжини (50 вагонів);
- хибним є твердження позивача, що частина маршрутного потягу в обсязі 12 вагонів могла бути відправлена залізницею, однак затримувалась внаслідок ненадання відповідачем накладної;
- накопичення вагонів з вантажем має невід'ємну від даної спеціальної послуги ознаку предмету послуги "мета - накопичення маршрутного потягу до 50 вагонів з вантажем", простій вагонів в даному випадку залізницею не оформлюється оскільки є предметом договору (послугою з накопичення);
- відповідно до п.1.3 договору "маршрутний поїзд" може бути оформлений одним або декількома перевізними документами, тобто за загальним правилом кожний вагон оформлюється накладною за спеціальними умовами, у разі відправлення маршрутом - накладна та відомість вагонів, що перевозяться маршрутом;
- сама по собі процедура "накопичення вагонів" передбачає затримку окремих вагонів (порожніх/з вантажем) на певний час обумовлений обома сторонами з метою формування маршрутного поїзда (50 вагонів), на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем договору і розробила кореспондуючий цій послузі тариф;
У відповіді на відзив № НЮК-01/87 від 07.06.2023 (вх. № 7346/23 від 07.06.2023), позивач просить позовні вимоги задовольнити повністю та зазначає наступне:
- ніякого окремого договору на перевезення вантажів на особливих умовах між сторонами не було укладено;
- в додатку 1-4 до Договору не зазначено, що відповідач звільняється від сплати збору за зберігання вантажів, які перебувають на коліях загального користування без перевізного документу;
- час затримки вагонів фіксується актами; часом закінчення затримки вагонів є час надання відповідачем перевізного документу (накладної) залізниці;
- затримка вагонів відбулась саме з вини відповідача.
Ухвалою суду від 13.06.2023 здійснено перехід до розгляду справи № 915/762/23 за правилами загального позовного провадження; почато у справі підготовче провадження і призначено підготовче засідання на 13 липня 2023 року о 10:30.
06.07.2023 від позивача до суду надійшло клопотання № НЮК-01/99 від 06.07.2023 (вх. №8872/23), в якому акціонерне товариство просило розгляд даної справи, призначеної на 13.07.2023 о 10:30, провести без участі представника позивача за наявними в матеріалах справи документами.
Ухвалою суду від 10.07.2023 задоволено заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 915/762/23.
21.07.2023 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. №9660/23), в якому товариство просить поновити строк для подання доказів та долучити до матеріалів справи висновок експерта № 02/06-23 від 17.07.2023.
Ухвалою суду від 13.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26 вересня 2023 року о 10:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 04.08.2023.
26.09.2023 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 12622/23 від 26/09/2023), в якому товариство просить продовжити строк підготовчого провадження та відкласти розгляд справи у зв'язку з необхідністю надання додаткових пояснень.
Ухвалою суду від 03.05.2024 повідомлено учасників справи про те, що 13 травня 2024 року о 10:30 в Господарському суді Миколаївської області відбудеться підготовче засідання.
28.02.2024 від відповідача надійшло клопотання № б/н від 28.02.2024 (вх. № 2349/24), в якому товариство просить під час розгляду даної справи врахувати висновки Верховного Суду у справі № 915/305/22.
Ухвалою суду від 08.05.2024 задоволено заяву відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
13.05.2024 підготовче засідання у даній справі о 10:30 не відбулося через загрозу безпеці учасників справи, оскільки у період часу з 08:18 до 11:33 у Миколаївській області було оголошено повітряну тривогу.
Ухвалою суду від 17.05.2024 призначено підготовче засідання на 03.06.2024 о 10:30.
Ухвалою суду від 03.06.2024, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.07.2024 о 13:00, про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 04.06.2024.
01.07.2024 від відповідача до суду надійшло клопотання № б/н від 01.07.2024 (вх. №7838/24), в якому товариство просить провести судове засідання за відсутності його представника.
Згідно з приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.
Розгляд справи здійснено поза межами встановленого ГПК України строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
01.07.2024 учасники справи своїх повноважних представників в судове засідання не направили, про час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, приймаючи до уваги подане відповідачем клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає відсутніми підстави для подальшого відкладення розгляду цієї справи та доходить висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 01.07.2024 за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту статті 240 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), 01.07.2024 за результатами розгляду даної справи, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.
26.06.2020 Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" в порядку, встановленому ст. 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), направлено Акціонерному товариству "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 24.03.2020.
26.06.2020 Акціонерним товариством "Українська залізниця" направлено відповідачу інформаційне повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 від 25.02.2020, яким позивач засвідчив прийняття від Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером. Повідомлено, що код платника використовується для ідентифікації договірних відносин як номер договору.
Згідно п.1.1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що оприлюднено 31.10.2022, та яка вводиться в дію 06.11.2022) (далі - Договір) предметом договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
У розумінні Договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.
Відповідно до п. 1.2 Договору при його виконанні сторони використовують такі скорочені найменування нормативно-правових актів:
- Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут залізниць України);
- Правила перевезення вантажів, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила №644).
- Правила планування перевезень вантажів (статті 17-21 Статуту), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 09.12.2002 №873 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2002 за №1030/7318 (далі - Правила планування перевезень вантажів).
- Правила користування вагонами і контейнерами, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 №113 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за №165/3458 (далі - Правила користування вагонами).
- Збірник Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, затверджені наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356 (далі - Збірник Тарифів, Коефіцієнти, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів, відповідно).
- Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - СМГС)
- Конвенція про міжнародні залізничні перевезення (далі - КОТІФ).
Відповідно до п. 1.3 Договору наведені нижче визначення вживаються в договорі в такому значенні, зокрема:
- маршрутний поїзд - вантажний поїзд, одночасно пред'явлений до перевезення замовником, який відповідає установленій перевізником масі та/або довжині та прямує без переробки на одну станцію призначення/вихідну станцію. Маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами;
- первинні документи - документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення, зокрема: перевізні документи, зведена відомість, накопичувальна картка, відомість плати за користування вагонами та контейнерами, подавання, забирання вагонів та маневрову роботи інші;
- послуги, пов'язані з організацією та здійсненням перевезення вантажів - послуги, що надаються Перевізником Замовнику згідно з Договором (додатків до нього), у т.ч. на підставі окремої заявки Замовника.
Відповідно до п. 1.4 Договору надання послуг за Договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання / забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Відповідно до п. 1.7 Договору договір укладається шляхом надання Перевізником пропозиції укласти Договір (оферти) і прийняття в цілому пропозиції (акцепту) другою стороною. Приймаючи пропозицію укласти Договір друга сторона засвідчує, що ознайомилась та згодна з усіма умовами Договору.
Відповідно до п. 2.1 Договору замовник зобов'язаний, зокрема:
- сплачувати послуги Перевізника та інші платежі, належні Перевізнику за Договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.4);
- відшкодовувати Перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від Перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (п. 2.1.5);
- у строки, встановлені розд.4 Договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу Замовника - підписувати та надавати Перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (п. 2.1.7).
Відповідно до п. 2.3 Договору перевізник зобов'язаний, зокрема:
- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) Замовника або у власних вагонах (контейнерах) Перевізника, надавати власні вагони (контейнери) Перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками Замовника згідно інформації розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до Договору та Збірнику тарифів (п. 2.3.2);
- складати документи, передбачені п.п.1.3, 1.4 та розд.4 Договору, щодо нарахування сум платежів (п. 2.3.5).
Відповідно до п. 3.1 Договору розмір провізних платежів за перевезення вантажу у вагонах Замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів.
Відповідно до п. 3.2 Договору Замовник зобов'язаний сплачувати провізні платежі за перевезення вантажу у власному вагоні Перевізника (крім транспортерів Перевізника, проїзду бригад супроводження транспортерів та вагонів для проїзду цих бригад), які складаються з:
1) плати за перевезення (провізної плати) навантаженого власного вагону Перевізника та інших платежів, які визначаються за тарифом, визначеним у Збірнику тарифів встановленим для власного вагону перевізника.
Відповідно до п. 7.3 Договору, Строк позовної давності за вимогами Перевізника до Замовника, що випливають з правовідносин Сторін за Договором, становить один рік.
Відповідно до п. 9.4 Договору, зміни (доповнення) до Договору Перевізник здійснює шляхом викладення в новій редакції Договору в цілому або окремих його частин та їх оприлюднення на веб-сайті http://uz-cargo.com/, з накладенням КЕП.
Відповідно до п. 14 Договору невід'ємною частиною договору є додатки, зокрема:
- додаток 1-1 "Ставки плати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами";
- додаток 1-4 "Умови організації накопичення вагонів".
Відповідно до п. 14.1 Договору, у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.
Відповідно до п.п. 4.1, п. 4, Додатку 1-1 до Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, Ставки сплати за додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, що надаються за вільними тарифами та вводяться в дію 18.02.2022 на заміну введених в дію раніше. Надання послуг, пов'язаних з перевезенням експортно-імпортних та транзитних вантажів (користування вагонами, зберігання вантажів, подача та забирання вагонів тощо), при переробці цих вантажів за прямим варіантом (вагон - судно) від 0 до 4 діб визначається згідно з Збірником тарифів.
Відповідно до п.1 Додатку №1-4 до Договору "Умови організації накопичення вагонів" (надалі - Додаток) на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення (далі - накопичення вагонів).
Відповідно до п. 2 Додатку станціями накопичення можуть бути станції відправлення та /або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення.
Відповідно до п. 3 Додатку для організації накопичення вагонів замовник направляє для погодження перевізником звернення із зазначенням бажаних станцій накопичення та максимальної кількості вагонів, що може бути накопичено на кожній з них. Строк розгляду перевізником такого звернення становить не більше ніж 15 робочих днів. За результатом розгляду звернення замовника, перевізник інформує про можливість накопичення вагонів із зазначенням станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Відповідно до п. 4 Додатку в межах узгоджених станцій накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено, Замовник щомісячно надає Перевізнику на такі станції накопичення заявки на накопичення вагонів із зазначенням: станції накопичення; граничної кількості вагонів для накопичення; розподілу для накопичення вагонів за їх видами, різновидом вантажу, станції призначення; періоду дії такої заявки.
Відповідно до п. 5 Додатку на станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення.
Відповідно до п. 6 Додатку початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів перевізнику.
Відповідно до п. 7 Додатку часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - оформлення перевізного документу.
Відповідно до п.8 Додатку час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п.9 Додатку за послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує:
- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п.9.1);
- за затримку вагонів Замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п.9.3);
- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. Договору (п.9.2).
Плата за маневрову роботу під час надання послуг з накопичення Замовнику не нараховується.
Відповідно до п.10 Додатку нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги.
21.05.2018 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Товариством з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" було укладено договір №7990 про подачу та забирання вагонів при станції Пальміра, місто ст.Пальміра Черкаська область від 21.05.2018 зі строком дії до 20.05.2023 (далі - Договір №7990).
Відповідно до умов п.1 Договору №7990 згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під'їзної колії, яка належить власнику, примикає стрілочним переводом №107 до колії №10 станції Пальміра Філії і обслуговується локомотивом залізниці.
Межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля заднього стику хрестовини стрілочного переводу №107.
Згідно п. 6 Договору №7990 вагони на під'їзну колію подаються локомотивом залізниці із розставленням вагонів на місцях завантаження, вивантаження. Здача вагонів проводиться: на під'їзній колії - фронт навантаження. Загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колію однією групою, не більше 12 одиниць (48 осей) 1140 тон. З під'їзної колії вагони повертаються всією партією, одночасно поданою, або в кількості не менше переданої групи вагонів з однорідним вантажем.
Згідно п.8 Договору №7990 приймання вагонів при забиранні їх залізницею здійснюється на під'їзній колії - фронт навантаження.
Відповідно до п.9 Договору №7990 максимальна переборна спроможність вантажних пунктів: зернові вантажі - фронт подачі 12 вагонів, фронт навантаження: для однорідного вантажу - 1 вагон за 20 хв, для різних культур - 2 вагони за 20 хв. Максимальна переборна спроможність вантажного фронту - 60 вагонів на добу.
Згідно п.10 Договору №7990 час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту подачу вагонів на під'їзну колію до моменту отримання залізницею повідомлення власника про готовність вагонів до забирання.
Як зазначає відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" не має власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, у зв'язку з чим він уклав спеціальний договір обумовлений Додатком 1-4 Договору.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "Нібулон" 09-11 листопада 2022 року по станції Пальміра Одеської залізниці проводило навантаження 50 залізничних вагонів, які надалі слідували маршрутним поїздом №111147 Пальміра - Ізмаїл по перевізних документах (накладних) №№ 41976267, 41976283, 41976242, 41976259, 41976275.
Накопичення вагонів 09-11 листопада 2022 року на станції Пальміра підтверджується актами загальної форми ГУ-23, а саме:
- щодо вагонів №№ 95335873, 95398657, 95523312, 95539227, 95543823, 95613253, 95615001, 95643656, 95650008, 95757274, 95759841, 95798468 акти загальної форми №833 від 10.11.2022 (час початку затримки 12 вагонів на 1 ст. колії 10.11.2021 о 01:25), №834 від 10.11.2022 (час закінчення затримки 12 вагонів на 1 ст. колії 10.11.2022 о 06:00), № 838 від 10.11.2022 (час початку затримки 12 вагонів на 2 ст. колії 10.11.2021 о 09:15), № 847 від 10.11.2022 (час закінчення затримки 12 вагонів 10.11.2021 о 18:35), № 855 від 10.11.2022 (час початку затримки 12 вагонів на 2 ст. колії 10.11.2021 о 22:45), № 857 від 11.11.2022 (час закінчення затримки 12 вагонів на 2 ст. колії 11.11.2021 о 04:35), № 868 від 11.11.2022 (час початку затримки 12 вагонів на 1 ст. колії 11.11.2021 о 09:05), № 870 від 11.11.2022 (час закінчення затримки 12 вагонів на 1 ст. колії 10.11.2021 о 11:25);
- щодо вагонів №№ 53202594, 59597229, 95355939, 95453718, 95537353, 95684148, 95695128, 95752168, 95753505, 95754818, 95756151, 95799185 акти загальної форми №836 від 10.11.2022 (час початку затримки 12 вагонів на 2 ст. колії 10.11.2021 о 09:15), №845 від 10.11.2022 (час закінчення затримки 12 вагонів 10.11.2022 о 18:35), № 853 від 10.11.2022 (час початку затримки 12 вагонів на 2 ст. колії 10.11.2021 о 22:45), № 859 від 11.11.2022 (час закінчення затримки 12 вагонів 11.11.2021 о 04:35), № 866 від 11.11.2022 (час початку затримки 12 вагонів на 1 ст. колії 11.11.2021 о 09:05), № 871 від 11.11.2022 (час закінчення затримки 12 вагонів на 1 ст. колії 11.11.2021 об 11:25);
- щодо вагонів №№ 59597872, 95355665, 95530572, 95642328, 95649653, 95677910, 95693610, 95713277, 95795977, 95796322, 95829032, 95988879 акти загальної форми №851 від 10.11.2022 (час початку затримки 12 вагонів на 2 ст. колії 10.11.2021 о 22:45), №861 від 11.11.2022 (час закінчення затримки 12 вагонів на 2 ст. колії 11.11.2022 о 04:35), № 864 від 11.11.2022 (час початку затримки 12 вагонів на 1 ст. колії 11.11.2021 о 09:05), № 872 від 11.11.2022 (час закінчення затримки 12 вагонів на 1 колії 11.11.2021 о 11:25);
- щодо вагонів №№ 58567421, 95348587, 95390654, 95451787, 95453452, 95523767, 95527040, 95528634, 95640462, 95646535, 95678082, 95680336 акти загальної форми №869 від 11.11.2022 (час початку затримки 12 вагонів на 1 ст. колії 11.11.2021 о 09:25), №873 від 11.11.2022 (час закінчення затримки 12 вагонів на 1 ст. колії 11.11.2022 об 11:25).
Опис обставин, що викликали складання актів: затримка вагонів, пов'язана з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження. Дані вагони простоюють на колії в очікуванні оформлення документів та накопичення маршрутного поїзда.
Акти підписано представником відповідача без зауважень.
На підставі актів загальної форми від 11.11.2022 №873 №872, №861, №871, 870, 859, 857, від 10.11.2022 № 845, 847, 834 позивачем нараховано відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №13110109 від 13.11.2022 на загальну суму 62695,90 грн без ПДВ.
Накопичувальну картку №13110109 від 13.11.2022 підписано вантажовласником ТОВ СП "Нібулон" із зауваженнями наступного змісту: "З даними нарахуваннями незгоден, так як накопичення сплачено по накопичувальній картці №13110108".
Згідно накопичувальної картки форми ФДУ-92 №13110109 від 13.11.2022 позивачем нараховано відповідачу збір за зберігання вантажів при перевезеннях в загальній сумі 62695,90 грн без ПДВ.
14.11.2022 працівниками залізниці складено акт загальної форми №12, обставиною, що викликала складання акта зазначено: "Вантажовласник ТОВ СП "Нібулон" відмовився від підпису накопичувальної картки №13110109".
Судом також встановлено, що відповідно до накладних №41976267 від 11.11.2022, №41976283 від 11.11.2022, №41976242, № 41976259 від 11.11.2022, № 41976275 від 11.11.2022 відповідач на станції Пальміра (Одеської залізниці) провів навантаження 50 вагонів, зокрема і вагонів вказаних в актах загальної форми від 11.11.2022 №873 №872, №861, №871, 870, 859, 857, від 10.11.2022 № 845, 847, 834, які слідували на станцію призначення Ізмаїл.
Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №13110108, про що зазначено у позовній заяві та не заперечується сторонами у справі.
Детальний розрахунок заборгованості по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №13110109 від 13.11.2022 на загальну суму 62695,90 грн без ПДВ (75235,08 грн з ПДВ), виконаний позивачем на підставі п.п.2.1 п. 2 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26.03.2009 №317, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.04.2009 за №340/16356, виходячи зі ставки плати в розмірі 4 грн за одну тонну вантажу за кожну добу із застосуванням коефіцієнту 5,139 грн згідно з наказом Міністерства інфраструктури України від 22.06.2022 №441.
Нараховану плату за зберігання вантажів по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №13110109 від 13.11.2022 на загальну суму 62695,90 грн без ПДВ (75235,08 грн з ПДВ) відповідачем не сплачено, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам сторін, суд дійшов наступних висновків.
За приписами ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до приписів ч. 1, 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Вантажовідправник і перевізник у разі необхідності здійснення систематичних впродовж певного строку перевезень вантажів можуть укласти довгостроковий договір, за яким перевізник зобов'язується у встановлені строки приймати, а вантажовідправник - подавати до перевезення вантажі у погодженому сторонами обсязі.
Залежно від виду транспорту, яким передбачається систематичне перевезення вантажів, укладаються такі довгострокові договори: довгостроковий - на залізничному і морському транспорті, навігаційний - на річковому транспорті (внутрішньому флоті), спеціальний - на повітряному транспорті, річний - на автомобільному транспорті. Порядок укладення довгострокових договорів встановлюється відповідними транспортними кодексами, транспортними статутами або правилами перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Права й обов'язки сторін виникають не лише з умов укладеного сторонами договору, а і на підставі норм, встановлених актами законодавства, в тому числі нормативно-правових актів, які регулюють взаємовідносини в певних випадках.
Постановою Кабінету міністрів України від 06.04.1998 №457 затверджено Статут залізниць України (далі - Статут), який визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту (п. 2 Статуту).
Пунктом 63 Статуту передбачено, що перевезення вантажів на особливих умовах здійснюється за окремими договорами. При цьому сторони вправі передбачити у договорах додаткову відповідальність за виконання зобов'язань щодо перевезень вантажів.
Згідно ст. 71 Статуту, взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій, визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Такий договір між сторонами укладено 22.05.2018 за №7990 для проведення навантаження зернових вантажів на під'їзній колії ТОВ СП "НІБУЛОН" при станції "Пальміра" Черкаської області.
Згідно з п. 6 Договору №7990 загальна кількість вагонів, які передаються на під'їзну колією однією групою, становить не більше 12 одиниць.
ТОВ СП "НІБУЛОН" зазначає, що враховуючи відсутність власних потужностей для формування маршрутного поїзда в 50 вагонів на власній території, для отримання послуги з накопичення вагонів ним було направлено АТ "Українська залізниця" заяву про прийняття в цілому пропозиції (акцепт) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №14291113/2020-001 від 24.03.2020.
26.06.2020 АТ "Українська залізниця" направлено відповідачу інформаційне повідомлення про укладення Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001, яким позивач засвідчив прийняття від ТОВ СП "Нібулон" пропозиції (акцепт) укладення договору та повідомив про присвоєння замовнику кодів відправника/одержувача 8496, платника 8211375 з відкриттям особового рахунку з ідентичним номером.
Згідно п.1.1 Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом від 25.02.2020 (в редакції, що оприлюднено 31.10.2022, та яка вводиться в дію 06.11.2022) предметом даного договору є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги.
Пунктом 13.1 Договору передбачено, що у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту договору.
Договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001 містить спеціальні умови, які відносяться до "окремих послуг", зокрема, Додаток №1-4 до Договору, який є невід'ємною частиною останнього.
Згідно п.1 Додатку №1-4 до Договору "Умови накопичення вагонів" на окреме замовлення перевізник надає послуги замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів перевізника та/або вагонів замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами (маршрутами) на станції призначення.
Відповідно до накладних №41976267 від 11.11.2022, №41976283 від 11.11.2022, №41976242, № 41976259 від 11.11.2022, № 41976275 від 11.11.2022 відповідач на станції Пальміра (Одеської залізниці) провів навантаження 50 вагонів, зокрема і вагонів вказаних в актах загальної форми від 11.11.2022 №873 №872, №861, №871, 870, 859, 857, від 10.11.2022 № 845, 847, 834, які слідували на станцію призначення Ізмаїл. Акти загальної форми ГУ-23 підписано представником відповідача без зауважень.
Відповідачем сплачено збір за накопичення таких вагонів на коліях загального користування по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №13110108, що не заперечується сторонами у справі.
В подальшому, на підставі актів загальної форми від 11.11.2022 №873 №872, №861, №871, 870, 859, 857, від 10.11.2022 № 845, 847, 834 позивачем нараховано відповідачу плату за зберігання вантажів, що підтверджується накопичувальною карткою форми ФДУ-92 №13110109 від 13.11.2022 на загальну суму 62695,90 грн без ПДВ.
Накопичувальну картку №13110109 від 13.11.2022 підписано вантажовласником ТОВ СП "Нібулон" із зауваженнями наступного змісту: "З даними нарахуваннями незгоден, так як накопичення сплачено по накопичувальній картці №13110108".
Згідно накопичувальної картки форми ФДУ-92 №13110109 від 13.11.2022 позивачем нараховано відповідачу збір за зберігання вантажів при перевезеннях в загальній сумі 62695,90 грн без ПДВ.
Однак, ТОВ СП "Нібулон" заперечує проти нарахованої суми збору за зберігання вантажу по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №13110109 від 13.11.2022, оскільки у період накопичення вагонів (порожніх/з вантажем) маршрутного поїзду у позивача не було підстав застосовувати матеріальну відповідальність за зберігання вантажу на коліях загального користування, приймаючи до уваги, що в цей час здійснювалось накопичення вагонів з вантажем у відповідності до умов Додатку 1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої спеціальної послуги.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги посиланням на п. 8, 9 Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082 (далі - Правила №644), якими врегульовані порядок та умови нарахування збору за зберігання вантажу.
Згідно п. 8 Правил №644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки.
Відповідно до п. 9 Правил №644, за зберігання на місцях загального користування та на коліях станції відправлення вантажів, завантажених у вагони (контейнери), які простоюють в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі під митним оформленням та з інших причин, не залежних від залізниці), збір сплачується з моменту ввезення вантажу на станцію до моменту закінчення затримки. Якщо вантаж для відправлення завозиться на місця загального користування частинами і в день завезення першої частини не був зданий повністю, то збір за зберігання нараховується за кожну ввезену частину вантажу. Збір у таких випадках визначається як сума зборів за ввезені частини вантажу. Час зберігання кожної частини завезеного вантажу визначається від моменту ввезення цієї частини до моменту оформлення перевізних документів. У такому самому порядку визначається збір за зберігання вантажу на складі станції відправлення, поверненого на вимогу відправника.
Виходячи з приписів пунктів 8 та 9 Правил №644, нарахування збору за зберігання вантажу на коліях загального користування відбувається у разі наявності вини відправника у затримці та у разі, коли простой відбувся в очікуванні оформлення перевезення (у тому числі з причин, не залежних від залізниці).
Пунктом 5 Правил №644 встановлено, що якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені статтею 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Посилаючись на п. 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів та ст.6 Статуту залізниць позивач зазначає, що затримка вагонів на станційних коліях станції Пальмира (коліях загального користування) відбулась саме з вини відповідача, який не надав основний для перевезення документ - накладну, відразу після забирання їх з під'їзної колії відповідача, а продовжував формувати маршрутний поїзд на коліях загального користування, а тому простій вагонів відбувся в очікуванні оформлення документів перевезення відправником, що є підставою для нарахувань за послуги щодо зберігання вантажу. Вказане накопичення вагонів засвідчено актами загальної форми ГУ-23, що повністю узгоджується з вимогами п. 5-8 Додатку №1-4 до Договору.
Судом взято до уваги, що враховуючи характер укладеного між сторонами Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001, сторони домовились про перевезення вантажів на особливих умовах - за розкладом руху маршрутних поїздів. При цьому, сторонами погоджено специфічні умови перевезення вантажів, які є визначальними щодо порядку надання відповідних послуг та особливостей їх оплати. Накопичення вагонів проводилось за попередньо погодженим планом, який мав ознаку "маршрутний" та за попередньою заявкою. При цьому, перевізник інформує замовника про можливість накопичення вагонів із зазначенням станції накопичення та кількості вагонів, що може бути накопичено на них, або надає обґрунтовану відмову.
Як вірно зазначає відповідач, сама по собі процедура накопичення вагонів передбачає затримку окремих вагонів на певний час з метою формування маршрутного поїзда (у даному випадку 50 вагонів), на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем вказаного Договору.
Виходячи з умов Додатку №1-4 "Умови організації накопичення вагонів" до Договору, при перевезенні вантажу маршрутними відправками та відсутності можливості формувати маршрут на під'їзній колії, що належить відповідачу, навантажені вагони затримуються на коліях станції, на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору та Додатку №1-4.
Відповідно до п. 1.3. Договору, маршрутний поїзд може бути оформлений одним або декількома перевізними документами.
При цьому, ст. 23 Статуту надано право оформлення однієї накладної на маршрут або групу вагонів, при перевезенні масових вантажів, на зворотному боці якої зазначаються для кожного вагона маса вантажу і кількість місць.
Пунктом 1.1 Правил оформлення перевізних документів (затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 №644) встановлено, що на кожне відправлення вантажу, порожніх власних, орендованих вагонів та контейнерів відправник надає станції відправлення перевізний документ (накладну) за формою, наведеною у додатку 1 до цих Правил. У разі пред'явлення до перевезення вантажу груповою відправкою або маршрутом відправник додає до накладної відомість вагонів (додаток 2 до цих Правил) або відомість вагонів і контейнерів, що перевозяться маршрутом (групою) за накладною (додаток 4 до Правил перевезення вантажів в універсальних контейнерах, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 №542, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.09.2001 за №798/5989).
При цьому, оформлення окремих накладних на кожну партію вагонів з маршрутного потягу, або оформлення одного документу на весь маршрутний потяг, жодним чином не впливає на строки відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу у 50 вагонів з вантажем.
Відповідно до ст. 6 Статуту, накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Згідно ч. 2, 5 ст. 308 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.
Статтею 110 Статуту встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами перевезення вантажів іншому підприємству.
В силу п. 6, 7 Додатку 1-4, початком накопичення вагонів на станції відправлення є момент фактичної передачі замовником вагонів перевізнику, а часом закінчення накопичення на станції відправлення - приймання останнього вагону перевізником. Оскільки оформлення накладної на маршрут не могло відбутись до моменту накопичення (сформування) 50 вагонів (маршруту), то перебування вагонів на станції не було викликано "затримкою оформлення документів", а стало наслідком цілком законних дій обох сторін Договору щодо "накопичення" маршрутного поїзда, що в свою чергу, є предметом договірної послуги з боку позивача, оскільки до моменту повного формування 50 вагонів маршрутний поїзд не міг бути відправлений.
Таким чином, до моменту оформлення всього маршрутного поїзду у позивача не було підстав нараховувати вартість зберігання вантажу, приймаючи до уваги, що у цей час здійснювалось накопичення вагонів у відповідності до умов Додатку №1-4 і ці правовідносини були предметом окремої, належним чином сплаченої ТОВ СП "Нібулон" послуги.
Відповідно до п. 3 зазначених Правил, для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, зокрема, у разі затримки вагонів на станції призначення через вину відправника, складаються акти загальної форми.
Позивач наполягає на тому, що існує факт затримки вагонів з вини клієнта, який пов'язаний з оформленням вантажу після забирання їх з місць навантаження/вивантаження, та який зафіксований належним чином - шляхом складання Актів загальної форми ГУ-23.
Слід зазначити, що складені залізницею та підписані замовником без зауважень акти загальної форми ГУ-23 не можуть беззаперечно вважатись документами, що засвідчують вину вантажовідправника стосовно затримки вагонів, оскільки за умовами п.8 Додатку №1-4, час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в Акті загальної форми ГУ-23. В Актах загальної форми вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами).
Тобто, умовами Договору, що регулює спеціальну послугу, сторонами узгоджено, що Актом загальної форми ГУ-23 фіксується час перебування вагонів на коліях загального користування, при цьому, у самих актах зазначено, що вагони простоюють в очікуванні перевізного документу та накопичення маршруту.
Відповідно до п. 9.1 Додатку № 1-4, за послугу з накопичення вагонів замовник сплачує плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення).
Тобто, у даному випадку, Акт загальної форми ГУ-23 призваний зафіксувати час, за який сплачується тариф з накопичення вагонів з вантажем до 50 вагонів.
За таких обставин, затримка вагонів під час накопичення останніх для формування маршрутного поїзду не може кваліфікуватись як одностороннє порушення зобов'язань з боку відповідача, оскільки цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг.
Умовами п. 9.2, 9.3 Додатку № 1-4 окремо передбачена сплата платежів, пов'язаних з затримкою вантажу на шляху прямування (за затримку вагонів Змовника та затримку вагонів Перевізника). При цьому, обов'язковим елементом встановленим для застосування п. 9.2, 9.3 є "затримка з вини Замовника". Однак, період затримки вагонів на шляху прямування з вини замовника не є тотожнім періоду "накопичення рухомого складу", передбаченого п. 9.1.
Відтак, обставини затримки вагонів при їх накопиченні з метою формування маршрутного поїзда (у 50 вагонів), на що залізниця надала свою згоду шляхом укладання з відповідачем Договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-001, не можуть бути розцінені як такі, що виникли з вини відправника та не залежали від залізниці.
Крім того, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що затримка вагонів на коліях загального користування сталася поза межами встановлених у Договорі строків та з порушенням порядку, визначеного у Додатку №1-4 до Договору "Умови організації накопичення вагонів".
Схожа за змістом правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постановах Верховного Суду від 01.02.2024 у справі № 915/305/22 та від 09.04.2024 у справі № 915/5/23.
За вказаних обставин, суд вважає, що підстави для нарахування збору за зберігання вантажу відсутні, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, у разі відмови у позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити в задоволенні позову повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтями 253, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення суду підписано 30.07.2024 (у зв'язку з перебуванням головуючого у справі судді у відпустці).
Суддя В.С. Адаховська