вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 24 46 63/32 05 11, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
01 серпня 2024 рокуСправа № 912/1513/23
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., за участі секретаря судового засідання Лупенко А.І., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу №912/1513/23
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032
до відповідача Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго", бульвар Студентський, 15, м. Кропивницький, 25015
про стягнення 3 443 132,89 грн
Представники
від позивача - Батовська Т.І., адвокат, довіреність №21/11-3 від 21.11.2023 (в режимі відеоконференції);
від відповідача - Даценко О.О., адвокат, довіреність №19/04/07 від 10.01.2024, посвідчення №364 видане 11.02.2019.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Господарського суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "УКРЕНЕРГО") до Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (далі - ПРАТ "Кіровоградобленерго") з вимогами про стягнення 78 001 442,55 грн заборгованості за надану послугу, 174 701,56 грн пені, 117 117,04 грн штрафу, 2 274 977,06 грн інфляційних втрат, 876 337,23 грн 3% річних, з покладенням судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про неналежне виконання відповідачем зобов'язань по договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління №0532-03041 від 26.06.2019 в частині оплати наданих послуг.
Ухвалою від 28.08.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі №912/1513/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 26.09.2023 о 15:00 год та встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.
15.09.2023 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому, зокрема, зазначає про відсутність підстав для стягнення з відповідача 174 701,56 грн пені та 117 117,04 грн штрафу, посилаючись на положення підпункту 16 п. 1 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", відповідно до якого визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування. Крім того, у відзиві вказано про сплату 50 000,00 грн боргу за послуги з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління, у зв'язку з чим відповідач просить закрити провадження у справі в цій частині.
21.09.2023 відповідач подав суду клопотання про відкладення підготовчого засідання.
Протокольною ухвалою від 26.09.2023 суд оголосив перерву в підготовчому засіданні до 17.10.2023 о 12:00 год.
Ухвалою від 17.10.2023 суд зупинив провадження у справі №912/1513/23 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 228 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до закінчення перегляду у касаційному порядку справи №911/1359/22.
30.04.2024 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання про поновлення провадження у справі у зв'язку із закінченням перегляду в касаційному порядку об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №911/1359/22. До вказаного клопотання додано вступну та резолютивну частини постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, якою рішення Господарського суду Київської області від 16.12.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.04.2023 у справі №911/1359/22 в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені у розмірі 17 933 524,59 грн залишено без змін.
При цьому, надання загального доступу до вказаної постанови згідно Єдиного державного реєстру судових рішень забезпечено 20.05.2024.
Ухвалою від 27.05.2024 суд поновив провадження у справі №912/1513/23, продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання постановив провести 05.06.2024 о 14:00 год.
04.06.2024 через систему "Електронний суд" відповідач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати 78 001 442,55 грн заборгованості по оплаті послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління за січень-червень 2023 року та закриття провадження у справі в частині такої заборгованості.
05.06.2024 оголошено перерву до 18.06.2024 о 14:30 год.
Ухвалою від 18.06.2024 суд закрив провадження у справі №912/1513/23 в частині стягнення 78 001 442,55 грн основної заборгованості на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України. Крім того, суд постановив закрити підготовче провадження у справі №912/1513/23 та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.07.2024 о 11:00 год.
02.07.2024 та 08.07.2024 в судових засіданнях оголошувалась перерва до 08.07.2024 о 14:00 год та 01.08.2024 о 15:00 год, відповідно.
29.07.2024 через систему "Електронний суд" позивач подав суду заяву про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог штрафних санкцій, нарахованих з 01.03.2022 до 25.04.2022, відповідно до якої просить прийняти таку заяву (п. 1), повернутись на стадію підготовчого провадження у справі для розгляду заяви про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог, а саме пені у розмірі 115 455,58 грн та штрафу в розмірі 117 117,04 грн (п. 2) та задовольнити її (п.3).
30.07.2024 через систему "Електронний суд" позивач подав суду заяву про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 78 001 442,55 грн та повернення з Державного бюджету України надлишково сплаченого судового збору в сумі 887 753,01 грн згідно з платіжною інструкцією АУ-4872 від 14.08.2023.
Ухвалою від 01.08.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про повернення на стадію підготовчого провадження у справі. Заяву від 26.07.2024 позивача про залишення без розгляду позовної заяви в частині вимог штрафних санкцій, нарахованих з 01.03.2022 до 25.04.2022, суд залишив без розгляду. Крім того, суд залишив без розгляду заяву від 30.07.2024 позивача про закриття провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 78 001 442,55 грн та повернув позивачу судовий збір у розмірі 887 753,01 грн.
У судовому засіданні 01.08.2024 позивач підтримав позовні вимоги, відповідач заперечив стягнення пені та штрафу.
Суд дослідив докази у справі.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини.
26.06.2019 між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" та ПРАТ "Кіровоградобленерго" укладено договір №0532-03041 про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління (далі - Договір), який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками.
НЕК "Укренерго" є юридичною особою, що утворено як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в приватне акціонерне товариство відповідно до наказу Міністерства фінансів України №73 від 15.02.2019 та розпорядження Кабінету Міністрів України №829-р від 22.11.2017 "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство" (п. 1.1. статуту НЕК "Укренерго", затвердженого наказом Міністерства фінансів України №437 від 21.10.2021).
Відповідно до п. 3.2. вказаного статуту НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
В подальшому між НЕК "Укренерго" та ПРАТ "Кіровоградобленерго" укладений Договір викладено в редакціях Додаткових угод від 15.08.2019 (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 29.08.2019), від 25.03.2021, від 17.09.2021 (з урахуванням протоколу розбіжностей), від 24.12.2021 (з урахуванням протоколу узгодження розбіжностей від 06.01.2022) та від 21.12.2022, згідно з п. 1.1, 1.2 якого НЕК "Укренерго" (далі - Виконавець/ОСП), зобов'язується надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга), а ПРАТ "Кіровоградобленерго" (далі - Користувач) зобов'язується здійснювати оплату за надану Послугу відповідно до умов цього Договору.
Відповідно до п. 2.1. Договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (Регулятором), відповідно до затвердженої ним і методики та оприлюднюється Виконавцем на своєму офіційному веб-сайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.
Згідно з п. 2.5. Договору розрахунок за надану Послугу здійснюється на умовах часткової попередньої оплати вартості Послуги з поточний розрахунковий період згідно із нижчезазначеною системою платежів і розрахунків:
до 10 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги;
до 20 числа розрахункового місяця - 35% вартості Послуги;
до останнього банківського дня календарного місяця - 30% вартості Послуги.
Пунктом 2.7. Договору встановлено, що Користувач здійснює розрахунок з ОСП за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання Послуги, наданих Виконавцем, або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Вартість наданої Послуги за розрахунковий період визначається до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно), на підставі даних, що надаються Адміністратором комерційного обліку. Акти приймання-передачі Послуги направляються Користувачам до 12 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно).
Коригування обсягів та вартості наданої Послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за уточненими даними комерційного обліку, що надаються Адміністратором комерційного обліку протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в СУР, що здійснюється на вимогу на в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості Послуги, після коригування обсягів, Користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта надання Послуги (включно).
Відповідно до п. 3.2.1., 3.3.2. Договору Користувач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати розрахунки за Договором, а Виконавець/ОСП має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надану Послугу.
За умовами п. 6.8. Договору у випадку порушення своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
У п. 6.1. Договору сторонами погоджено, що за внесення платежів, передбачених главою 2 цього Договору, з порушенням термінів Користувач сплачує Виконавцю пеню у розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.
Згідно з п. 6.10. Договору за необґрунтовану відмову від виконання своїх зобов'язань винна Сторона сплачує іншій Стороні штраф у розмірі 3 % від вартості послуг розрахункового періоду, в якому зафіксовано невиконання такого зобов'язання.
Таким чином, відповідно до умов укладеного Договору Користувач фактично отримує Послугу з липня 2019 року.
Позивач зазначає, що в період з липня 2019 року по червень 2023 року Користувач допускав порушення умов Договору щодо порядку та строків розрахунків за надану Послугу.
Тому, за розрахунком позивача за вказаний період станом на 20.07.2023 основна заборгованість відповідача становить 78 001 442,55 грн з ПДВ, яка виникла за несплату Послуги за такі періоди:
січень 2023 у сумі 5 784 688,80 грн,
лютий 2023 у сумі 15 680 744,21 грн,
березень 2023 у сумі 15 560 581,28 грн,
квітень 2023 у сумі 15 760 063,21 грн,
травень 2023 у сумі 13 074 845,35 грн,
червень 2023 у сумі 12 140 519,70 грн.
Для звіряння розрахунків між сторонами складено та підписано акт №0532-03041/01/202ЗД від 16.04.2023 звірки розрахунків за 1 квартал 2023 року. Подібні акти звірки розрахунків також були складені за 2-4 квартал 2021 року, та за 1-4 квартал 2022 року.
З огляду на викладене, керуючись п. 6.1., п. 6.10. Договору да ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач здійснив нарахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат, виходячи з суми простроченої заборгованості за надану по червень 2023 року послугу, про що надав суду відповідні розрахунки із зазначенням строку прострочення по кожному платежу.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Розглядаючи спір по суті, господарський суд враховує таке.
Стаття 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання, в силу вимог ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг, а відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище регулює Закон України "Про ринок електричної енергії".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.
Диспетчерським управлінням, згідно з п. 18 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", є оперативно-технологічне управління об'єднаною енергетичною системою України із забезпеченням надійного і безперебійного постачання електричної енергії споживачам з додержанням вимог енергетичної безпеки.
Згідно з ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).
Положенням ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
На підставі укладеного Договору з урахуванням додаткових угод між сторонами виникли зобов'язання, в силу яких НЕК "Укренерго" зобов'язалось надавати послугу з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління, а ПРАТ "Кіровоградобленерго" зобов'язалось здійснювати оплату за надану послугу відповідно до умов Договору.
За змістом укладеного Договору сторонами узгоджено здійснення оплати на умовах поетапної попередньої оплати у розмірі та строки, передбачені пунктом 2.4. Договору, пунктом 2.5. Договору (в редакції додаткових угод від 17.09.2021, від 24.12.2021, від 21.12.2022) та передбачено строк остаточного розрахунку згідно пункту 2.7. Договору (в усіх редакціях).
Наведені в пунктах 2.4., 2.5., 2.7. порядок і терміни розрахунку узгоджені між сторонами та є обов'язковими до виконання в силу наведених вище положень законодавства.
Як зазначає позивач, відповідачем порушено терміни розрахунку, тому станом на 20.07.2023 у останнього утворилась заборгованість в розмірі 78 001 442,55 грн за такі періоди: січень 2023 у сумі 5 784 688,80 грн, лютий 2023 у сумі 15 680 744,21 грн, березень 2023 у сумі 15 560 581,28 грн, квітень 2023 у сумі 15 760 063,21 грн, травень 2023 у сумі 13 074 845,35 грн, червень 2023 у сумі 12 140 519,70 грн, що детально відображено у розрахунку із зазначенням періодів прострочення за всіма фактами, що мали місце при виконанні Договору.
Вказана сума заборгованості погашена відповідачем згідно платіжних інструкцій у період з 24.10.2023 до 28.03.2024, долучених до справи.
У зв'язку з викладеним, суд закрив провадження у справі в частині стягнення 78 001 442,55 грн основної заборгованості на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України за відсутністю предмету спору.
Крім того, позивачем заявлено до стягнення з ПРАТ "Кіровоградобленерго" 174 701,56 грн пені та 117 117,04 грн штрафу.
Відповідно до положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У ч. 2 ст. 217 ГК України передбачено, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з ст. 546, 548 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вже зазначено, у всіх редакціях Договору сторонами погоджено сплату пені та штрафу відповідно до положень пунктів 6.1., 6.10. Договору.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України визначено, що до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.
Частиною 3 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із відповідними змінами і доповненнями) з 12.03.2020 до 22.05.2020 установлено на всій території України карантин.
Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України та було відмінено лише з 24 год 00 хв 30.06.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину". Вказаний закон набрав чинності 02.04.2020.
Отже, на час дії установленого на території України карантину строк, визначений статтею 258 ЦК України, був продовжений.
Таким чином, Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" передбачав, що моментом, з якого продовжується позовна давність (у тому числі передбачена ст.ст. 257, 258 ЦК України), є запровадження карантину відповідно до постанови №211, тобто 12.03.2020.
Як встановлено судом, датою звернення позивача з цим позовом до суду є 21.08.2023, а період нарахування позивачем пені визначений з 21.01.2020 по 25.04.2022.
З огляду на викладене, позивачем пропущено строк позовної давності щодо нарахування пені, починаючи з 21.01.2020 по 11.03.2020 в сумі 848,17 грн та звернення до суду з даним позовом в цій частині.
Однак, відповідачем не заявлено клопотання про застосування позовної давності, тому у суду відсутні підстави для відмови у позові в частині стягнення пені за період з 21.01.2020 по 11.03.2020 в сумі 848,17 грн.
Крім того, суд враховує, що 24.02.2022 Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжено відповідними Указами Президента України та діє в період прийняття процесуального рішення по цій справі.
У відповідності до Закону України №2120-IX від 15.03.2022 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", внесено зміни до ЦК України щодо строків давності.
Згідно з п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Таким чином, враховуючи те, що загальнодержавний карантин був запроваджений з 12.03.2020 та тривав до 30.06.2023, водночас, з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан і відповідно станом на 21.08.2023 (дата надходження позовної заяви до суду) діяв на усій території України, суд, беручи до уваги продовження встановленого законом строку позовної давності на період дії карантину та на весь час дії воєнного стану, приходить до висновку, що позивач звернувся з вимогами до суду в частині стягнення штрафу в розмірі 117 117,04 грн за період з 01.03.2022 по 10.03.2022 та пені за період з 12.03.2020 по 25.04.2022 в розмірі 173 853,39 грн в межах строку позовної давності.
Проте, відповідно до положень підп.16 п.1 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №332 від 25.02.2022 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанову зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Зазначена постанова у вказаній частині не визнана недійсною в установленому порядку.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 зауважила, що постанова №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) прийнята НКРЕКП (Регулятором) в межах своїх повноважень, а тому її положення, у тому числі, підпункт 16 пункту 1, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності.
Об'єднана палата наголосила на тому, що рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Об'єднана палата дійшла висновку, що підпункт 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332 має обов'язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії; зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов'язковим з урахуванням імперативного характеру підпункту 16 пункту 1 Постанови НКРЕКП №332.
У п. 8.13.43. постанови від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 зазначено, що Регулятор визначив модель поведінки як зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії, та вказав чітко визначений період, а саме на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, а не скасував нарахування та стягнення штрафних санкцій або увільнив від їх нарахування або стягнення.
Отже, Верховний Суд зазначив, що саме на період дії в Україні воєнного стану зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій.
Тому, з огляду на положення підп.16 п.1 Постанови НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022) та п. 8.13.43. постанови Верховного Суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, суд відхиляє доводи відповідача щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій до моменту введення воєнного стану в Україні.
Виходячи з викладених положень, на період дії воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення нарахування та стягнення штрафних санкцій за договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії, зупиняється.
Як вже зазначено, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022, продовжено строк його дії, станом на теперішній час воєнний стан в Україні не припинено та не скасовано.
Договір регулює відносини між сторонами спору, як учасниками ринку електричної енергії, і такий правочин розроблено, в тому числі, відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
Однак, позивачем з порушенням вимог пункту 16 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 нараховано та заявлено до стягнення відповідачу пеню в розмірі 115 455,58 грн та штраф в розмірі 117 117,04 грн за період з 24.02.2022 по 25.04.2022, тобто в період дії воєнного стану в Україні.
Таким чином, з огляду на те, що договір у даній справі укладено між учасниками ринку електроенергії, а пеня та штраф нараховані під час дії воєнного стану, враховуючи вищевикладену позицію Верховного Суду, відсутні підстави для стягнення 115 455,58 грн пені та 117 117,04 грн штрафу за вказані періоди, а тому позовна вимога про їх стягнення є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Посилання позивача на те, що п.16 ч.1 відповідної постанови у відповідній редакції діє лише з моменту набрання чинності постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413, підлягають відхиленню, оскільки відповідний пункт, з огляду на його зміст, розповсюджує свою дію на спірні правовідносини, враховуючи, що вимоги про стягнення нарахованої пені та штрафу заявлені в період, що припадає на дію воєнного стану в Україні, а саме з 24.02.2022 по 25.04.2022.
Отже, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає лише пеня в розмірі 59 245,98 грн.
Позивач також просить стягнути з відповідача 2 274 977,06 грн інфляційних втрат та 876 337,23 грн 3% річних згідно з поданими розрахунками.
Згідно з ст. 625 ЦК України правовими наслідками порушення грошового зобов'язання є нарахування процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат. Так, згідно частини другої наведеної норми боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як вказує позивач розрахунок здійснено наростаючим підсумком. У розрахунку містяться періоди прострочення за всіма фактами, що мали місце при виконанні Договору про надання послуг з передачі електричної енергії.
Перевіривши розрахунок інфляційного збільшення та 3% річних, наданий позивачем, господарським судом встановлено, що сума інфляційного збільшення та 3% річних, розрахована позивачем, не перевищує суму інфляційного збільшення та 3% річних розраховану судом, а тому до стягнення з відповідача підлягає 2 274 977,06 грн інфляційних втрат та 876 337,23 грн 3% річних.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідачем не надано до суду контррозрахунку заявленої до стягнення пені, штрафу, 3% річних та інфляційних втрат або висловлено незгоду щодо вказаного розрахунку.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з відповідача слід стягнути 59 245,98 грн пені, 2 274 977,06 грн інфляційних втрат та 876 337,23 грн 3% річних.
Відповідно до норм ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 74, 76, 77, 129, 130, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Кіровоградобленерго" (бульвар Студентський, 15, м. Кропивницький, 25015, ідентифікаційний код 23226362) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (вул. Симона Петлюри, 25, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 00100227) 59 245,98 грн пені, 2 274 977,06 грн інфляційних втрат та 876 337,23 грн 3% річних, а також 48 158,40 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії рішення надіслати сторонам до Електронних кабінетів.
Повне рішення складено 05.08.2024.
Суддя В.Г. Кабакова