Рішення від 13.06.2024 по справі 911/899/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2024 р. м. Київ Справа № 911/899/22 (911/1842/23)

Господарський суд Київської області у складі головуючого судді Янюк О.С. за участю секретаря судового засідання Марунич Л.А. розглянувши у судовому засіданні питання про розподіл судових витрат у справі

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп»

до 1) ОСОБА_1

2) ОСОБА_2

3) ОСОБА_3

про визнання правочинів недійсними та витребування майна з чужого незаконного володіння

у межах справи №911/899/22

про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (07854, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Немішаєве, вул. Біохімічна, буд. 1, ідентифікаційний код 40544482)

У судовому засіданні беруть участь учасники справи відповідно до протоколу судового засідання від 13.06.2024

УСТАНОВИВ:

1. У провадженні Господарського суду Київської області (далі - суд) перебуває справа №911/899/22 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (далі - ТОВ «Софія буд груп», боржник, позивач) на стадії судової процедури - ліквідація банкрута, яку на підставі постанови суду від 20.04.2023 здійснює арбітражний керуючий Козловська Діана Валеріївна (свідоцтво №484 від 15.03.2023, далі - ліквідатор).

2. 16.06.2023, у порядку ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - Кодекс), до суду звернулась ліквідатор із позовною заявою №01-34/381 від 16.06.2023 (вх. №1591/23) до ОСОБА_4 (далі - відповідач-1), ОСОБА_2 (далі - відповідач-2), ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3 , відповідач-3), в якій просить на підставі ст.42 Кодексу:

1) визнати недійсними договори купівлі-продажу майнових прав на нежитлові приміщення, укладені 30.07.2021 між боржником та відповідачем-1, а саме: №312-нжп468, №312-нжп470, №312-нжп471, №312-нжп476, №312-нжп478, №312-нжп487, №312-нжп484, №312-нжп489, №312-нжп491, №312-нжп492, №312-нжп493, №312-нжп494;

2) витребувати з чужого незаконного володіння відповідачів -2, -3 відповідне нерухоме майно.

Рішенням суду від 30.05.2024 вищевказана позовна заява задоволена частково - визнано недійсними відповідні договори, а в іншій частині позов залишено без задоволення. Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами у даному рішення судом вирішено не було.

3. Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

3.1. 04.06.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» представник відповідача-2 ОСОБА_5 подав заяву від 03.06.2024 (вх. №4305) про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з ліквідатора на користь Державного бюджету України суму несплаченого судового збору за подання позовної заяви у розмірі 61 899,03грн. У заяві зазначає, що: під час проголошення рішення судом не вирішено питання судового збору; ліквідатором не було сплачено в повному обсязі судовий збір, який, з урахуванням звітів про незалежну експертну оцінку та ухвали суду від 21.06.2023, становить 61 899,03грн.

3.2. 06.06.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» представник відповідача-3 Лихота Оксана Володимирівна (далі - Лихота О.В. ) подала заяву від 06.06.2024 (вх. №4384), в якій просить суд: поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення; ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з ТОВ «Софія буд груп» витрати на правову допомогу у розмірі 12 000,00грн. У заяві зазначає, що відповідачем-3 понесені витрати на правову допомогу у справі №911/1842/23 у розмірі 12 000,00грн, про що зазначено у відзиві на позовну заяву та на підтвердження чого надані відповідні докази. Щодо поновлення строку на подання заяви, то зазначає, що з 03 по 04 червня 2024 року у Подільському районі м. Києва було відсутнє світло по 12 годин, а тому не мала технічної можливості подати відповідну заяву. Крім того, у заяві погоджується із заявою відповідача-2 та просить її також задовольнити.

3.3. 10.06.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» представник позивача подав заперечення на заяву відповідача-3 про ухвалення додаткового рішення (вх.6189/24), в яких зазначає, що: до закінчення судових дебатів у справі представницею не було подано доказів, що підтверджують розмір судових витрат; надані в обґрунтування розміру понесених витрат копій мають дуже погану якість, що позбавляє можливості говорити про їх належність та допустимість; у визначені загальної вартості наданих послуг допущена арифметична помилка.

13.06.2024 через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» представник позивача подав заперечення на заяву відповідача-2 про ухвалення додаткового рішення (вх.6391/24), в яких зазначає, що: при розгляді справи судом не встановлювалася інша ціна позову, а тому підстав для стягнення іншого розміру судового збору відсутні; стягнення несплаченого судового збору з арбітражного керуючого - ліквідатора ТОВ «Софія буд груп», яка не є стороною у справі про банкрутство, не узгоджується із нормами ГПК України та Кодексу.

4. Ухвалами суду від 05.06.2024 та від 07.06.2024 призначено судове засідання з розгляду зазначених заяв на 13.06.2024.

У судове засідання представник відповідача-2 не з'явився, проте подав суду клопотання від 10.06.2024 (вх.6190/24) про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення) без його участі, яке суд на підставі ст.42, ч.4 ст.244 ГПК України визнав за можливе задовольнити.

Також до суду не з'явився представник відповідач-1, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання інформувався своєчасно та у порядку визначеному ч. 5 ст.242 ГПК України. Водночас, явка вказаної особи обов'язковою судом не визнавалась, а тому ураховуючи положення ст. 42, ч.4 ст.244ГПК України суд визнав за можливе провести судове засідання без його участі.

5. Розглянувши заяви та наявні матеріали справи, дослідивши надані докази суд зазначає наступне.

Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно із ч.ч.1,3 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч.ч. 1,4 ст. 129 ГПК України).

5.1. Щодо судового збору. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».

У свою чергу, за розгляд у позовному провадженні, з урахуванням ч. 2 ст. 7 Кодексу в межах справи про банкрутство боржника, майнового чи немайнового спору, стороною якого є цей боржник, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання такої заяви, обраховується у відповідності до положень п.п. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №905/1818/19).

Так, п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 4 вищевказаного Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви: немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру розмір судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна (п.2 ч.1 ст.163 ГПК України).

Із змісту позовної заяви та ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 21.06.2023 вбачається, що ліквідатором заявлено: 12 вимог немайнового характеру (визнання відповідних правочинів недійсними), розмір судового збору за які становить 32 208,00грн (2 681,00 х 12 = 32 208,00); 12 вимог майнового характеру (витребування майна), розмір яких визначений з урахуванням ч.2 ст.163 ГПК України, а саме 32 208,00грн. Зазначений розмір судового збору був сплачений ліквідатором у встановлені судом строки, що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 26.06.2023.

5.1.1. Під час розгляду справи судом установлено, що відповідно до звітів про незалежну експертну оцінку нежитлового приміщення (станом на 2022) ринкова вартість, саме:

нежитлового приміщення №470, загальною площею 33,2кв.м., у будинку АДРЕСА_1 ,становить 294 224,00грн;

нежитлового приміщення №468, цокольний поверх, загальною площею 64,1кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 593 503,00грн;

нежитлового приміщення №471, під'їзд №2, цокольний поверх, загальною площею 60,9кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 576 499,00грн;

нежитлового приміщення №476, під'їзд №3, цокольний поверх, загальною площею 61,1кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 578 393,00грн;

нежитлового приміщення №478, під'їзд №3, цокольний поверх, загальною площею 59,9кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 579 030,00грн;

нежитлового приміщення №484, під'їзд №3, цокольний поверх, загальною площею 63,7кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 589 799,00грн;

нежитлового приміщення №487, під'їзд №2, цокольний поверх, загальною площею 39,8кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 358 598,00грн;

нежитлового приміщення №489, під'їзд №2, цокольний поверх, загальною площею 58,7кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 544 222,00грн;

нежитлового приміщення №491, під'їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 44,6кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 421 796,00грн;

нежитлового приміщення №492, під'їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 59,1кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 547 930,00грн;

нежитлового приміщення №493, під'їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 39,1кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 352 291,00грн;

нежитлового приміщення №494, під'їзд №1, цокольний поверх, загальною площею 59,7кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, становить 583 341,00грн. Усього 6 019 626,00грн.

Отже, розмір судового збору за подання до суду даної позовної заяви із вимогами про витребування майна становить 90 294,39грн (6 019 626,00*1,5%).

Як зазначалось вище, позивачем за 12 майнових вимог сплачений судовий збір у розмірі 32 208,00грн, у зв'язку з чим у останнього на підставі ч.2 ст.163 ГПК України наявний обов'язок сплатити судовий збір за розгляд зазначених вимог у розмірі 58 086,39грн.

5.1.2. Відповідно ч.ч.1, 3 ст. 45 ГПК України до сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст.4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Згідно із ч.1 ст.61 Кодексу ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Аналізуючи зазначені приписи та зміст позовної заяви можна зробити висновок, що позивачем у даній справі є ТОВ «Софія буд груп», а ліквідатор є особою, яка діє від імені цього товариства.

Ураховуючи зазначене вимогу представника відповідача-2 про стягнення судового збору за розгляд зазначених вимог з ліквідатора ТОВ «Софія буд груп» арбітражного керуючого Козловської Діани Валеріївни суд вважає безпідставною, оскільки розподіл судових витрат відповідно до ст. 129 ГПК України здійснюється між сторонами справи, якою ліквідатор у даному випадку не є.

5.1.3. Як зазначено у п.5 цього додаткового рішення, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ураховуючи вказаний припис та рішення суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Софія буд груп» до ОСОБА_1 , судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 32 208,00грн покладається на відповідача-1.

5.1.4. Інші витрати на оплату судового збору покладаються на позивача.

5.2. Щодо витрат на правничу допомогу

Відповідно до ч.1 ст.124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Частинами 1-3 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2024 у справі № 911/1721/22 практична реалізація принципу відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, у частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 ГПК України);

визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 ГПК України).

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Аналогічне право подання відповідних доказів стороною передбачено і ч.1 ст.221 ГПК України.

Крім того, як зазначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.04.2024 у справі № 907/568/22: процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів; потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.

5.2.1. Із матеріалів справи вбачається, що представником ОСОБА_7 (далі - клієнт) у справі №911/1842/23 була адвокат Лихота О.В. (далі - адвокат), яка діяла на підставі ордеру серії АІ №1412468 та договору про надання правової допомоги від 20.07.2023 № 20/07/23-1.

07.08.2023 представником відповідача-3 Лихотою О.В. суду наданий відзиві на позовну заяву (вх.15060/23) в якому, зокрема, просить стягнути з ТОВ «Софія буд груп» витрати на правову допомогу в розмірі 12 000,00грн (п.3). До зазначеного відзиву надані ордер на надання правничої (правової) допомоги від 05.08.2023 серія АІ №1412468 та копії свідоцтва про право на зайняття адвокатської діяльністю від 04.01.2021 серія ЧК№001324, договору про надання правової допомоги №20/07/23-1 від 20.07.2023 (далі - Договір), додаткової угоди №1 від 20.07.2023, додаткової угоди №2 від 26.07.2023. Аналогічне клопотання заявлено представником відповідача-3 у запереченні на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. 18935/23 від 05.10.2023).

Так, із змісту:

п.1.1 Договору вбачається, що відповідно адвокат надає клієнту наступні види правової допомоги: надавати клієнту правову інформацію, консультації і роз'яснення з правових питань; складати в інтересах клієнта заяви, та інші документи правового характеру; представництво прав та інтересів клієнта;

п.3.1 Договору вбачається, що при надані адвокатом погоджених сторонами видів та обсягів правової допомоги клієнт не сплачує адвокату гонорар, проте може відшкодувати фактичні видатки адвоката у додатково погоджених розмірах;

додаткових угоди, які підписані у відповідності до п.3.1 договору, вбачається, що сторони погодили вид робіт та їх вартість у справі №911/1842/23: за додатковою угодою №1 - 4 000,00грн; за додатковою угодою №2 - 8 000,00грн.

Аналізуючи зазначене, можна зробити висновок, що незважаючи на наявність погодженої вартості робіт, Договір у частині надання правової допомоги є безоплатним. У зв'язку з чим у відповідної сторони за цим Договором не виникає обов'язку здійснювати оплату (у тому числі в майбутньому) за надані послуги, та, як наслідок, нести судові витрати.

Також, суду до прийняття рішення у справі не надані докази виконання адвокатом усіх робіт, визначених у додаткових угодах, та їх прийняття клієнтом.

5.2.2. Водночас, як зазначалось вище після ухвалення судом рішення у справі представник відповідача-3 додатково звернулась до суду із заявою (вх.4384 від 06.06.2024) про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення та ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з позивача витрати на правову допомогу. Крім того, до заяви додатково долучені докази, які, як зазначає представник, підтверджують розмір понесених відповідачем-3 судових витрат.

Відповідно до ч.2 ст.244 ГПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що рішення суду ухвалено 30.05.2024, а відповідач-3 звернувся із відповідною заявою 06.06.2024, тобто до закінчення строку на його виконання. Крім того, як зазначалось вище, відповідна заява вже подана представником відповідача-3 та міститься, зокрема, у відзиві на позовну заяву. Додаткових судових витрат у заяві від 06.06.2024 стороною заявлено не було. Ураховуючи зазначене, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви відповідача-3 про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, як зазначила представник відповідача-3 у судовому засіданні, до заяви долучені додаткові докази, які підтверджують розмір понесених відповідачем-3 судових витрат.

Проте, зазначені докази не можуть бути взяті судом до уваги оскільки:

до закінчення судових дебатів представник відповідача-3 не заявляла суду про необхідність надання додаткових доказів для підтвердження розміру витрат на правничу допомогу, а під час судових дебатів лише вказала про наявність відзиву, в якому порушувалось зазначене питання;

пропущений строк для надання таких доказів, оскільки рішення ухвалено 30.05.2024, а відповідач-3 надала суду відповідні докази 06.06.2024 (строк до 04.06.2024). Клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску суду заявлено не було.

Ураховуючи зазначене та те, що до заяви (яка мітиться у відзиві, запереченні) не надано достатньо доказів для підтвердження розміру судових витрат на правову допомогу, а додаткові докази не можуть братися судом до уваги, оскільки надані із порушенням порядку та строку, встановленого ГПК України, суд не вбачає підстав для задоволення відповідної заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.2, 7 Кодексу, ст.ст. 42, 73-74, 129, 163, 231, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (ідентифікаційний код 40544482; адреса: 07854, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Немішаєве, вул. Біохімічна, буд. 1;) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 61 899,03грн (п'ятдесят вісім тисяч вісімдесят шість гривень 39коп).

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія буд груп» (ідентифікаційний код 40544482; адреса: 07854, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Немішаєве, вул. Біохімічна, буд. 1;) витрати на оплату судового збору у розмір 32 208,00грн (тридцять дві тисячі двісті вісім гривень).

3. Заяву ОСОБА_5 від 03.06.2024 (вх. №4305) про ухвалення додаткового рішення - залишити без задоволення.

4. Заяву Лихоти Оксани Володимирівни від 06.06.2024 (вх.4384) про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.

Заяву про ухвалення додаткового рішення (вх.15060/23 від 07.08.2023 (п.3), вх. 18935/23 від 05.10.2023, вх.4384 від 06.06.2024 (п.2)) - залишити без розгляду.

5. Видати накази.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення до Північного апеляційного господарського суду у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Суддя О.С. Янюк

Повний текст додаткового рішення виготовлений та підписаний 05.08.2024.

Станом на 05.08.2024 рішення законної сили не набрало.