вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"05" серпня 2024 р. Справа № 911/2006/24
Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши матеріали
за заявою боржника ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 )
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
встановив:
До Господарського суду Київської області звернулась ОСОБА_1 із заявою б/н від 29.07.2024 (вх. № 3186 від 30.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність в порядку, передбаченому Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Дослідивши матеріали вищевказаної заяви, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою 4 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Вимоги до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність містяться, зокрема, у статтях 115, 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, а саме підстав, визначених у ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства у заяві про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначаються: 1) найменування господарського суду, до якого подається заява; 2) ім'я боржника, його місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), номер засобу зв'язку боржника, його адреса електронної пошти (за наявності); 3) виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду; 4) перелік документів, що додаються до заяви.
Разом з тим, перелік документів (доказів), які в обов'язковому порядку додаються до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність чітко визначений, зокрема, ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Так, відповідно до ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються:
1) довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником;
2) документи, що підтверджують наявність (відсутність) у боржника статусу фізичної особи - підприємця;
3) конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
4) опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна;
5) копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно;
6) перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, - ім'я або найменування, місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором;
7) копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати;
8) відомості про всі наявні рахунки/електронні гаманці боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках, електронних гаманцях;
9) копія трудової книжки (за наявності);
10) відомості про роботодавця (роботодавців) боржника;
11) декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства;
12) докази авансування боржником на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень;
13) інформація про наявність (відсутність) непогашеної судимості за економічні злочини;
14) інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, суд звертає увагу, що докази повинні бути актуальними на дату подання заяви до суду.
На виконання вимог п. 3 ч. 2 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, заявник у заяві б/н від 29.07.2024 (вх. № 3186 від 30.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зазначає, що укладанння кредитних договорів були спричинені витратами на підготовку дочки до навчання у першому класі школи та необхідність придбання шкільного приладдя у 2018 році; витратами на операцію, та в подальшому реабілітацію, матері її цивільного чоловіка у 2022-2023 роках; а після січня 2023 погашення кредитів було припинено.
При цьому, заявником не наведено конкретних причин неможливості здійснення виплат за кредитними договорами та виконання грошових зобов'язань та не надано жодних доказів на підтвердження вищезазначених обставин.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором.
До поданої ОСОБА_1 заяви б/н від 29.07.2024 (вх. № 3186 від 30.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, додано конкретизований список кредиторів боржника, проте зазначені у ньому відомості потребують уточнення, а саме щодо переліку кредиторів (їх кількості), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо).
Так, у вищевказаному конкретизованого списку кредиторів зазначено АТ «ПУМБ» та АТ КБ «ПриватБанк», щодо яких у рядку «поточна заборгованість» зазначено « 0 грн». Проте, жодних пояснень щодо відсутності заборгованості перед АТ «ПУМБ» (відсутність заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» підтверджена Довідкою № F6LR40V11UIEJ3UF від 26.02.2024) та причин зазначення даних кредиторів у конкретизованому списку заявником не надано.
При дослідженні матеріалів заяви судом встановлено відсутність договорів: № 45371 від 14.01.2024 (ТОВ «ФК» Абекор»); № 63a1a267-1d5b-4ff6-8f75-08dc0a52e2b4 від 01.01.2024, № 7664797 від 01.10.2023 (ТОВ « 1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»); № 00-10776683 від 31.12.2023 (ТОВ «Макс Кредит»); № 008186882 від 01.01.2024 (ТОВ «ФК» Європейська агенція з повернення боргів»), на які боржник посилається у конкретизованому списку кредиторів. А копії кредитних договорів № 2737470124 від 17.01.2024 (ТОВ «ІННОВА ФІНАНС») та № 2024-05-1П від 02.05.2024 (ТОВ «ФК'ПРЕМІУМ АКТИВ») надано у двох екземплярах.
Крім того, суд зазначає, що боржник має надати докази на підтвердження припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців.
До заяви б/н від 29.07.2024 (вх. № 3186 від 30.07.2024) на підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами надано наступні документи: довідка АТ «СенсБанк» № 95449-33.4-б/б від 26.02.2024 та розрахунок заборгованості станом на дату відповіді банка; розрахунок заборгованості за кредитним договором № 19595-12/2023 від 23.12.2023 (ТОВ «Стар файненс груп») станом на 22.02.2024; довідка ТОВ «Споживчий центр» № 2 від 29.02.2024 із зазначенням заборгованості станом на дату відповіді банка.
З поданих розрахунків вбачається, що ОСОБА_1 не здійснювала виплати за кредитом до лютого 2024 включно. Проте, у суду відсутня можливість встановити, чи було здійснено платежі після лютого 2024, оскільки актуальної інформації по стану заборгованості не надано, та чи дотримано заявником вимоги ч. 2 ст. 115 Кодексу України з процедур банкрутства.
Також, на підтвердження заборгованості заявником було надано скріншоти (с. 688-692, 693) мобільних додатків банків та/або мікрофінансових установ (у суду відсутня можливість встановити джерело походження інформації) та скріншот з перепискою між ОСОБА_1 та, нібито, представником ТОВ «ФК» Преміум Актив» із зазначенням поточного стану заборгованості перед кредиторами. Проте, суд зазначає, що не може брати вказані до уваги вищезазначені скріншоти, оскільки вони не є належними та допустими доказами, в розумінні статей 73, 76, 77, 78 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Також, заявник посилається на наявність у матеріалах справи кредитного звіту ТОВ "Українське бюро кредитних історій" як на підтвердження існування договірних та, відповідно, грошових зобов'язань.
Суд зазначає, що при ініціюванні справи про неплатоспроможність фізичної особи наявність простроченої заборгованості чи можливість невиконання грошових зобов'язань найближчим часом (загроза неплатоспроможності) має підтверджуватися доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Такими доказами, серед іншого, можуть бути судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про фінансову операцію та підтверджують її здійснення (зокрема банківські виписки, платіжні доручення, довідки) та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов'язань, а у випадку загрози неплатоспроможності - потенційну можливість такого невиконання.
Стадія відкриття провадження має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у такій категорії справ поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
Таким чином, оскільки відкриття провадження у справі про неплатоспроможність має відповідні вищезазначені правові наслідки, то на фізичну особу-боржника (як єдиного суб'єкта звернення із заявою про відкриття провадження у такій справі) покладається обов'язок підтверджувати обставини його неплатоспроможності чи її загрози доказами у відповідному обсязі, у тому числі первинними документами, задля забезпечення перевірки господарським судом підстав та моменту виникнення зазначених боржником грошових вимог кредиторів, встановлення їх характеру та розміру.
Такий правовий висновок вбачається обґрунтованим також з тих підстав, що лише фізична особа-боржник (яка є єдиним суб'єктом звернення із відповідною заявою) наділена правом на подання відповідних доказів у підтвердження обставин своєї неплатоспроможності чи її загрози. Тому відсутність на цій стадії інших учасників справи, які мають право подати свої доводи чи заперечення щодо таких обставин чи доказів, зумовлює необхідність добросовісного виконання боржником своїх процесуальних обов'язків щодо доказування наявності обставин для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Крім того, суд враховує, що стандарт доказування "достатність доказів" було виключено із ГПК, водночас у справах про неплатоспроможність фізичної особи господарський суд враховує, окрім належності та допустимості, також достатність поданих боржником доказів для підтвердження та доведення обставин неплатоспроможності чи її загрози, як підстави для відкриття провадження у такій справі.
Таким чином, наданий заявником кредитний звіт ТОВ "Українське бюро кредитних історій" хоч і є належним доказом наявності кредитних відносин боржника з кредиторами, однак може містити неповну чи недостовірну інформацію про розмір та структуру заборгованості боржника, в тому числі за основним зобов'язанням, а отже подання боржником при зверненні до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність лише кредитного звіту, без додавання інших документів (які стали підставою виникнення грошового зобов'язання у розумінні статті 1 КУзПБ) для належного підтвердження розміру заборгованості цього боржника (в тому числі за основним зобов'язанням), підстав виникнення зобов'язань та строків їх виконання, є недостатнім для доведення відповідних обставин та, як наслідок, встановлення судом наявності підстав для відкриття провадження у такій справі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 917/1604/21).
Відповідно до п. 11 ч. 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Так, заявником до заяви б/н від 29.07.2024 (вх. № 3186 від 30.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додано декларації про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та станом на 01.06.2024.
Згідно з пунктами 8, 9, 10 Примітки до наказу Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність» боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). У разі відсутності майна та/або коштів у боржника або членів його сім'ї у відповідному рядку декларації проставляється прочерк «-». У декларації зазначається вартість майна боржника та членів його сім'ї на дату набуття права власності або за останньою грошовою оцінкою. Якщо вартість майна не відома боржнику або членам його сім'ї і її не може бути визначено на підставі правовстановлювальних документів, під час заповнення відповідного рядка декларації зазначається «Не відомо».
Аналіз зазначених норм свідчить, що боржник у відповідному рядку декларації може зазначити «Не відомо» та проставити прочерк «-» лише за одночасної умови, що член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел. При цьому боржник має надати відповідні пояснення щодо відсутності інформації про майно і доходи членів сім'ї в офіційних джерелах та надати відповідні докази звернення до членів сім'ї стосовно надання відповідної інформації.
Як вбачається із доданих до заяви декларацій про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та станом на 01.06.2024, заявником у відповідних рядках декларацій зазначено «Член сім'ї не надав інформацію».
Проте, заявником не обгрунтовано та не підтверджено об'єктивну неможливість отримання від членів сім'ї боржника відповідної інформації, а також неможливість отримання відповідної інформації з офіційних джерел, зокрема, інформації щодо реєстраційних номерів облікової картки платника податків, щодо наявності або відсутності у членів сім'ї боржника доходів, витрат тощо.
Відповідно до п. 14 ч.3 ст.116 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених статтею 115 цього Кодексу.
Так, у заяві б/н від 29.07.2024 (вх. № 3186 від 30.07.2024) заявник зазначає, що щодо неї - ОСОБА_1 , відкрито виконавче провадження, вказано його номер, розмір заборгованості та найменування стягувача.
Водночас, жодних доказів на підтвердження даної обставини, а також актуальної інформації щодо поточного стану виконання виконавчого провадження заявником не надано.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, у зв'язку з вищезазначеним, заява ОСОБА_1 б/н від 29.07.2024 (вх. № 3186 від 30.07.2024) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність підлягає залишенню без руху.
Разом з тим, суд зазначає, що вищевказані недоліки заяви повинні бути усунуті ОСОБА_1 у строк, що не повинен перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали про залишення заяви без руху у спосіб надання суду всіх наявних доказів (належним чином засвідчених в порядку, встановленому чинним законодавством), що підтверджують обставини, на яких ґрунтується заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та які є необхідними відповідно до ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства, про що зазначено вище у даній ухвалі, зокрема:
- виклад обставин, що стали підставою для звернення до суду, підтверджений належними та допустимими доказами;
- уточнений конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника) - його імені або найменування, його місцезнаходження або місця проживання, ідентифікаційного коду юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором;
- копії договорів, укладених між банківськими установами - кредиторами боржника, на підставі яких виникли зобов'язання та, в подальшому, заборгованість;
- належні та допустимі докази на підтвердження наявності заборгованості перед кредиторами та докази на підтвердження припинення погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
- декларації про майновий стан боржника за 2021, 2022, 2023 роки та станом на 01.06.2024, приведені у відповідність до наказу Міністерства юстиції України № 2627/5 від 21.08.2019 «Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність»;
- надати належні та допустимі докази на підтвердження наявності виконавчого провадження щодо боржника та актуальну інформацію щодо поточного стану його виконання;
- докази повинні бути актуальними на дату подання заяви до суду.
Роз'яснити заявнику, що в разі не усунення зазначених недоліків у встановлений судом строк заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась із нею згідно ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 38 Кодексу України з процедур банкрутства.
Керуючись статтями 2, 37, 113, 115-116 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 74, 76-77, 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву ОСОБА_1 б/н від 29.07.2024 (вх. № 3186 від 30.07.2024) про відкриття провадження залишити без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.
Суддя Т.В. Лутак