ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
05.08.2024Справа № 910/9206/24
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши
заяву ОСОБА_1 , м. Одеса
про забезпечення позову
у справі
за позовом ОСОБА_1 , м. Одеса
до Приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Горохової Ніни Вікторівни, м. Київ
про скасування реєстраційних дій, -
25.07.2024 року ОСОБА_1 (позивач) подано до Господарського суду міста Києва позовну заяву про:
- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, проведеної щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», а саме, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, 29.05.2024 12:43:17, 1005561070070083615, Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи., Горохова Н.В. , Приватний нотаріус Горохова Н.В.;
- визнання протиправною та скасування реєстраційної дії, проведеної щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», а саме, внесення рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, 29.05.2024 12:46:25, 1005569960071083615, Горохова Н.В. , Приватний нотаріус Горохова Н.В., Підстава: судове рішення, атрибути судового рішення: судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій від 27.05.2024 №914/466/23 Господарський суд Львівської області, дата надрання чинності: 27.05.2024.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/9206/24 передані на розгляд судді Морозову С.М.
01.08.2024 року до суду від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом:
- встановлення заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців і громадських формувань, нотаріусам, Міністерству юстиції України та його територіальним органам, комісіям, технічним адміністраторам Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, іншим органам чи особам, які виконують функції в сфері державної реєстрації, здійснювати реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімпекс Купе Інтернейшнл», а саме вносити зміни до відомостей про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дані про необхідність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши подану заяву про забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.138 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заява про забезпечення позову подається: до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ст.136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:
1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
3) встановленням обов'язку вчинити певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;
6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;
7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;
8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності;
9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;
10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити найменування суду, до якого подається заява; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, за наявності; предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України).
Як на підставу для забезпечення даного позову заявник вказує на те, що вказані в позовній заяві реєстраційні дії були проведені в порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом МЮУ від 09.02.2016 № 359/5.
Також заявник зазначає, що мають місце протиправні дії третіх осіб, направлені на встановлення контролю над ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», що порушує його права та інтереси. Протиправність дій таких осіб полягає у прийняття рішень органу управління Товариства про зміну керівника, а також у проведенні реєстраційних дій у державному реєстрі щодо обмеження повноважень керівників ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл». У останньому випадку реєстраційні дії вчинялися, зокрема, на підставі постанови Західного апеляційного господарського суду від 04 квітня 2024 року, справа 914/466/23. Хоча така постанова суду не передбачала можливість обмеження повноважень законно призначеного керівника ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл» - Дятлєва О.В. З метою запобіганню проведення схожих за суттю реєстраційних дій щодо зміни чи обмеження повноважень діючого керівника ТОВ «Олімпекс Купе Інтернейшнл», ОСОБА_1 вважає, що наявні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову у даній справі.
За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Згідно з п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Таким чином, суд зазначає, що саме лише посилання заявника на те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення прав і охоронюваних законом інтересів, без обґрунтування підстав для вжиття таких заходів з посиланням на відповідні докази та без обґрунтування необхідності термінового вжиття заходів забезпечення позову не може бути підставою для винесення ухвали про забезпечення позову.
Отже, сама лише наявність порушених судових справ та відкриття виконавчого провадження не може достеменно свідчити про обставини зазначені заявником, а продаж торгівельних точок та товару, що знаходиться у цих торгівельних точках, про який зазначено в заяві, матеріалами справи не підтверджується.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів і ускладнень ефективного захисту або поновлення оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся у випадку задоволення позову.
Відповідно до статті 86 ГПК України, cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Наведена норма зобов'язує суд у кожному конкретному випадку оцінювати наявні докази в їх сукупності, з урахуванням повноти встановлення всіх обставин справи, які необхідні для правильного вирішення спору.
При цьому, судом має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав та захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Згідно з правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Крім того, суд зауважує, що застосування заходів забезпечення позову може мати місце лише за наявності підстав, викладених у законі.
При подачі заяви про забезпечення позову заявник насамперед повинен обґрунтувати звернення із заявою відповідними доказами, що підтверджують необхідність вжиття відповідних заходів.
З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Суд зазначає, що під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, обов'язок по доведенню та обґрунтуванню наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача покладається саме на заявника.
Натомість заявником не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування поданої заяви, оскільки зазначено лише про припущення щодо можливих дій відповідача щодо можливості відчуження права власності, без обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам позивача.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні поданої заяви.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1 514,00 грн, за подання заяви про забезпечення позову залишається за заявником.
Керуючись ст.ст. 136, 137, 138-140 та ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити повністю.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С. МОРОЗОВ