ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.08.2024Справа № 907/467/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали справи
за позовом Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про стягнення 76 335,23 грн.
Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради звернулась до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про стягнення 76 335,23 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 2521/10.1/14-20 від 30.12.2020.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 24.05.2024 матеріали позовної заяви Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та встановлено строки надання заяв по суті.
Відповідачем 02.07.2024 сформовано в системі «Електронний суд» та додатково через відділ діловодства суду 03.07.2024 надано відзив, яким заперечено вимоги повністю з огляду на відсутність відповідного бюджетного фінансування.
Позивачем 04.07.2024 сформовано в системі «Електронний суд» відповідь на відзив.
Позивачем 15.07.2024 надано суду додаткові письмові пояснення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
Сторонами у справі укладено 19.01.2021 договір №05-07-01/03 оренди вбудованого нежитлового приміщення загальною площею 197,9 квадратних метра по вулиці Гойди 8 у місті Ужгороді.
У той же день визначене договором №05-07-01/03 від 19.01.2021 нерухоме майно територіальної громади було передане відповідачу у користування за актом приймання-передачі від 19.01.2021.
Пунктом 3.1 договору №05-07-01/03 від 19.01.2021 визначено, що відповідач сплачує за користування приміщенням орендну плату у розмірі 1,20 грн. на рік.
Відповідно до умов пункту 3.1.2 до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, утримання прибудинкової території тощо).
За умовою пункту 5.16 договору №05-07-01/03 від 19.01.2021 відповідач зобов'язався протягом 1 місяця укласти з балансоутримувачем комунального майна договір про порядок участі в у триманні орендованого майна та оплаті комунальних послуг.
Зазначений обов'язок відповідачем не виконано. Матеріали справи не містять копії підписаного ним відповідного договору.
Крім того, матеріали справи не містять жодного доказу оплати відповідачем рахунків позивача на відшкодування вартості природного газу, водопостачання, водовідведення, електропостачання, витрат на утримання прибудинкової території тощо.
Відповідно до визначення частини першої статті 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
За приписами частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач, у тому числі, зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Судом відхиллено доводи відповідача в частині відсутності бюджетного фінансування та особливостей правового регулювання Бюджетного кодексу України, оскільки наведені відповідачем обставини стали прямим наслідком вчинення ним господарського правопорушення.
Враховуючи наведене, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача 69 940,24 грн. основного боргу.
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно статті 614 Цивільного кодексу особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання (презумпція вини).
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань.
При здійсненні розрахунку позивачем використано визначений Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» максимальний розмір пені - подвійна облікова ставка Національного банку України.
У той же час, наведеним Законом не встановлюється ставка нарахування пені, а лише обмежується встановлений договором її розмір. За відсутності у даному випадку визначеного угодою сторін розміру пені, застосування до правовідносин регулювання Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» є помилковим.
У даному випадку позивач має право на отримання від відповідача пені у визначеному частиною першою статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» розмірі з урахуванням приписів частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.
Враховуючи наведене, суд задовольняє вимогу про стягнення з відповідача пені частково у розмірі 1 272,9 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено розрахунок вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних та встановлено наявність права на стягнення у більшому розмірі.
Враховуючи принцип диспозитивності судового розгляду спору суд задовольняє вимогу про стягнення трьох процентів річних у заявленому позивачем розмірі.
Вимога про стягнення інфляційних втрат позивачем не заявлялась.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, місто Київ, вулиця Фізкультури 9; ідентифікаційний код 39816845) на користь Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради (88000, Закарпатська область, місто Ужгород, вулиця Юрія Гойди 8; ідентифікаційний код 33165909) 69 940,24 грн. основного боргу; 1 272,9 грн. пені; 1 056,72 грн. трьох процентів річних та 2 866,74 грн. витрат зі сплати судового збору.
3. В іншому - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю.Кирилюк