справа № 361/5339/24
провадження № 1-кс/361/1464/24
31.07.2024
про арешт майна
31 липня 2024 року м. Бровари
Слідчий суддя Броварського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київської області, ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження №42024112130000046 від 15 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, про арешт майна, -
Cтарший слідчий слідчого відділу Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київської області ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на речі які було вилучено в ході проведення обшуку автомобіля марки «Hyundai Sonata», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 та який належить ОСОБА_4 на праві користування, в ході якого було виявлено та вилучено:
-20 бланків договорів оренди житлового приміщення; 2 нотаріальні довіреності; 7 перекладених на українську мову документів, іноземців; 4 копії документів на іноземців; 10 описів документів, що надано до Солом'янського ЦНАП; Витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , на 18 арк.; 327 договорів оренди житлового приміщення, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Броварського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112130000046 від 15 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено, що до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшла заява громадянина ОСОБА_7 щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме: вимагання неправомірної вигоди громадянином на ім'я ОСОБА_8 .
У своїй заяві та наданих під час допиту в процесуальному статусі свідка ОСОБА_7 повідомив, що особа на ім'я ОСОБА_8 вимагає неправомірну вигоду особою для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме на посадових осіб Центру надання адміністративних послуг Солом'янської РДА в м. Києві та на Сектор оформлення документів №2 Шевченківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
Окрім цього, встановлено ОСОБА_4 одержав неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднаного з вимаганням такої вигоди, а саме у отриманні паспорта громадянина України за 5 днів у Центрі надання адміністративних послуг Солом'янської РДА в м. Києві та паспорт громадянина України для виїзду за кордон за 3 дні у Секторі оформлення документів №2 Шевченківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
25.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області, проведено обшук автомобіля марки «Hyundai Sonata», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 та який належить ОСОБА_4 на праві користування, в ході якого було виявлено та вилучено: 20 бланків договорів оренди житлового приміщення; 2 нотаріальні довіреності; 7 перекладених на українську мову документів, іноземців; 4 копії документів на іноземців; 10 описів документів, що надано до Солом'янського ЦНАП; Витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , на 18 арк.; 327 договорів оренди житлового приміщення; які поміщено до спецпакету № PSP7136332.
Постановою слідчого СВ Броварського РУП ГУ НП в Київській області від 25.07.2024 вказані вилучені документи - визнано речовими доказами оскільки у них може міститись інформація з приводу вчинених кримінальних правопорушень та осіб причетних до його вчинення а також, вони можуть мати суттєве значення для розслідування даного кримінального провадження та прийняття процесуального рішення в ньому.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власника майна ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_9 проти задоволення клопотання заперечували.
Слідчий суддя, ознайомившись з наданим клопотанням, заслухавши думку учасників процесу, вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Частиною 5 ст. 170 КПК України зазначено, шо у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
З матеріалів, доданих до клопотання, слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Броварського РУП ГУНП в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024112130000046 від 15 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України, відповідно до якого, встановлено, що до Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України надійшла заява громадянина ОСОБА_7 щодо вчинення кримінального правопорушення, а саме: вимагання неправомірної вигоди громадянином на ім'я ОСОБА_8 .
У своїй заяві та наданих під час допиту в процесуальному статусі свідка ОСОБА_7 повідомив, що особа на ім'я ОСОБА_8 вимагає неправомірну вигоду особою для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме на посадових осіб Центру надання адміністративних послуг Солом'янської РДА в м. Києві та на Сектор оформлення документів №2 Шевченківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
Окрім цього, встановлено ОСОБА_4 одержав неправомірну вигоду для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поєднаного з вимаганням такої вигоди, а саме у отриманні паспорта громадянина України за 5 днів у Центрі надання адміністративних послуг Солом'янської РДА в м. Києві та паспорт громадянина України для виїзду за кордон за 3 дні у Секторі оформлення документів №2 Шевченківського відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області.
25.07.2024 на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області, проведено обшук автомобіля марки «Hyundai Sonata», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 та який належить ОСОБА_4 на праві користування, в ході якого було виявлено та вилучено: 20 бланків договорів оренди житлового приміщення; 2 нотаріальні довіреності; 7 перекладених на українську мову документів, іноземців; 4 копії документів на іноземців; 10 описів документів, що надано до Солом'янського ЦНАП; Витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , на 18 арк.; 327 договорів оренди житлового приміщення; які поміщено до спецпакету № PSP7136332.
На даній стадії судового розгляду, слідчий суддя позбавлений можливості вирішувати питання про доведеність та обґрунтованість думки прокурора, щодо факту вчинення вказаного кримінального правопорушення, тому слідчий суддя вважає, що на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних можливо лише визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.
Вирішуючи питання щодо об'єму (кількості), законності і обґрунтованості арешту майна суд враховує і сталу судову практику ЄСПЛ щодо «відповідності втручання в право володіння майном принципу правомірного втручання, сумісного з гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції», згідно якої підлягають оцінці три головні критерії, а саме: а) чи є втручання законним; б) чи переслідує воно «суспільний інтерес»; в) чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Виходячи з вищезазначеного, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна для власника та третіх осіб, слідчий суддя вважає можливим не застосовувати такий вид заборони, як позбавлення права користування, обмежившись позбавленням права власника майна на відчуження, розпорядження.
Таким чином, втручання держави у право володіння майном без позбавлення права користування у даному конкретному випадку є законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного КПК, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції.
Втручання у вказаному вище кримінальному провадженні є виправданим, так як воно здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» та за наявності об'єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави, громади, а також здійснено з дотриманням принципу «пропорційності» - «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства, громади), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання, який передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. При цьому оцінюючи пропорційність, суд виходить з того, що досягти легітимної мети за допомогою інших заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, ніж арешт майна, неможливо, а застосування обмеження стосовно вказаного в ухвалі майна не є надмірними або ж такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
З урахуванням викладеного, слідчий суддя вважає необхідним клопотання слідчого задовольнити та з метою збереження речових доказів, накласти арешт на вказане майно, у досудовому кримінальному провадженні №42024112130000046 від 15 травня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, слідчим суддею не встановлено.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 167-168, 170-173 КПК України, -
Клопотання -задовольнити.
Накласти арешт на речі які було вилучено в ході проведення обшуку автомобіля марки «Hyundai Sonata», 2014 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_1 та який належить ОСОБА_4 на праві користування, в ході якого було виявлено та вилучено:
-20 бланків договорів оренди житлового приміщення; 2 нотаріальні довіреності; 7 перекладених на українську мову документів, іноземців; 4 копії документів на іноземців; 10 описів документів, що надано до Солом'янського ЦНАП; Витяг з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб за адресою: АДРЕСА_2 , на 18 арк.; 327 договорів оренди житлового приміщення, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вищезазначеним майном.
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Повний текст ухвали виготовлено 02.08.2024 року о 14.40 год.
Слідчий суддя: ОСОБА_1