02 листопада 2010 року м. Київ К-34856/06
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді-доповідача Голубєвої Г.К.
Суддів Карася О.В.
Ланченко Л.В.
Маринчак Н.Є.
Рибченка А.О.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці
на ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 року
та постанову Господарського суду Вінницької області від 18.07.2006 року
по справі № 14/254-06
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5
до Державної податкової інспекції у м. Вінниці
про визнання рішення недійсним, -
У червні 2006 року СПД-ФО ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Господарського суду Вінницької області від 18.07.2006 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 року по справі № 14/254-06 позов задоволено з огляду на правомірність заявлених вимог.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ДПІ у м. Вінниці була проведена перевірка магазину, який належить СПД-ФО ОСОБА_6, за результатами якої встановлено порушення позивачем пунктів 9, 11 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закон № 265/95-ВР), а саме: не забезпечено виконання щоденного друку фіскального звітного чеку; не забезпечено зберігання в КОРО фіскального звітного чеку та проведено розрахункову операцію без використання режиму попереднього програмування найменувань товарів. На цій підставі податковою було прийнято рішення № 0001982340/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким застосовано до позивача штраф у сумі 425 грн.
Пунктами 9, 11 статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання протягом трьох років, проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.
Як вбачається із матеріалів справи, порушення позивачем приписів вищезазначеного Закону свого підтвердження не знайшли і повністю спростовуються наявними в справі доказами. Зокрема, в акті перевірки № 060310 від 12.05.2006 року зазначено, що магазин працює цілодобово, тобто розрахункові операції з продажу товарів можуть здійснюватись в будь-який час на протязі доби, а друкування щоденного фіскального звітного чеку може бути здійснено по закінченню цього терміну. Крім того в Законі № 265/95-ВР не вказано, в який саме час має бути роздрукований щоденний фіскальний звітний чек.
Стосовно незабезпечення зберігання в КОРО фіскального звітного чеку, то в матеріалах справи міститься довідка КТ "Радіо-ТС" про те, що касовий апарат, який належить позивачу, знаходився в ремонті в сервісній організації по причині поломки плати логіки і обнуленні оперативної пам'яті.
Щодо проведення розрахункової операції без використання режиму попереднього програмування найменувань товарів, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у діях позивача був відсутній склад даного правопорушення.
За таких обставин та з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2, ч. 2 ст. 71 КАС України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.
Відповідно до п. 3 ст. 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Отже, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці відхилити.
Ухвалу Житомирського апеляційного господарського суду від 12.10.2006 року та постанову Господарського суду Вінницької області від 18.07.2006 року по справі № 14/254-06 залишити без змін.
Справу повернути до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий підписГолубєва Г.К.
Судді підписКарась О.В.
підписЛанченко Л.В.
підписМаринчак Н.Є.
підписРибченко А.О.
Суддя Г.К. Голубєва