16 вересня 2010 року м. Київ К-14941/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі
суддів: Васильченко Н.В., Кравченко О.О., Леонтович К.Г., Чалого С.Я., Черпіцької Л.Т.,
розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою старшого прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в судах військової прокуратури Західного регіону України на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2010 року у справі № 2а-18502/09/0370 за позовом військового прокурора Луцького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі державного підприємства Міністерства оборони України “Луцький ремонтний завод “Мотор” до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області про скасування рішення, -
У липні 2009 року військовий прокурор Луцького гарнізону Західного регіону України в інтересах держави в особі державного підприємства Міністерства оборони України “Луцький ремонтний завод “Мотор” звернувся в суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Луцьку Волинської області, в якому просив скасувати рішення відповідача №424 від 24.03.2009 р. про застосування 27291 грн. фінансових санкцій та нарахування 3217,62 грн. пені, а також визнати нечинною вимогу відповідача №Ю0245У від 02.03.2009 р. про сплату 166969,99 грн. недоїмки по страхових внесках.
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2010 року, позовна заява повернута з тих підстав, що прокурором не обґрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави.
Справа № К-14941/10 Доповідач: Леонтович К.Г.
Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями старший прокурор відділу представництва інтересів громадянина або держави в судах військової прокуратури Західного регіону України звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 20.07.2009р. Військовий прокурор Луцького гарнізону звернувся до суду в інтересах держави - Міністерства оборони України в особі Державного підприємства Міністерства оборони України “Луцький ремонтний завод “Мотор” з позовом, в якому просив визнати нечинними вимогу Управління Пенсійного фонду України в м.Луцьку № Ю0245У від 02.03.2009р. про сплату Державним підприємством Міністерства оборони України “Луцький ремонтний завод “Мотор” боргу (недоїмки) зі сплати страхових внесків на суму 166969,99 грн. та рішення відповідача № 424 від 24.03.2009 р. про застосування до позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 27291 грн. та нарахування пені в розмірі 3217,62 грн.
Підставою для повернення поданої прокурором позовної заяви суди попередніх інстанцій вірно зазначають те, що заявлені вимоги фактично спрямовані на захист інтересів державного підприємства Міністерства оборони України “Луцький ремонтний завод “Мотор”, а не інтересів держави.
Згідно п.2 ст. 121 Конституції України, частин 2, 5 ст. 361 Закону України “Про прокуратуру” прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається: представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Відповідно до ч.2 ст.60 КАС України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами.
Інтереси держави закріплюються як нормами Основного Закону, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основу перших покладено потребу в здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств із часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їхній діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що інтереси держави є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, звернення прокурора до адміністративного суду з позовною заявою в інтересах самостійних господарюючих суб'єктів з питань, які не торкаються загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, порушують матеріальні або інші інтереси держави, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання, у разі якщо інтереси останніх не збігаються з інтересами органів, уповноважених державою здійснювати відповідні функції, за відсутності ознак порушення цими органами матеріальних або інших інтересів держави, не є представництвом інтересів держави і законом прокурора такими повноваженнями не наділено.
Оскільки прокурор фактично звернувся в інтересах самостійного господарюючого суб'єкта (а не Міністерства оборони України) з питань, які не торкаються загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства; відповідачем по справі є пенсійний орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції, ознаки порушення останнім матеріальних або інших інтересів держави є відсутніми.; тому в прокурора не було повноважень на звернення до суду від імені Державного підприємства Міністерства оборони України “Луцький ремонтний завод “Мотор”.
Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій дійшли до вірного висновку про необхідність повернення позовної заяви оскільки прокурор фактично звернувся в інтересах самостійного господарюючого суб'єкта.
Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу старшого прокурора відділу представництва інтересів громадянина або держави в судах військової прокуратури Західного регіону України -відхилити.
Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 21 липня 2009 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2010 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Суддя К.Г. Леонтович