02 листопада 2010 року м. Київ К-57380/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.
суддів: Голубєвої Г.К.
Карася О.В.
Ланченко Л.В.
Маринчак Н.Є.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області
на постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2008 року
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року
у справі № 2-а-252/08/1404
за позовом ОСОБА_5
до Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області
про стягнення недоотриманого підвищення до пенсії, -
В серпні 2008 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою про зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області нарахувати їй як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007 роки в сумі 2733,30 грн.
Позивач зазначив, що він має статус дитини війни, а тому відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії йому не виплачувалось, просив зобов'язати відповідача здійснити відповідні нарахування.
Постановою Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року, позов задоволено частково: визнано неправомірною бездіяльність відповідача та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_5 підвищення до пенсії відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення. У касаційній скарзі зроблено посилання на порушення судами норм матеріального права, зокрема, статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, має статус дитини війни.
Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Отже, відповідно до положень вказаного Закону пенсія позивача повинна виплачуватись зі збільшенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
При цьому, колегія суддів погоджується з висновком судів, що розмір мінімальної пенсії за віком необхідно обраховувати відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.
Доводи відповідача щодо правомірності своїх дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з відповідних доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судами до уваги, оскільки питання фінансування цих видатків не є предметом даного спору. Проблеми надання бюджетних коштів Пенсійному фонду України для виконання покладених на нього обов'язків у справах цієї категорії виходять за межі заявлених вимог.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком.
Крім того, враховуючи приписи частини 2 статті 152 Конституції України, суди попередніх інстанцій обґрунтовано встановили, що перерахунок пенсії позивачу необхідно здійснювати з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Відповідно до частини 3 статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає оскаржувані судові рішення такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Березнегуватському районі Миколаївської області відхилити, а постанову Березнегуватського районного суду Миколаївської області від 27 листопада 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 вересня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Рибченко А.О.
Судді Голубєва Г.К.
Карась О.В.
Ланченко Л.В.
Маринчак Н.Є.
Суддя А.О. Рибченко