"28" жовтня 2010 р. м. Київ К-14263/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Співака В.І.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
Заїки М.М.,
Загороднього А.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 у справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до військової частини 3008, Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про стягнення грошової компенсації по оплаті житлово-комунальних послуг, -
встановила:
У лютому 2007 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернулися до суду з позовом до військової частини 3008, Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про стягнення грошової компенсації по оплаті житлово-комунальних послуг.
Постановою Староміського районного суду м. Вінниці від 12.03.2007 позов було задоволено. Стягнуто солідарно з військової частини 3008 та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_5 та ОСОБА_6 грошову компенсацію по оплаті житлово-комунальних послуг в розмірі 2 774,40грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн. та судовий збір в сумі 3,4грн.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 апеляційну скаргу військової частини 3008 та Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України було задоволено. Постанову Староміського районного суду м. Вінниці від 12.03.2007 скасовано, у задоволенні позову відмовлено.
ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.
Відповідно до частини 5 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовцям надається 50 відсоткова знижка плати за користування житлом (квартирної плати) та плати за комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична, теплова енергія та інші послуги) в жилих будинках усіх форм власності в межах встановлених норм, передбачених законодавством.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2004 рік»визначено, що пільги, компенсації і гарантії, на які, зокрема, мають право військовослужбовці щодо знижки плати за користування житлом та плати за комунальні послуги надаються у разі, якщо грошові доходи цих осіб менші величини прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.
Статтею 42 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та статтею 39 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»надання вказаних пільг було обумовлено правом на податкову соціальну пільгу. Отже, законодавцем були встановлені умови отримання цих пільг. Вказані норми в Конституційному Суді України на предмет конституційності не розглядалися, а тому є чинними.
Враховуючи вищенаведене законодавство та беручи до уваги, що розмір заробітної плати позивачів перевищував прожитковий мінімум та вони не мали права на податкову соціальну пільгу, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відсутності правових підстав для застосування до позивачів пільг, передбачених частиною 5 статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2007 у справі за позовом ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до військової частини 3008, Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України про стягнення грошової компенсації по оплаті житлово-комунальних послуг - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.І. Співак
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко
М.М. Заїка
А.Ф. Загородній