"02" листопада 2010 р. м. Київ К-14331/10
Колегія судді Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої судді -Васильченко Н.В.
суддів : Леонтович К.Г.,Черпіцької Л.Т., Чалого С.Я., Бим М.Є.
при секретарі Сорокіній Л.В.
з участю представника відповідача - Хитрика С.І.
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2009 р. (справа № 2а-5928\09) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2010 р. (справа № 64523\09\9104) по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ішів»до Волинської обласної ради про скасування рішення в частині -
У травні 2009 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Ішів» звернулось до суду із адміністративним позовом до Волинської обласної ради про скасування рішення ради № 26\22 від 30 січня 2009 р., яким скасовано рішення цієї ж ради № 24\12 від 28.11.2008 р. «Про надання мисливських угідь у користування»в частині надання їх ТОВ «Ішів».
Позов обгрунтований тим, що рішенням Волинської обласної ради від 28.11.2008 р. № 24\12 «Про надання мисливських угідь у користування»товариству з обмеженою відповідальністю «Ішів»надано у користування мисливські угіддя терміном на 15 років. Рішення цієї ж ради № 26\22 від 30.01.2009 р. рішення № 24\12 від 28.11.2008 р. скасоване за протестом прокурора. Вважає, що рішення № 26\22 від 30.01.2009 р. радою прийняте всупереч норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2009 р., яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2010 р. позов задоволений.
Визнано не чинним та скасовано рішення Волинської обласної ради № 26\22 від 30.01.2009 р. «Про протест прокурора Волинської області від 23 грудня 2008 р. за № 07\4-91 на рішення Волинської обласної ради від 28.11.2008 р. № 24\12 «Про надання мисливських угідь у користування»в частині скасування рішення Волинської обласної ради № 24\12 від 28.11.2008 р. «Про надання мисливських угідь у користування»щодо надання у користування ТОВ «Ішів» мисливських угідь площею 9037 га терміном на 15 років.
Рішення судів мотивовані тим, що на підставі рішення № 24\12 від 28.11.2008 р. у позивача виникли відносини, пов'язані з реалізацією його суб'єктивних прав; судом не встановлено підстав для винесення оскаржуваного рішення, жодних мотивів скасування рішення не наведено у рішенні, прийнятому за наслідками розгляду протесту прокурора.
Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями по справі, Волинське обласне управління лісового та мисливського господарства подало касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову. Скарга обґрунтована невірним застосуванням судами норм матеріального права.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів знаходить підстави до її часткового задоволення.
Відповідно до статті 159 КАС України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають зазначеним вимогам, оскільки не ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності.
Суди належним чином не оцінили наявність права на користування мисливськими угіддями у ТОВ «Ішів»відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», відповідно до якої визначено, що умови ведення мисливського господарства визначаються у договорі, який укладається між місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі мисливського господарства та полювання і користувачами мисливських угідь. Відносини між власниками або користувачами земельних ділянок і користувачами мисливських угідь регулюються відповідними договорами.
Із матеріалів справи не вбачається, що між сторонами вказаних правовідносин укладався відповідний договір.
Крім того, суди належним чином не дослідили наявність відповідного подання місцевого органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчоїх влади у галузі мисливського господарства та полювання, погодженим з обласними державними адміністраціями, місцевими органами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі охорони навколишнього природного середовища, а також власниками або користувачами земельних ділянок про надання спірного мисливського угіддя у користування, як це передбачено ст. 22 Закону «Про мисливське господарство та полювання».
В рішенні Волинської обласної ради від 28.11.2008 р. № 24\12 «Про надання мисливських угідь у користування»зазначено про вилучення частково угіддя, які були надані рішенням обласної ради від 29.10.99 р. № 9\2 користувачам, за добровільною відмовою від користування на площі, в т.ч. -вилучення у ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство» 10647 га
Разом з тим, матеріали справи на містять інформації про таку добровільну відмову з боку ДП «Володимир-Волинське лісомисливське господарство»станом на день прийняття спірного рішення обласної ради -28.11.2008 р.
На вказані порушення закону була звернута увага прокурором в протесті на вказане рішення, як на підстави його скасування. Вказані обставини належним чином не перевірені , вони не досліджувалися та не були враховані судами при прийнятті рішення.
Судами зроблений висновок про незаконність рішення обласної ради № 26\22 від 30.01.2009 р. без належного аналізу Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про мисливське господарство та полювання».
Отже, ухвалені по справі рішення не встановили дійсний характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами та неправильно застосовані норми матеріального права до вирішення вказаних правовідносин, а тому висновок суду про підставність позовних вимог є передчасним.
Враховуючи, що касаційна інстанція відповідно до вимог ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішення або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вбачає за необхідне судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно повно та всебічно з»ясувати всі обставини справи, вірно застосувати норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 227, 230, 231 КАС України, колегія суддів -
Касаційну скаргу Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства задовольнити частково.
Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 липня 2009 р. № 2а-5928\09\0308) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2010 р. ( № 64523\09\9104) скасувати, справу направити на новий розгляд до Луцького міськрайонного суду Волинської області іншим складом суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним судом України, з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 -238, 239-1 КАС України.
Судді