Справа № 756/6557/24
Провадження № 3/756/3157/24
24 липня 2024 року місто Київ
Суддя Оболонського районного суду міста Києва Ткач М.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №923908 від 17.05.2024, 17.05.2024 о 10 год. 52 хв., за адресою: АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно матері ОСОБА_2 психологічного та фізичного характеру, а саме словесно ображав, цькував, погрожував ножем, вдарив кулаком по голові, чим спричинив шкоду психологічному та фізичному здоров'ю, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Будучи повідомленим про дату, час і місце розгляду матеріалів про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, шляхом направлення смс-повідомлення за номером телефону та адресою проживання повідомленими поліцейському, ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився та не повідомив суду про поважні причини свого неприбуття. Клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень щодо протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Суд вважає, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 є цілком виправданим, оскільки перенесення розгляду справи призвело б до безпідставного її затягування та порушення вимог ст. 38, 277 КУпАП.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Вивчивши та дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Винуватість ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАБ №923908 від 17.05.2024 та іншими матеріалами.
Отже, суд вважає, що дії ОСОБА_1 за ознаками ч. 1 ст. 173-2 КУпАП кваліфіковані правильно.
Згідно ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (ст. 33 КУпАП ).
Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення та його наслідки, особу правопорушника, його майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
На підставі викладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись статтями 33, 34, 35, ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 170 (сто сімдесят) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці.
Суддя М.М.Ткач