Справа № 175/3523/23
Провадження № 2/175/932/23
15 квітня 2024 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Крошки М.В., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини, -
19.07.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком.
Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтував тим, що з березня 2020 року він проживав разом з ОСОБА_2 однією сім'єю як чоловік та жінка без укладення шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилась спільна дитина - ОСОБА_3 . Восени 2021 року, коли сину виповнилось пів року, шлюбні відносини між ними було розірвано, відповідачка виїхала з квартири позивача, а спільна дитина ОСОБА_3 , за домовленістю сторін, залишився проживати разом з батьком. Як відомо позивачу, на теперішній час відповідачка ОСОБА_2 проживає з іншим чоловіком, з сином не спілкується, хоча він не створює жодних перешкод у спілкуванні з дитиною.
Дитина знаходиться на повному його забезпеченні, він та його батько займаються вихованням та лікуванням дитини, забезпечують Єгора всіма необхідними та належними умовами для його розвитку та навчання. Він працює, за місцем роботи характеризується позитивно, отримує гідну заробітну плату, має власну квартиру де облаштована дитяча кімната для сина, маються необхідні меблі, іграшки, книги, навчальне приладдя.
На теперішній час є потреба у визначенні місця проживання дитини з батьком для вирішення різноманітних питань, а враховуючи те, що син проживає саме з ним, то це буде в інтересах дитини.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та просила розглянути справу у її відсутності.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, через канцелярію суду надано висновок органу опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради щодо розв'язання спору «Про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » та клопотання розглянути справу у відсутності представника.
Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Так, стаття 51 Конституції України закріплює рівність прав і обов'язків подружжя у шлюбі та сім'ї та однакову охорону державою як материнства, так і батьківства в цілях забезпечення охорони сім'ї та дитинства, що знайшло свій розвиток у ч.ч. 2, 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», яка передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком є забезпечення інтересів своєї дитини.
Як встановлено судом сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позивач ОСОБА_1 разом із малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно Акту обстеження умов проживання, складеного 31.10.2022 УССД адміністрації АНД району Дніпровської міської ради, батьком в квартирі створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини. Батько піклується про здоров'я, розвиток дитини.
Згідно Консультативного висновку КНП «ДЦПМСД №8» ДМР» від 28.09.2023 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , спостерігається сімейним лікарем, на прийом з'являється у супроводі батька ОСОБА_1 ..
Відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно висновку органу опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради щодо розв'язання спору «Про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » було здійснено вихід на адресу матері та складено Акт обстеження умов проживання, згідно якого мати надала письмові пояснення, що не бажає проживати з молодшим сином та займатися його вихованням.
Наразі позивач звернувся до суду для визначення місця проживання малолітнього сина разом з ним, для подальшого уникнення суперечок з відповідачкою.
За змістом ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
У принципі 6 Декларації прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.
Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно ч. 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
За правилами статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Вирішуючи спір між батьками про те, з ким із них залишається дитина, суд, виходить із рівності прав та обов'язків батька й матері щодо своєї дитини та інтересів дитини. При цьому суд враховує, хто з батьків виявляє більшу увагу до дитини і турботу про неї, можливість створення належних умов для виховання, маючи на увазі, що перевага в матеріально побутовому стані одного з батьків сама по собі не є вирішальною умовою для передачі йому дитини.
Згідно зі статтею 19 СК України у випадках, передбачених цим Кодексом, особа має право на попереднє звернення за захистом своїх сімейних прав та інтересів до органу опіки та піклування.
Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду, крім випадку, передбаченого частиною другою статті 170 цього Кодексу.
Звернення за захистом до органу опіки та піклування не позбавляє особу права на звернення до суду.
У разі звернення з позовом до суду орган опіки та піклування припиняє розгляд поданої йому заяви.
При розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.
Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Згідно висновку органу опіки та піклування адміністрації Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради щодо розв'язання спору «Про визначення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » №5/5-110 від 22.03.2024 є доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком ОСОБА_1 ..
При прийнятті рішення суд враховує вік дитини та її прихильність та емоційну прив'язаність до батька, оскільки дитина постійно мешкає з батьком, а також те, що відповідачка визнала позовні вимоги та не заперечує проти визначення місця проживання дитини разом із батьком.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, з точки зору повноти, належності, допустимості та достовірності, з врахуванням усіх обставин справи, суд приходить до висновку, про доцільність задоволення позовних вимог та визначення місця проживання дитини з її батьком.
У зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені ним судові витрати на сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн..
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради (місце знаходження: м. Дніпро, пр. Мануйлівський, 31) про визначення місця проживання малолітньої дитини - задовольнити у повному обсязі.
Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком ОСОБА_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073,60 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя В.О. Заборський