Справа № 175/2716/23
Провадження № 2/175/731/23
22 грудня 2023 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Заборського В.О., за участю секретаря судового засідання Крошки М.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Бабанко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -
13.06.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який в подальшому був ним уточнений, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення аліментів у розмірі 1/4 частки від заробітку (доходу), встановлення опіки та призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_4 .
На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що батьками дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 10.02.2010 Дмитрівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області, є відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
Близько трьох років відповідачі разом не проживають. ОСОБА_3 поїхав до Києва на заробітки, з сином не бачиться та майже не спілкується. ОСОБА_2 знайшла собі нового співмешканця, з яким постійно вживає алкогольні напої. Дитиною опікувалися сусіди, а батьки не проявляли жодного інтересу до сина та не цікавилися його життям.
28.11.2022 відповідач ОСОБА_3 нотаріально посвідчив заяву, якою відмовився від виховання i утримання свого сина ОСОБА_4 , не заперечував проти позбавлення його батьківських прав. Аналогічну нотаріально посвідчену заяву склала 12.01.2023 і відповідачка ОСОБА_2 ..
Починаючи з листопада 2022 року ОСОБА_5 фактично проживав у своєї рідної тітки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 . Службою у справах дітей Слобожанської селищної ради наказом №11 від 19.01.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , влаштовано в сім?ю до рідної тітки ОСОБА_6 , а наказом №12 від 19.01.2023 його взято на облік як дитину, що перебуває в складних життєвих обставинах.
На час звернення до суду із даним позовом ОСОБА_5 проживає у родині позивача, який самостійно вирішує всі питання щодо його виховання та повного утримання. Відповідачі жодним чином не цікавляться життям та здоров'ям сина, його моральним, духовним та фізичним розвитком, не надають жодної допомоги на його утримання, що можна розцінювати як ухилення від виконання своїх батьківських обов'язків.
Позивач, відносно до дитини ОСОБА_4 , є чоловіком його двоюрідної сестри ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є рідною донькою ОСОБА_6 , у якої на тимчасовому влаштуванні перебував ОСОБА_5 .
Позивач ОСОБА_1 має намір встановити опіку над малолітнім ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у них склалися добрі стосунки, він займається вихованням та розвитком хлопчика, починаючи з листопада 2022 року.
Крім того, згідно Довідки КЗ «Дніпропетровський центр соціально-психологічної допомоги» ДОР №10 від 17.03.2023, виданої ОСОБА_1 , з метою проведення психологічного діагностування психоемоційного стану дитини ОСОБА_4 та визначення ставлення дитини до батьків у зв'язку із зверненням до суду щодо позбавлення батьківських прав, ОСОБА_9 бажає проживати під опікою ОСОБА_1 , а відносно минулого життя у батьківській родині не бажає говорити, описувати поведінку батьків, намагається несвідомо приховати негативні прояви свого життя пов'язані з батьками. Під час розповіді про свою родину у ОСОБА_9 спрацьовують механізми психологічного захисту (ігнорування, уникнення), він уникає описання подробиць свого життя в родині батьків, соромиться його.
В судовому засіданні позивач та його представник просили задовольнити позов у повному обсязі, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно сина ОСОБА_4 , стягнути аліменти на його утримання встановити опіку та призначити позивача опікуном дитини.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання повторно не з'явилися.
Третьою особою Органом опіки та піклування - виконавчим комітетом Слобожанської селищної ради надано до суду висновок Органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та призначення ОСОБА_1 опікуном дитини.
Суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.
Суд, заслухавши позивача та його представника, думку неповнолітнього ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно свідоцтва про народження, виданого 10.02.2010 Дмитрівською сільською радою Золотоніського району Черкаської області серії НОМЕР_1 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 , його матір'ю в актовому записі про народження вказана ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_3 ..
17.01.2023 ОСОБА_6 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , звернулась до служби у справах дітей Слобожанської селищної ради із повідомленням про свого племінника - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що залишився без батьківського піклування та батьки якого написали нотаріально посвідчені заяви, згідно яких не заперечують проти позбавлення їх батьківських прав.
17.01.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надав голові Слобожанської селищної ради Камінському І.М. заяву про бажання проживати в родині ОСОБА_6 ..
Наказом начальника служби у справах дітей Слобожанської селищної ради №11 від 19.01.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було тимчасово влаштовано в сім'ю рідної тітки ОСОБА_6 , до вирішення питання про встановлення статусу дитини.
Наказом начальника служби у справах дітей Слобожанської селищної ради №12 від 19.01.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взято на облік як дитину, що перебуває в складних життєвих обставинах.
20.07.2023 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до Акту про факт передачі дитини, у присутності начальника служби у справах дітей Слобожанської селищної ради Діденко О.Б. та ОСОБА_6 , передано ОСОБА_1 на підставі заяви дитини та заяви ОСОБА_1 ..
Згідно Акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 , складеного 20.07.2023 комісією служби у справах дітей Слобожанської селищної ради, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , де для виховання та розвитку дитини створені належні умови.
Частиною 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно ч. 2 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до вимог ч.1 ст.164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Пунктом 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року визначено, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст.164 СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_5 пояснив, що з батьками не бачиться і останнім часом майже не спілкується, вони його вихованням та утриманням не займаються, а тому проти позбавлення їх батьківських прав не заперечує.
Крім того, в матеріалах справи наявні копії нотаріально посвідчених заяв ОСОБА_2 від 12.01.2023 та ОСОБА_3 від 28.11.2022, згідно яких останні не заперечують проти позбавлення їх батьківських прав щодо дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до наданого суду висновку від 13.12.2023 комісія з питань захисту прав дітей виконавчого комітету Слобожанської селищної ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відносно їх сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити опікуном дитини ОСОБА_1 ..
Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Частина 4 цієї статті передбачає, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Визнання відповідачами в даній справі позовних вимог про позбавлення батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 , не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Тому, враховуючи, що відповідачі не виконують покладених на них ст. 150 Сімейного кодексу України обов'язків щодо піклування про здоров'я своєї дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток та останні надали суду нотаріально посвідчені заяви, в яких відмовляються від виховання і утримання дитини та не заперечують проти позбавлення їх батьківських прав, то суд вважає, що за наведених обставин таке позбавлення батьківських прав є необхідним та відповідає найвищім інтересам дитини.
Вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачів аліментів на утримання дитини, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-X11) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до, так і після народження.
Обов'язок батьків по утримуванню дітей до досягнення ними повноліття закріплено в ч. 2 ст. 51 Конституції України і ст.180 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 2 ст. 166 СК України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
При визначенні розміру аліментів суд, згідно вимог ст. 182 СК України, виходить з того, що відповідачі є працездатними особами, а отже мають можливість, з урахуванням свого матеріального становища, надавати матеріальну допомогу своїй дитині до досягнення нею повноліття.
Разом з тим, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» від 17.05.2017 року, який набрав чинності 08.07.2017 року, внесено зміни до ч. 2 ст. 182 СК України, якою встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини та мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 79 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
У зв'язку з викладеним, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини, з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати звернення позивача із позовом до суду.
Що стосується вимог в частині встановлення опіки над ОСОБА_8 та призначення ОСОБА_1 його опікуном, суд враховує, що позивач просив встановити опіку та призначити його опікуном, однак ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_11 виповнилося 14 років, та на час винесення даного судового рішення, як і на час прийняття комісією з питань захисту прав дітей виконавчого комітету Слобожанської селищної ради висновку 13.12.2023, дитина набула статусу неповнолітньої особи.
Згідно ч. 4 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.
Виходячи із принципу диспозитивності цивільного процесу (ч.1 ст.13 ЦПК України) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу та в межах заявлених нею вимог, а тому суд відмовляє у встановлені опіки та призначення ОСОБА_1 опікуном неповнолітнього ОСОБА_4 , оскільки до виниклих правовідносин повинен застосовуватися інститут піклування, а не опіки.
Крім того, ч.1 ст.61 ЦК України визначено, що орган опіки та піклування встановлює опіку над малолітньою особою та піклування над неповнолітньою особою, крім випадків, встановлених частинами першою та другою статті 60 цього Кодексу, а тому позивач не позбавлений права звернутися до відповідного органу для встановлення над неповнолітнім ОСОБА_8 піклування та призначення його піклувальником.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, судовий збір за позовними вимогами про позбавлення батьківських прав підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, а судових збір за позовними вимогами про стягнення аліментів підлягає стягненню з відповідачів на користь держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_3 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування - Виконавчий комітет Слобожанської селищної ради Дніпровського району Дніпропетровської області (ЄДРПОУ 40198703, місце розташування: Дніпропетровська область, Дніпровський район, вул. Василя Сухомлинського, 56б) про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів - задовольнити у повному обсязі.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , батьківських прав відносно неповнолітнього сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.06.2023 року, та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13.06.2023 року, та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 до доходу держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 до доходу держави судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 копійок.
Відповідно до ч. 6 ст. 164 СК України рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.
Роз'яснити, що мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне судове рішення складено 25.12.2023 року.
Головуючий суддя В.О. Заборський