Справа № 390/856/24
Провадження № 3/390/423/24
"30" липня 2024 р.м. Кропивницький
Суддя Кіровоградського районного суду Кіровоградської області Квітка О.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
о 09 год. 50 хв. 27 березня 2024 року на автодорозі Т-12-21 (2 км) водій ОСОБА_1 керував т.з. Opel Combo, д.н.з. НОМЕР_2 , в стані алкогольного сп'яніння згідно із висновком лікаря №276 від 27.03.2024, результат - 2,85 проміле.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
З огляду на те, що ОСОБА_1 надсилалися судові повістки за вказаною ним же адресою, але будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення та про те, що ця справа буде розглядатися у Кіровоградському районному суді Кіровоградської області, не вжив заходів для явки до суду, суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи.
В практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права в Україні, вказано, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (справа «Пономарьов проти України» 3 квітня 2008 року заява N 3236/03).
Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Судом також дослідженні наступні матеріали: протокол про адміністративне правопорушення від 27.03.2024 серії ААД № 545749 (а.с. 1); висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , відповідно до якого останній перебуває у стані алкогольного сп'яніння (а.с. 2); довідки інспектора ВАП УПП в Кіровоградській області ДПП, в яких зазначено, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія та не притягувався до адміністративної відповідальності (а.с. 4,5); відеозапис із нагрудної камери поліцейського (а.с. 6).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «О'Галлорна та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 вказано, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до п. 2.9а ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Докази, які надані працівниками поліції, в сукупності вказують на те, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, коли керував транспортним засобом.
Враховуючи викладене, суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП суд, при накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність правопорушника, судом не встановлено.
В Постанові пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає. Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала. Оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та 3 ст. 130 КУпАП. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Із довідки Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області вбачається, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, тому позбавити його права, якого у нього немає, не можливо.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 33, 130 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення правопорушнику копії постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк постанова надсилається для примусового виконання, в порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначених правопорушень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп..
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Кіровоградський районний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Строк пред'явлення до виконання три місяці з дня винесення постанови.
Суддя О.О.Квітка