Справа №717/1131/24
29 липня 2024 року року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого - судді: Туржанського В.В.
за участі секретаря: Тихоненко І.В.
розглянув в залі суду селища Кельменці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін за наявними у справі матеріалами цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Представник позивача ОСОБА_2 подав до Кельменецького районного суду Чернівецької області позовну заяву у якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» суму заборгованості у розмірі 11672 гривні та виплати, пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 3028 гривень.
Відповідачка ОСОБА_1 відзив та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не подала.
17 лютого 2024 року відповідачка змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 у зв'язку із реєстрацією шлюбу.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ТзОВ „Мікрокредит? та ОСОБА_3 уклали кредитний договір №85010. Сторони домовились, що сума кредиту становить 5000 гривень. Кредит надається строком до 04 вересня 2019 року. Відповідно до п. 3.1 договору, кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, на банківський рахунок позичальника. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю 217,54% річних від суми кредиту у розрахунку 0,596% на добу. Позичальник відповідно до графіку платежів сплачує суму кредиту та процентів шляхом внесення платежів на поточний рахунок кредитодався. За порушення строків повернення кредиту і процентів за користування кредитом позичальник зобов'язалася сплатити кредитодавцю пеню в розмірі 10 гривень за кожен день прострочення по кожному платежу. Договір підписаний сторонами. Вказані обставини стверджуються копією кредитного договору №85010.
17 квітня 2019 року ТзОВ «Мікрокредит» перерахувало на рахунок ОСОБА_3 5000 гривень. Вказана обставина стверджується платіжною інструкцією №21877 від 17 квітня 2019 року.
Отже, між позивачем та відповідачкою відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України склалися зобов'язальні правовідносини з приводу позики грошей, тобто грошові зобов'язання. Згідно даного договору відповідачка зобов'язалася сплачувати відповідні платежі за цим договором та повністю повернути кредит до 04 вересня 2019 року.
Відповідачка не виконала свої зобов'язання за договором, щодо оплати частки боргу у встановлений договором строк та не повернула позивачу основний борг в сумі 5000 гривень, а також прострочила заборгованість по відсотках в сумі 4172 гривні. Вказані обставин стверджуються розрахунком заборгованості.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Відповідно до ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно ст.1050 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України. Проте, відповідачка в порушення умов договору, який згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 Цивільного кодексу України односторонньо відмовилася від своїх зобов'язань за цим договором, порушила свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором. Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання якщо він не виконав його у строк встановлений договором.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовну заяву слід задовольнити повністю і з відповідачки слід стягнути на користь позивача борг в сумі 11672 гривні , в тому числі: заборгованість за тілом кредиту в сумі 5000 гривень , заборгованість по відсотках в сумі 4172 гривні за період з 01 травня по 04 вересня 2019 року та пеню в сумі 2500 гривень.
Суд вважає, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути 3028 гривень в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.
Вказані вище обставини стверджуються взаємним зв'язком доказів, досліджених судом у їх сукупності. Дані докази є належними та допустимими.
Згідно до пункту 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи викладене вище, на підставі ч.1 ст.61 Конституції України, ст. ст. 509,525,526, 549,550,551,553, 554,610 - 612,623,625,629,1046 - 1050, 1054 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 2, 5, 12, 13, 15, 19, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 82, 209, 258, 263, 264, 265, 279 ЦПК України, суд, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит», ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37422865, яке розташоване в м. Київ, вулиця Автозаводська будинок 24 корпус 2 офіс 412, до ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Мікрокредит» 11672 (одинадцять тисяч шістсот сімдесят дві) гривні заборгованості за кредитним договором та 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень в рахунок відшкодування витрат понесених по сплаті судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне судове рішення складено 29 липня 2024 року.
Суддя: