справа № 631/1147/24
провадження № 3/631/490/24
02 серпня 2024 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, громадянина України, не одруженого,
без утриманців, який має військове звання майор і
займає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (посвідчення офіцера (серії НОМЕР_1 ),
зареєстрований та проживає за адресом:
АДРЕСА_1 ;
за вчинення військових адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону направлений протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 55, складений 01.07.2024 року, що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 11.07.2024 року (вхідний № 5279/24-вх), зареєстрований під єдиним унікальним № 631/1147/24 (провадження № 3/631/490/24) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (т. 1 а. с. 55, 56).
Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що заступник керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв Сергій Володимирович склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 55 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має військове звання майор та обіймає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , й, будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,- діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не виконав свої обов'язки: не склав та не забезпечив складання уповноваженими підлеглими посадовими особами адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 25.12.2023 року відносно громадянина ОСОБА_2 , який був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративного протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у строки, встановлені статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в свою чергу призвело до не притягнення до відповідальності вищевказаної особи за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 1 а. с. 1 - 10).
Крім того, Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону направлений протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 52, складений 01.07.2024 року, що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 11.07.2024 року (вхідний № 5280/24-вх), зареєстрований під єдиним унікальним № 631/1148/24 (провадження № 3/631/491/24) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (т. 1 а. с. 116, 117).
Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що заступник керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв Сергій Володимирович склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 52 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має військове звання майор та обіймає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , й, будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,- діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не виконав свої обов'язки: не склав та не забезпечив складання уповноваженими підлеглими посадовими особами адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 30.01.2024 року відносно громадянина ОСОБА_3 , який був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративного протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у строки, встановлені статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в свою чергу призвело до не притягнення до відповідальності вищевказаної особи за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 1 а. с. 62 - 71).
Також, Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону направлений протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 51, складений 28.06.2024 року, що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 11.07.2024 року (вхідний № 5281/24-вх), зареєстрований під єдиним унікальним № 631/1149/24 (провадження № 3/631/492/24) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (т. 1 а. с. 182, 183).
Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що заступник керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв Сергій Володимирович склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 51 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має військове звання майор та обіймає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , й, будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,- діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не виконав свої обов'язки: не склав та не забезпечив складання уповноваженими підлеглими посадовими особами адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 26.01.2024 року відносно громадянина ОСОБА_4 , який був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративного протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у строки, встановлені статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в свою чергу призвело до не притягнення до відповідальності вищевказаної особи за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 1 а. с. 128 - 137).
Окрім того, Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону направлений протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 49, складений 28.06.2024 року, що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 11.07.2024 року (вхідний № 5282/24-вх), зареєстрований під єдиним унікальним № 631/1150/24 (провадження № 3/631/493/24) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (т. 1 а. с. 248, 249).
Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що заступник керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв Сергій Володимирович склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 51 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має військове звання майор та обіймає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , й, будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,- діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не виконав свої обов'язки: не склав та не забезпечив складання уповноваженими підлеглими посадовими особами адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 29.12.2023 року відносно громадянина ОСОБА_5 , який був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративного протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у строки, встановлені статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в свою чергу призвело до не притягнення до відповідальності вищевказаної особи за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 1 а. с. 194 - 203).
Крім цього, Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону направлений протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 48, складений 28.06.2024 року, що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 11.07.2024 року (вхідний № 5283/24-вх), зареєстрований під єдиним унікальним № 631/1151/24 (провадження № 3/631/494/24) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (т. 2 а. с. 55, 56).
Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що заступник керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв Сергій Володимирович склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 48 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має військове звання майор та обіймає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , й, будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,- діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не виконав свої обов'язки: не склав та не забезпечив складання уповноваженими підлеглими посадовими особами адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 04.01.2024 року відносно громадянина ОСОБА_6 , який був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративного протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у строки, встановлені статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в свою чергу призвело до не притягнення до відповідальності вищевказаної особи за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 2 а. с. 1 - 10).
В подальшому, Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону направлений протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 53, складений 01.07.2024 року, що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 11.07.2024 року (вхідний № 5284/24-вх), зареєстрований під єдиним унікальним № 631/1152/24 (провадження № 3/631/495/24) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (т. 2 а. с. 119, 120).
Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що заступник керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв Сергій Володимирович склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 53 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має військове звання майор та обіймає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , й, будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,- діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не виконав свої обов'язки: не склав та не забезпечив складання уповноваженими підлеглими посадовими особами адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 03.01.2024 року відносно громадянина ОСОБА_7 , який був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративного протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у строки, встановлені статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в свою чергу призвело до не притягнення до відповідальності вищевказаної особи за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 2 а. с. 67 - 74).
Крім того, Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону направлений протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 54, складений 01.07.2024 року, що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 11.07.2024 року (вхідний № 5285/24-вх), зареєстрований під єдиним унікальним № 631/1153/24 (провадження № 3/631/496/24) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (т. 2 а. с. 185, 186).
Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що заступник керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв Сергій Володимирович склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 54 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має військове звання майор та обіймає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , й, будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,- діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не виконав свої обов'язки: не склав та не забезпечив складання уповноваженими підлеглими посадовими особами адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 08.01.2024 року відносно громадянина ОСОБА_8 , який був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративного протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у строки, встановлені статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в свою чергу призвело до не притягнення до відповідальності вищевказаної особи за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 2 а. с. 131 - 140).
На останок, Харківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Східного регіону направлений протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 50, складений 28.06.2024 року, що надійшов до Нововодолазького районного суду Харківської області 11.07.2024 року (вхідний № 5286/24-вх), зареєстрований під єдиним унікальним № 631/1154/24 (провадження № 3/631/497/24) й згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, обліково-статистичною карткою справи та Контрольним журналом судових справ і матеріалів, переданих для розгляду судді, переданий на розгляд головуючого судді Мащенко С. В. (т. 3 а. с. 1, 2).
Зі змісту зазначеного протоколу убачається, що заступник керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв Сергій Володимирович склав протокол про вчинення адміністративного правопорушення № 50 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який має військове звання майор та обіймає посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , й, будучи військовою службовою особою, під час несення служби на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ,- діючи недбало, протиправно, всупереч інтересам служби, на порушення своїх статутних обов'язків, приписів законів та інструкцій, не виконав свої обов'язки: не склав та не забезпечив складання уповноваженими підлеглими посадовими особами адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення 17.01.2024 року відносно громадянина ОСОБА_9 , який був доставлений співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративного протоколу за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у строки, встановлені статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що в свою чергу призвело до не притягнення до відповідальності вищевказаної особи за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому, чим вчинив недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, що утворює собою склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 2 а. с. 197 - 206).
Перелічені протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, складені заступником керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'євим С. В. відносно начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 за вчинення військових проступків, передбачених частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, надійшли до Нововодолазького районного суду Харківської області в один день та відповідними постановами судді Мащенко С. В., прийнятими 12.07.2024 року в межах справи з єдиним унікальним № 631/1148/24 (провадження № 3/631/491/24), з єдиним унікальним № 631/1149/24 (провадження № 3/631/492/24), з єдиним унікальним № 631/1150/24 (провадження № 3/631/493/24), з єдиним унікальним № 631/1151/24 (провадження № 3/631/494/24), з єдиним унікальним № 631/1152/24 (провадження № 3/631/495/24), з єдиним унікальним № 631/1153/24 (провадження № 3/631/496/24) і з єдиним унікальним № 631/1154/24 (провадження № 3/631/497/24) об'єднанні в одне провадження, якому присвоєно єдиний унікальний № 631/1147/24 (провадження № 3/631/490/24) (т. 1 а. с. 120 - 123, 186 - 189, 252 - 255, т. 2 а. с. 59 - 62, 123 - 126, 189 - 182, т. 3 а. с. 5 - 8).
Викладаючи об'єктивну сторону вчинених проступків, заступник керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв С. В. зазначив таке.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року, затвердженого Законом України № 1126-VІІ від 17.03.2014 року «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», оголошено про проведення часткової мобілізації.
Згідно з рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України», уведеного в дію Указом Президента України № 405/2014 від 14.04.2014 року, у Донецькій та Луганській областях проводиться антитерористична операція.
Збройні Сили України приймають участь в антитерористичній операції визначеним складом сил і засобів у відповідності до норм Закону України «Про боротьбу з тероризмом».
Відповідно до Указу Президента України № 15/2015 від 14.01.2015 року «Про часткову мобілізацію», з метою підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань України на рівні, що гарантує адекватне реагування на загрози національній безпеці держави, оголошено та зобов'язано провести протягом 2015 року часткову мобілізацію у три черги протягом 210 діб. Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не визначено чіткого порядку припинення особливого періоду. Водночас, зазначеним Законом передбачено такий захід як демобілізація - комплекс заходів, рішення про порядок і терміни проведення яких приймає Президент України, спрямованих на планомірне переведення національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на роботу і функціонування в умовах мирного часу, а Збройних Сил України, інших військових формувань, оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати мирного часу.
Згідно зі статтею 11 зазначеного Закону, рішення про демобілізацію із внесенням його на затвердження Верховною Радою України приймає Президент України. На даний час відповідних рішень Президентом України не приймаюся.
Крім цього, питання щодо наявності особливого періоду в державі поза часом проведення мобілізації було предметом судового розгляду, й Вищий адміністративний суд України у своїй постанові від 16 лютого 2015 року (справа № 800/582/14), виходячи із системного аналізу норм Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначив, що закінчення періоду мобілізації не є підставою для припинення особливого періоду. Тобто, з 18.03.2014 року і по теперішній час в Україні діє особливий період.
Також, 02.03.2018 року у Верховному суді України відбулася робоча зустріч - нарада з головами апеляційних судів областей та Апеляційного суду міста Києва за участю голови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Бориса Гулька та заступника голови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Валентини Щепоткіної, під час якої визначилися, що особливий період розпочався з дня набрання чинності Законом України № 1126-VII від 17.03.2014 року «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію», яким затверджено відповідний Указ виконуючого обов'язки Президента України № 303/2014 від 17.03.2014 року, тобто з 17.03.2014 року, і триватиме до набрання чинності Законом України, яким буде затверджено Указ Президента про демобілізацію.
У зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022 року «Про загальну мобілізацію» на території України почав діяти особливий період, який триває до теперішнього часу.
Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори та резервістів під час мобілізації, вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
З 13.12.2023 року по теперішній час майор ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (наказ № 331 від 13.12.2023 року).
Відповідно до функціональних обов'язків, начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 та Наказу, затвердженого начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_10 , Начальник ІНФОРМАЦІЯ_6 підпорядковується начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 , його заступникам та є безпосередніми начальниками для свого особового складу. Він відповідає за: організацію проведення заходів рекрутингу; стан обліково-призовної роботи; організацію військового обліку призовників та військовозобов'язаних, техніки національної економіки у відділі; мобілізаційну готовність відділу; своєчасне і повне виконання завдань, покладених на відділи.
Також начальник відділу зобов'язаний:
?організовувати: ведення персонально-якісного обліку військовозобов'язаних і призовників, обліку транспортних засобів, що підлягають передачі Збройним Силам України та іншим військовим організаційним структурам під час мобілізації та у воєнний час; розроблення, уточнення замислу та плану проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на території відповідальності, а також розроблення та виконання плану заходів щодо утримання в готовності до використання за призначенням бази оповіщення, збору і поставки мобілізаційних ресурсів відділу; забезпечення разом з Харківською РДА та органами місцевого самоврядування виконання плану проведення мобілізації людських і транспортних ресурсів на території відповідальності; забезпечення формування підрозділів ТРО, які покладено на відділ;
?брати участь разом з органами управління освітою у повсякденному керівництві допризовною підготовкою;
?здійснювати контроль: за веденням військового обліку військовозобов'язаних та призовників, бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час в органах місцевого самоврядування, інших державних органах та на підприємствах; за правомірністю видачі громадянам документів військового обліку, посвідчень та інших документів;
?знати ділові та морально-психологічні якості підлеглих, здійснювати в межах своїх повноважень добір, розстановку і атестацію офіцерів, військовослужбовців сержантського (старшинського), рядового складу та працівників відповідно до кваліфікаційних вимог;
?проводити аналіз стану мобілізаційної готовності та службової діяльності відділу, визначати заходи щодо їх покращення;
?забезпечувати: виконання особовим складом поставлених перед ними завдань; виконання заходів щодо захисту інформації з обмеженим доступом, технічного захисту інформації та створення умов для правильної організації ведення службового діловодства;
?бути обізнаними про виконання функцій, завдань, досягнення, ризики та функціонування системи внутрішнього контролю, а також про інші необхідні для прийняття рішення події та питання.
Окрім цього, на воєнний час начальник відділу виконує обов'язки мирного часу і додатково виконує завдання згідно з бойовим розрахунком військового комісаріату та організовує виконання інших завдань, які стоять перед районними військовим комісаріатом.
В той же час наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 № 495 від 25.12.2023 року (з додатком та зі змінами до нього № 108 від 28.02.2024 року) на майора ОСОБА_1 покладено обов'язок щодо складання протоколів про адміністративні правопорушення щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію та інше у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Таким чином, на начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_1 покладаються організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, а отже, в розумінні положення примітки до статті 172-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення він являвся військовою службовою особою - суб'єктом правопорушення, передбаченого статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Водночас, майор ОСОБА_11 , будучи військовою службовою особою, а саме: начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ,- свідомо ігноруючи вимоги законів, у порушення вимог статті 16 Статуту Збройних Сил України недбало поставився до військової служби за наступних обставин.
Посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 були направлені звернення до територіальних органів Національної поліції в порядку статті 259 Кодексу України про адміністративні правопорушення та абзацу 2 пункту 56, абзацу 15 пункту 79 Постанови Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року (додаток № 20 до Постанови) - щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до їх відділу задля складення протоколів про адміністративні правопорушення.
Отже, під час направлення вищезазначених звернень до органів поліції, посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 було встановлено, що вказані особи вчинили правопорушення і єдиною законною метою їх доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 було саме складання протоколів про адміністративні правопорушення.
У відповідності до вимог статті 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженою на те посадовою особою. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Водночас, аналізом Журналу реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення та документів до них встановлено, що після доставлення визначених осіб органами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 , заходи адміністративного реагування щодо правопорушників відповідальними посадовими особами не було вжито, а протоколи про адміністративні правопорушення не складалися, що прямо суперечить наведеним вимогам законодавства.
Відповідно до абзацу 2 пункту 56 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» № 1487, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів Служби Безпеки України (додаток 20), здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з функціональними обов'язками начальника Другого відділу та Наказу ІНФОРМАЦІЯ_4 , майор ОСОБА_1 є уповноваженою та відповідальною посадовою особою, що має право на складання протоколів щодо порушення військовослужбовцями Збройних Сил України, призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію відносно осіб, що доставлені для складання адміністративних протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відтак, структурними підрозділами Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення було доставлено:
?громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як особу, яка порушує правила військового обліку (доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 25.12.2023 року);
?громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як особу, яка порушує правила військового обліку (доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 30.01.2024 року);
?громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як особу, яка порушує правила військового обліку (доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 26.01.2024 року);
?громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , як особу, яка порушує правила військового обліку (доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 29.12.2023 року);
?громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , як особу, яка порушує правила військового обліку (доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 04.01.2024 року);
?громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , як особу, яка порушує правила військового обліку (доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 03.01.2024 року);
?громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , як особу, яка порушує правила військового обліку (доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 08.01.2024 року);
?і громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , як особу, яка порушує правила військового обліку (доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 17.02.2024 року).
Однак, всупереч, вимогам статей 259 і 260 Кодексу України про адміністративні правопорушення, протокол відносно цих осіб начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 або іншою уповноваженою особою за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не складено, що підтверджується витягами з Журналу реєстрації протоколів про адміністративні правопорушення та поясненнями майора ОСОБА_1 .
Такі дії начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_1 призвели до невиконання ним обов'язків, що передбачені Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, відсутності належного контролю за підлеглим особовим складом та неналежною організацію несення ними служби, порушення військової дисципліни, функціональних обов'язків начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , Постанови Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022 року, вимог Кодексу України про адміністративні правопорушення, що мало наслідком не притягнення до адміністративної відповідальності осіб, в діях яких є ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та яких доставлено до відділу, що в свою чергу призвело до не притягнення до відповідальності вищевказаних осіб за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому (т. 1 а. с. 1 - 10, 62 - 71, 128 - 137, 194 - 203, т. 2 а. с. 1 - 10, 67 - 74, 131 - 140, 197 - 206).
Одночасно із цим, обґрунтовуючи наявність підстав задля притягнення правопорушника до відповідальності, заступником керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'євим С. В. як докази факту вчинення військових адміністративних діянь наведено:
¦витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12024220000000812, зареєстрованого 28.06.2024 року, відповідно до якого це кримінальне провадження має правову кваліфікацію, передбачену частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України, та містить наступну фабулу кримінального правопорушення: «в діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 та підпорядкованих відділів виявлені чисельні порушення по не складенню адміністративних протоколів відносно осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та які були доставлені поліцією». При цьому в витязі закріплено, що 28.06.2024 року кримінальне провадження закрито з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (т. 1 а. с. 12, 73 - 74, 139, 205, т. 2 а. с. 14, 76, 142, 208);
¦копію постанови про закриття кримінального провадження, що прийнята 28.06.2024 року слідчим СВ ВСП ГУНП в Харківській області капітаном поліції Олійником Артемом Олексійовичем в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.06.2024 року під № 12024220000000812 (т. 1 а. с. 13 - 14, 75 - 76, 140 - 141, 206 - 207, т. 2 а. с. 15 - 16, 77 - 78, 143 - 144, 209 - 210);
¦копію звернення щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема щодо:
?громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , як особу, яка порушує правила військового обліку;
?громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , як особу, яка порушує правила військового обліку;
?громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , як особу, яка порушує правила військового обліку;
?громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , як особу, яка порушує правила військового обліку;
?громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , як особу, яка порушує правила військового обліку;
?громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , як особу, яка порушує правила військового обліку;
?громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 , як особу, яка порушує правила військового обліку;
¦і громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 , як особу, яка порушує правила військового обліку (т. 1 а. с. 21, 83, 148, 214, т. 2 а. с. 21, 85, 151, 217);
¦копію рапорту працівника поліції за наслідками відпрацювання звернення щодо доставлення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, щодо доставлення із встановленням їх особи, а саме:
?25.12.2023 року громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
?30.01.2024 року громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
?26.01.2024 року громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
?29.12.2023 року громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
?04.01.2024 року громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;
?03.01.2024 року громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
?08.01.2024 року громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ;
¦17.02.2024 року громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (т. 1 а. с. 22, 84, 149, 215, т. 2 а. с. 22, 86, 152, 218);
¦список осіб, які відповідно до звернень ТЦК та СП вчинили адміністративні правопорушення за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та яких поліцейськими було передано представникам ТЦК та СП, та відносно яких відсутня інформація про складення територіальними центрами протоколів про адміністративні правопорушення за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за грудень 2023 року - січень 2024 року, де:
?під номером 297 вказаний ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
?під номером 309 вказаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
?під номером 308 вказаний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
?під номером 299 вказаний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
?під номером 300 вказаний ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;
?під номером 309 вказаний ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
?під номером 303 вказаний ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ;
¦під номером 307 вказаний ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 (т. 1 а. с. 23 - 25, 85 - 87, 150 - 152, 216 - 218, т. 2 а. с. 23 - 25, 87 - 89, 153 - 155, 219 - 221);
¦копію Журналу реєстрації протоколів та постанов про адміністративні правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_15 , який розпочатий 27.04.2021 року (т. 1 а. с. 26 - 28, 88 - 90, 153 - 155, 219 - 221, т. 2 а. с. 26 - 28, 87 - 89, 156 - 158, 222 - 224);
¦копію Журналу обліку протоколів про адміністративні правопорушення, який розпочатий 18.03.2024 року (т. 1 а. с. 29, 30 - 37, 91, 92 - 98, 156, 157 - 164, 222, 223 - 230, т. 2 а. с. 29, 30 - 37, 93, 94 - 101, 159, 160 - 167, 225, 226 - 230);
¦копію посвідчення офіцера (серії НОМЕР_1 ), відповідно до якого ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України (т. 1 а. с. 38, 99, 165, 231, т. 2 а. с. 38, 102, 168, 231);
¦копію витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (по стройовій частині) № 331 від 13.12.2023 року, яким майора ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 531 від 22.11.2023 року на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , вважають таким, що 13.12.2023 року приступив до виконання службових обов'язків (т. 1 а. с. 39, 100, 166, 232, т. 2 а. с. 39, 103, 169, 235);
¦копію списку посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , першого та другого відділів ІНФОРМАЦІЯ_4 , які допущені до складання документів з адміністративної практики на 2024 навчальний рік, що затверджений наказом начальника № 495 від 25.12.2023 року, серед яких дійсно зазначено начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 майора ОСОБА_1 (т. 1 а. с. 40 - 41, 101 - 102, 167 - 168, 233 - 234, т. 2 а. с. 40 - 41, 104 - 105, 170 - 171, 236 - 237);
¦копію витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 495 від 25.12.2023 року, яким було затверджено список посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , першого та другого відділів ІНФОРМАЦІЯ_4 , які допущені до складання документів з адміністративної практики на 2024 навчальний рік (т. 1 а. с. 42 - 44, 103 - 105, 169 - 171, 235 - 237, т. 2 а. с. 42 - 44, 106 - 108, 172 - 173, 238 - 240);
¦копію витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 108 від 28.02.2024 року, пунктом 3 якого призначено майора ОСОБА_1 - начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - уповноваженим на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначені статтями 210, 210-1 і 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, щодо зіпсування військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (т. 1 а. с. 45 - 49, 106 - 110, 172 - 176, 238 - 242, т. 2 а. с. 45 - 49, 109 - 113, 175 - 179, 241 - 245);
¦копію наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 188 від 03.04.2024 року, пунктом 3 якого призначено майора ОСОБА_1 - начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - уповноваженим на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначені статтями 210, 210-1 і 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, щодо порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, щодо зіпсування або недбалого зберігання призовниками, військовозобов'язаними, резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), яке спричинило їх втрату (т. 1 а. с. 50 - 53, 111 - 114, 177 - 180, 243 - 246, т. 2 а. с. 50 - 53, 114 - 117, 180 - 183, 246 - 249).
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності,- ОСОБА_1 - до судді не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до приписів Кодексу України про адміністративні правопорушення шляхом надсилання судової повістки про виклик за адресою, зазначеною в протоколах про вчинення адміністративного правопорушення, проте у зв'язку із поверненням поштової кореспонденції із позначкою відповідального працівника поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою» - за місцем несення служби. Правопорушник про причини своєї неявки суддю не сповістив, натомість надав письмову заяву з клопотанням про розгляд справи за його відсутності, зазначивши, що провину визнає в повному обсязі та щиро кається у вчиненому, прохаючи одночасно із цим суворо не карати (т. 3 а. с. 3, 16 - 31, 34).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення обумовлений п'ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, а справ, передбачених статтею 172-15 цього кодексу, взагалі протягом доби. При цьому частина 8 статті 38 вищевказаного нормативно-правового акту визначає, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Таким чином, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованих адміністративних правопорушень доведена всіма зібраними, наданими судді та дослідженими нею доказами у їх сукупності.
Так, нормою права, яка міститься у статті 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що його завданням є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
При цьому, частини 1 і 2 статті 7 цього кодифікованого закону України регламентують, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Для забезпечення однакового і правильного застосування судами загальної юрисдикції положень Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм закону в судовій практиці та запобігання помилкам при розгляді справ про окремі адміністративні правопорушення, діючи відповідно до пункту 7 розділу XII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, судова палата у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернула увагу суддів першої та апеляційної інстанції в своєму листі щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, на те, що при розгляді справ цієї категорії суди повинні забезпечувати своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне дослідження всіх обставин, передбачених статтями 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, звертаючи особливу увагу на з'ясування таких питань:
?чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності;
?чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення;
?чи є особа винною у його вчиненні;
?чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення;
?чи не містить правопорушення ознак злочину;
?чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення;
?чи немає інших обставин, що виключають провадження у справі.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України», що є обов'язковим до застосуванням судами України, визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості й точності порушує вимогу «якості закону». В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Аналізуючи у цьому аспекті діюче законодавство щодо проступку, передбаченого статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя переконується, що положення чинного законодавства України з цього приводу повністю відповідають вимогам «якості закону» в розумінні Європейського суду з прав людини, а тому підлягають застосуванню.
Приходячи до такого висновку суддя враховує приписи статей 68 та 57 Конституції України, як норм прямої дії, якими обумовлено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Кожному гарантується право знати свої права і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Отже, Кодекс України про адміністративні правопорушення був доведений до відома громадян України шляхом публікації в офіціальних джерелах масової інформації, а також на офіційному веб-порталі Верховної Ради України - веб-сайті «Законодавство України».
З'ясовуючи обставини, передбачені статтями 247 і 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя враховує, що стаття 9 цього кодексу адміністративним правопорушенням (проступком) визначає протиправну, винну (умисну або необережну) дію чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Одночасно із цим, статті 10 та 11 цього ж кодифікованого закону роз'яснюють, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків, а вчиненим з необережності - коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відтак, вирішуючи питання чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить її діяння склад адміністративного правопорушення, передбаченого Кодексом України про адміністративні правопорушення, чи належить вона до суб'єктів цього правопорушення та чи є особа винною у його вчиненні, суддя ураховує, що відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Зміст статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначений як «Недбале ставлення до військової служби» та передбачає, що до такого виду відповідальності притягуються:
1)за частиною 1 цієї статті - у зв'язку із недбалим ставленням військової службової особи до військової служби;
2) за частиною 2 цієї статті - у зв'язку із недбалим ставленням військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
При цьому, слід урахувати, що засади оборони України, а також повноваження органів державної влади, основні функції та завдання органів військового управління, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, обов'язки підприємств, установ, організацій, посадових осіб, права та обов'язки громадян України у сфері оборони визначає Закон України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року (в редакції Закону № 2020-ІІІ від 05.10.2000 року (зі змінами та доповненнями).
Абзацом 12 частини 1 статті 1 цього Закону розтлумачено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Одночасно із цим абзацом 13 вищенаведеної норми права роз'яснено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Також, Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року, затвердженим Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022 року, у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
Окрім того, Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 року, затвердженим Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022 року, у зв'язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
Відповідно до Указу Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 року, що затверджений Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 року, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
В подальшому, на підставі Указу Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 року, що затверджений Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022 року, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно з Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 року, що затверджений Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022 року, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.
У відповідності до Указу Президента України № 58/2023 від 06.02.2023 року, що затверджений Законом України № 2915-ІХ від 07.02.2023 року, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.
Крім того, Указом Президента України № 254/2023 від 01.05.2023 року, що затверджений Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023 року, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 20 травня 2023 року строком на 90 діб.
Також, Указом Президента України № 451/2023 від 26.07.2023 року, що затверджений Законом України № 3275-ІХ від 27.07.2023 року, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб.
Окрім цього, Указом Президента України № 734/2023 від 06.11.2023 року, що затверджений Законом України № 3429-ІХ від 08.11.2023 року, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб.
Згідно з Указом Президента України № 49/2024 від 05.02.2024 року, що затверджений Законом України № 3564-ІХ від 06.02.2024 року, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб.
Зараз Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 року, що затверджений Законом України № 3684-ІХ від 08.05.2024 року, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України продовжено строк дії воєнного стану в України з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб.
Відтак, й на момент скоєння інкримінованих ОСОБА_1 проступків, й на момент складення відносно нього протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, й на момент розгляду останніх суддею, в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введений й продовжений, зокрема, з 05 години 30 хвилин 14 травня 2024 року строком на 90 діб воєнний стан.
Наведене є безумовною підставою задля висновку про те, що вказаний період часу в України, з огляду на зміст глави 13-Б «Військові адміністративні правопорушення» Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особливим періодом.
А тому, як визначає імперативний зміст частини 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення діяння, передбачене частиною 1 цієї статті (тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби), вчинене в умовах особливого періоду, слід кваліфікувати саме за цією нормою права.
Змістом статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Тобто, державні органи наділені лише тими повноваженнями і компетенцією, які визначені законом і не можуть на свій розсуд привласнювати повноваження інших державних органів.
Так, положеннями статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що у справах про адміністративні правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218 - 221 (зокрема, суддями районних судів, що передбачено статтею 221) цього кодексу, протоколи про військові адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-15, мають право складати:
а) відповідно до абзацу 38 пункту 1 частини 1 - органи управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (про правопорушення, вчинені військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів, а також працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов'язків;
б) згідно з пунктом 11 частини 1 - прокурор;
в) на підставі пункту 14 частини 1 - командири (начальники) військових частин (установ, закладів), командири підрозділів, які уповноважені на те командирами (начальниками) військових частин (установ, закладів), крім правопорушень, вчинених поліцейськими поліції особливого призначення Національної поліції України під час дії воєнного стану).
Отже, із приписів пункту 11 частини 1 статті 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення вбачається, що саме до повноважень прокурора належить складення протоколів про військове адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Окрім того, частиною 1 статті 250 кодифікованого закону України про адміністративні правопорушення регламентовано, що прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право, зокрема, порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення.
Зі змісту протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, що розглядаються, вбачається, що вони складені заступником керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'євим С. В. відносно начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 .
Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює:
1) підтримання публічного обвинувачення в суді;
2) організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку;
3) представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Організація та порядок діяльності прокуратури визначаються законом.
Таким законом є Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року (зі змінами та доповненнями), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Відповідно до правила, обумовленого частиною 2 статті 7 наведеного Закону, у разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури. Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.
Пункт 6 частини 1 статті 15 Закону України «Про прокуратуру» роз'ясняє, що прокурором органу прокуратури є, зокрема, заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора.
З огляду на таке, в розумінні чинного законодавства України особа, яка склала протоколи про вчинення адміністративного правопорушення, що розглядаються: заступник керівник Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв С. В.,- має статус прокурора та повноважний порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розв'язуючи питання, чи належить начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 до суб'єктів військового адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя покладається на зміст примітки до статті 172-13 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка визначає, що під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України (посвідчення офіцера серії НОМЕР_1 ), наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) № 531 від 22.11.2023 року його призначено на посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , та з 13.12.2023 року він приступив до виконання своїх службових обов'язків (т. 1 а. с. 38, 39, 99, 100, 165, 166, 231, 232, т. 2 а. с. 38, 39, 102, 103, 168, 169, 231, 235).
Пункт 2 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2011-ХII від 20.12.1991 року (із змінами та доповненнями) тлумачить, що для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, початком проходження військової служби вважається день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, на момент скоєння інкримінованих ОСОБА_1 військових адміністративних правопорушень він розуміється як військовий начальник, а тому чинним законодавством вважається військовою службовою особою, тобто суб'єктом проступку, визначеного статтею 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вирішуючи питання, чи мав місце проступок, що закидається ОСОБА_1 у провину, та чи наявний в його діяннях склад військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя покладається на таке.
Як вже було зазначено вище, диспозиція частини 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає об'єктивну сторону складу цього військового адміністративного правопорушення як недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
Недбале ставлення до військової служби є спеціальним видом службової недбалості, яке полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх службових обов'язків, порушує загальний порядок здійснення службової діяльності в Україні.
За рівнем визначеності змісту диспозиція частини 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення є бланкетною, оскільки вона не встановлює певні правила поведінки особи, у разі недотримання чи порушення яких настає адміністративна відповідальність, а передбачає існування інших норм, розміщених навіть в інших нормативно-правових актах, до яких слід звернуться задля формулювання конкретного висновку про поведінку правопорушника.
Абзацом 1 пункту 1 розділу «Загальні питання» Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 року (зі змінами та доповненнями) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки визначені як органи військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з абзацом 1 пункту 3 вищевказаного розділу Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Абзацами 4 і 5 пункту 13 розділу «Права та обов'язки керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки» вищевказаного Положення унормовано, що керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки безпосередньо підпорядковується керівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя та є прямим начальником для особового складу районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визначає функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу.
Також відповідно до вимог абзаців 1, 12 і 13 пункту 14 розділу «Права та обов'язки керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки» Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за:
?військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів;
?своєчасне та повне виконання завдань, покладених на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки;
?здійснення заходів оповіщення та призову громадян на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період (зарахованих до військового оперативного резерву) та на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, відповідно до порядку мобілізаційного розгортання, визначеного Міноборони та Генеральним штабом Збройних Сил, а також на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Окрім того, на підставі абзацу 14 пункту 15 того ж розділу Положення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов'язаний здійснювати контроль за веденням персонального військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час в місцевих держадміністраціях, інших державних органах, органах місцевого самоврядування та на підприємствах (крім СБУ та розвідувальних органів).
На виконання своїх повноважень керівник районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки визначив функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо складання документів з адміністративної практики на 2024 рік, зокрема, щодо вчинених проступків, визначених статтями 210, 210-1 і 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наведене повністю підтверджене доданими до матеріалів цієї справи копіями:
¦витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 495 від 25.12.2023 року, яким було затверджено список посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 , першого та другого відділів ІНФОРМАЦІЯ_4 , які допущені до складання документів з адміністративної практики на 2024 навчальний рік та копією самого списку (т. 1 а. с. 40 - 41, 42 - 44, 101 - 102, 103 - 105, 167 - 168, 169 - 171, 233 - 234, 235 - 237, т. 2 а. с. 40 - 41, 42 - 44, 104 - 105, 106 - 108, 170 - 171, 172 - 173, 236 - 237, 238 - 240);
¦витягу із наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 108 від 28.02.2024 року і наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 (з адміністративно-господарської діяльності) № 188 від 03.04.2024 року, пунктом 3 яких призначено майора ОСОБА_1 - начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - уповноваженим на складення протоколів про адміністративні правопорушення, визначені статтями 210, 210-1 і 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсування або недбалого зберігання призовниками, військовозобов'язаними, резервістами військово-облікових документів (посвідчень про приписку до призовних дільниць, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних, яке спричинило їх втрату (т. 1 а. с. 45 - 49, 50 - 53, 106 - 110, 111 - 114, 172 - 176, 177 - 180, 238 - 242, 243 - 246, т. 2 а. с. 45 - 49, 50 - 53, 109 - 113, 114 - 117, 175 - 179, 180 - 183, 241 - 245, 246 - 249).
Статтями 210, 210-1 і 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за вчинення адміністративних правопорушень у виді:
?порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку;
?порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
?зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності.
З огляду на положення статті 235 кодифікованого закону про адміністративні правопорушення справи про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності, тобто ті, що визначені статтями 210, 210-1 і 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) розглядають Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки , від імені яких розглядати справи і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відтак, наведеним доведений факт наявності у особи, відносно якої складені протоколи про військові адміністративні правопорушення, передбачені частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, що зараз розглядаються суддею, обов'язку як військової службової особи - начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 - складати протоколи про адміністративні правопорушення, визначені статтями 210, 210-1 і 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Натомість в випадках доставлення співробітниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складання адміністративного протоколу за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме:
?25.12.2023 року громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
?30.01.2024 року громадянина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
?26.01.2024 року громадянина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
?29.12.2023 року громадянина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
?04.01.2024 року громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;
?03.01.2024 року громадянина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ;
?08.01.2024 року громадянина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ;
¦17.02.2024 року громадянина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ,-
ОСОБА_1 дійсно не склав та не забезпечив складання уповноваженими підлеглими посадовими особами відносно цих осіб адміністративних протоколів у строки, встановлені статтею 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Наведене підтверджене:
¦копіями звернень та рапортів працівників поліції за наслідками відпрацювання цих звернень щодо доставлення до ІНФОРМАЦІЯ_4 для складення протоколів про адміністративні правопорушення громадян, які вчинили адміністративні правопорушення за статтею (статтями) 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (т. 1 а. с. 21, 22, 83, 84, 148, 149, 214, 215, т. 2 а. с. 21, 22, 85, 86, 151, 152, 217, 218);
¦списком осіб, які відповідно до звернень ТЦК та СП вчинили адміністративні правопорушення за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та яких поліцейськими було передано представникам ТЦК та СП, та відносно яких відсутня інформація про складення територіальними центрами протоколів про адміністративні правопорушення за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення за грудень 2023 року - січень 2024 року (т. 1 а. с. 23 - 25, 85 - 87, 150 - 152, 216 - 218, т. 2 а. с. 23 - 25, 87 - 89, 153 - 155, 219 - 221);
¦копіями Журналів реєстрації протоколів та постанов про адміністративні правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_15 , які розпочаті 27.04.2021 року, а також 18.03.2024 року (т. 1 а. с. 26 - 28, 29, 30 - 37, 88 - 90, 91, 92 - 98, 153 - 155, 156, 157 - 164, 219 - 221, 222, 223 - 230, т. 2 а. с. 26 - 28, 29, 30 - 37, 87 - 89, 93, 94 - 101, 156 - 158, 159, 160 - 167, 222 - 224, 225, 226 - 230).
Натомість приписом частини 5 статті 258 Кодексу України про адміністративні правопорушення унормовано, що у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику - протокол про адміністративне правопорушення не складається.
Отже, у період скоєння проступку, що закидається у провину ОСОБА_1 , протокол про адміністративне правопорушення у разі вчинення особою адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в силу імперативного припису частини 5 статті 258 цього кодексу територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки не складаються, що не позбавляє обов'язку їх керівників розглядати такі справи про адміністративні правопорушення та накладати на винних адміністративні стягнення.
Приписом статті 129 Основного Закону нашої держави визначено, що розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Також положеннями частини 3 статті 62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Слід зауважити, що протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який офіційно засвідчує факт вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, неправомірних дій, та фіксує закінчення діяльності компетентних осіб щодо збирання, оцінки та перевірки доказів. Тобто протокол є, начебто й скоріше за все, з огляду на практику Європейського суду з прав людини, звинувачувальним документом, якому завжди передує момент виявлення відповідного проступку.
Отже, складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу приписів вищенаведених норм права є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення правопорушення при розгляді судом справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право особи на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відтак, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суддя не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка по суті становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.
Суддя також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції.
У справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08) Європейській суд з прав людини серед іншого зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Викладаючи об'єктивну сторону скоєних ОСОБА_1 військових проступків, передбачених частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, заступник керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'єв С. В., зазначив також, що не складення та не забезпечення складання уповноваженими підлеглими посадовими особами начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 відносно: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_13 ; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_14 ,- адміністративних протоколів за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у строки, встановлені статтею 254 цього ж кодексу, призвело до не притягнення їх к відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства та створило негативні наслідки для мобілізації в цілому.
Вказане безумовно свідчить про те, що уповноваженою посадовою особою у протоколі про вчинення адміністративного правопорушення зафіксовано та закинуте у провину в якості частини об'єктивної сторони військового проступку, визначеного чиним законодавством України як недбале ставлення до військової служби військовою службовою особою в умовах особливого періоду, не притягнення начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_1 винних осіб до адміністративної відповідальності за порушення мобілізаційного законодавства нашої держави, що дійсно утворює собою склад військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки свідчить про не виконання та неналежне виконання ним як військовою службовою особою своїх обов'язків щодо розгляду справ і накладання адміністративних стягнень у разі виявлення осіб, що вчинили адміністративні проступки, передбачені статтями 210, 210-1 і 211 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, виходячи із правової аксіоми судочинства: «Atrium naben se intromi indicia praese» - «Суд має справу з тими доказами, які перед ним», оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, ураховуючи, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження доказів по справі та беручи до уваги, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а не на суд, вважаю, що вина у інкримінованих особі, що притягається до адміністративної відповідальності, проступках доведена, так як наявний факт вчинення ОСОБА_1 військового адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 статі 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також, відповідно до вказівки статей 257 і 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення протокол надсилається органу (посадовій особі), уповноваженому розглядати справу про адміністративне правопорушення, й справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Місцем вчинення військових адміністративних правопорушень, що розглядаються, є місце несення служби правопорушника, а саме - місце дислокації ІНФОРМАЦІЯ_4 , що фактично розташований в селищі Нова Водолага Харківського району Харківської області.
Оскільки адміністративні проступки вчинялись начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 майором ОСОБА_1 на території, підсудній Нововодолазькому районному суду Харківської області, то складені заступником керівника Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Григор'євим С. В. 28.06.2024 року протоколи про вчинення адміністративних правопорушень № 48, 49, 50, 51 і 01.07.2024 року протоколи про вчинення адміністративних правопорушень № 52, 53, 54, 55 скеровані до суду саме за належним місцем їх розгляду.
З'ясовуючи, чи не містять правопорушення, у вчиненні яких ОСОБА_1 слід визнати винним, ознак кримінального правопорушення, суддя ураховує наступне.
Стаття 61 Конституції України, положення якої є нормами прямої дії, містить заборону щодо подвійного притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Зміст цієї норми уявляється цілком зрозумілим, оскільки будь-яке діяння не може бути одночасно злочином та іншим правопорушенням (адміністративним, дисциплінарним).
На недопустимість повторного притягнення до відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення наголошено у рішенні Європейського суду з прав людини, ухваленому 16.06.2016 року у справі «Ігор Тарасов проти України» (заява № 44396/05), де суд дійшов висновку про те, що «факти, які двічі призвели до притягнення заявника до відповідальності, були нерозривно пов'язані між собою, та, що оцінка національних судів другого провадження по суті стосувалася тих самих фактів, що досліджувалися і у першому провадженні».
З метою з'ясування причин не складення адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно осіб зі списку доставлених працівниками поліції до ТЦК та СП Харківської області на підставі відповідних звернень, прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42024222750000139 від 15.03.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України.
Крім цього, з метою з'ясування причин не складення адміністративних протоколів за статтями 210 і 210-1 Кодекс України про адміністративні правопорушення відносно осіб зі списку доставлених працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_4 та підпорядкованих відділів на підставі відповідних звернень, прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за № 42024222750000240 від 28.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України.
28.06.2024 року в порядку статті 217 Кримінально процесуального кодексу України зазначені кримінальні провадження за № 42024222750000139 від 15.03.2024 та № 42024222750000240 від 28.06.2024 об'єднані в одне провадженні із наданням йому єдиного № 42024222750000139.
В подальшому 28.06.2024 року в порядку статті 217 Кримінально процесуального кодексу України з кримінального провадження № 42024222750000139 від 15.03.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України, виділено матеріали за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України, якому присвоєно № 12024220000000812.
Також 28.06.2024 року слідчим у кримінальному провадженні № 12024220000000812 від 28.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України, прийнято рішення про його закриття на підставі пункту 2 частини 1 статті 284 Кримінально процесуального кодексу України.
Вказаний факт найшов своє підтвердження у долученому до матеріалів цієї справи відповідному Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження № 12024220000000812, зареєстрованого 28.06.2024 року, відповідно до якого кримінальне провадження із правовою кваліфікацією, передбаченою частиною 1 статті 367 Кримінального кодексу України, та із фабулою кримінального правопорушення: «в діях посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_4 та підпорядкованих відділів виявлені чисельні порушення по не складенню адміністративних протоколів відносно осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та які були доставлені поліцією», 28.06.2024 року закрито з підстав, передбачених пунктом 2 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (т. 1 а. с. 12, 73 - 74, 139, 205, т. 2 а. с. 14, 76, 142, 208).
Відтак, підстав вважати, що в діянні правопорушника наявні ознаки кримінального правопорушення, у судді не має, оскільки вказані сумніви вирішені у процесуальний спосіб.
Перевіряючи, чи не закінчилися на момент розгляду справи строки, передбачені статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд керується приписами частини 2 цієї норми права, яка мовить про те, що якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Обговорюючи вказане питання, суддя ураховує правозастосовну практику, викладену Верховним Судом, як найвищим судом у системі судоустрою України, який, з огляду на імперативну норму пункту 6 частини 2 статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями), забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом, а саме: постанову Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, прийняту 28.02.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 149/2498/17 (провадження № К/9901/4274/18),- в якій колегія суддів зазначає, що «початок перебігу строку накладення адміністративного стягнення слід пов'язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення».
Натомість приписом частини 8 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення закріплено, що у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Відтак, виходячи з вище викладених обставин справи, беручи до уваги досліджені суддею письмові докази у справі та ураховуючи наведені міркування, строки накладення адміністративного стягнення начальнику ІНФОРМАЦІЯ_4 майору ОСОБА_1 за вчинення ним військових адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, на цей час не сплинули.
Таким чином, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень, передбачених частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є щире розкаяння винного.
Обставин, що обтяжує відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Крім того, майнової шкоди проступками не заподіяно.
При накладенні стягнення за адміністративні правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушень, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставин, що пом'якшує відповідальність винного, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених санкцією частини 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 1000 х 17 гривень = 17000,00 гривень.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.
Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та його повернення, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Натомість, на підставі приписів пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Приймаючи постанову, суддя усвідомлює, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_1 є військовослужбовцем, справа про адміністративні правопорушення, яка розглядається по суті, пов'язана з виконанням ним військового обов'язку, а військові адміністративні правопорушення, у вчиненні яких він визнається винним, вчинені ним під час виконання ним своїх службових обов'язків.
Таким чином, незважаючи на накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя вбачає наявність передумов для застосування приписів пунктів 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та звільнення правопорушника від сплати судового збору.
Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади, та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді судді належного суду.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності та правосвідомості задля всебічного, повного, своєчасного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, виховання осіб в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, керуючись статтями 6, 13 і 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учиненою 04.11.1950 року та ратифікованою Україною 17.07.1997 року; рішеннями Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 року у справі «Щокін проти України», від 19 червня 2001 року у справі «Круз проти Польщі», від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України», від 30.05.2013 року у справі «Малофєєва проти Росії», від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії» і від 16.06.2016 року у справі «Ігор Тарасов проти України»; статтями 19, 57, 61, 62, 68, 125, 129 і 131-1 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); частиною 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями); статтями 17, 36 і пунктами 3 та 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); абзацом 12 частини 1 статті 1 Закону України «Про оборону України» № 1932-ХІІ від 06.12.1991 року (в редакції Закону № 2020-ІІІ від 05.10.2000 року (зі змінами та доповненнями); статтями 7 і 15 Закон України «Про прокуратуру» № 1697-VII від 14.10.2014 року (із змінами та доповненнями); пунктом 2 частини 1 статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» № 2011-ХII від 20.12.1991 року (із змінами та доповненнями); Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 року (зі змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022 року; Указом Президента України № 271/2024 від 06.05.2024 року, що затверджений Законом України № 3684-ІХ від 08.05.2024 року; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; статтями 1, 4 і 5 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями); постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, прийнятою 28.02.2019 року в межах справи з єдиним унікальним № 149/2498/17 (провадження № К/9901/4274/18), а також і статтями 1, 7, 9 - 11, 23, 27, частиною 8 статті 38, частиною 2 статті 172-15, статтями 235, 245, 246, 247, 249 - 252, частинами 1 і 2 статті 254, частиною 1 статті 255, статтями 256 - 258, частиною 2 статті 268, статтею 276, частиною 2 статті 277, статтями 278, 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних проступків, передбачених частиною 2 статті 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000,00 гривень (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанову прийнято, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко