28 жовтня 2010 року м. Київ К-3063/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Гордійчук М.П., Конюшка К.В., Бим М.Є., Гончар Л.Я., Черпіцької Л.Т.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області на постанову Тетіївського районного суду Київської області від 27 жовтня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про стягнення недорахованої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни, -
У вересні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Тетіївського районного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області про стягнення недорахованої щомісячної державної соціальної допомоги до пенсії як дитині війни.
Постановою Тетіївського районного суду Київської області від 27 жовтня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1. задоволені повністю.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року постанову Тетіївського районного суду Чернігівської області від 27 жовтня 2008 року-скасовано.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»у період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року та у період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року -неправомірною.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 02 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року та з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В задоволенні іншої частини вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову. При цьому касатор посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої і апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області та відноситься до категорії громадян, яким встановлено статус «дитина війни», що підтверджується пенсійним посвідченням.
Відповідачем -Управлінні Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області, не здійснюються виплати з посиланням на відсутність у нього коштів на ці виплати та на невизначеність величини для розрахунку підвищення до пенсії категорії громадян, які мають статус «діти війни».
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивач має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме, підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається за правилами, передбаченими статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування».
Приймаючи рішення суд апеляційної інстанції обґрунтовано послався на Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, яким визнано неконституційним положення пункту 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік»щодо зупинення на 2007 рік дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та на Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, яким визнано неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік»щодо зупинення на 2008 рік дії статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правильно визначена пріоритетність нормативно-правових актів, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи апеляційним судом допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст. 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тетіївському районі Київської області відхилити, постанову Тетіївського районного суду Київської області від 27 жовтня 2008 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та порядку встановленими ст. ст. 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.П. Гордійчук