Справа № 2а-4690/10/1770
14 жовтня 2010 року м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Анікушина В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: < Текст >
позивача: представник Рудик Ю.В.
відповідача: представник Федорець С.А. третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 63" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій в сумі 4936,04 грн. з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №63".
Представник позивача, у судовому засіданні, надав пояснення, які повністю співпадають із позицією, яка викладена у позовній заяві. Позов підтримав. Просить задовольнити в повному обсязі.
Відповідач надав суду письмові заперечення, відповідно до яких позовні вимоги не визнав і просить суд відмовити позивачу в позові. Свої заперечення мотивує тим, що згідно з частиною 4 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", порядок пенсійного забезпечення осіб. які працювали до введення в дію цього Закону (тобто до 1 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону. Відповідно до ст. 100 Закону, особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством. Таким чином, як вважає відповідач, до набрання чинності Закону України "Про пенсійне забезпечення", порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій зберігається той самий, що діяв, тобто за рахунок коштів Пенсійного фонду. Крім того, відповідач вказує, що 3 лютого 2010 року отримав від позивача повідомлення та розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_2., призначеної відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсії, призначеної відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 575,65грн. З даним повідомленням відповідач не згідний, оскільки крім того, що дані витрати по виплаті та доставці пенсій належать до Пенсійного фонду, в розрахунку невірно вказані стаж роботи цієї особи на його підприємстві, в зв"язку з чим ним було надано позивачу уточнюючу довідку від 10.02.2010 року за №16., тому в позовних вимогах просить відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи у судовому засіданні, вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.
В силу вимог пп.1 п.8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” №1058-ІV від 09.07.2003 року, страхові внески, що перераховуються до солідарної системи, сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року для відповідних платників збору.
А відповідно до п.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, вказаним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, набрав чинності з 01.01.2004 року. До цього, діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року.
Так, згідно з абз.4 п.1 ст.2 даного Закону, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 року, визначені в якості об'єкта оподаткування для усіх суб'єктів, які використовують працю найманих працівників. А згідно з абз.3 п.1 ст.4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" №400/97-ВР від 26.06.1997 року, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 відсотків від об'єкта оподаткування.
Передбачений п.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року порядок відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно, конкретизований в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року.
Так, згідно з п.6.1 Інструкції, з роботодавців (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), у яких працювали або працюють пенсіонери на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відшкодуванню підлягають 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 п.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року.
Відповідно до п.6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12. 2003 року, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи. При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.
Розмір сум до відшкодування, відповідно до п.6.4 Інструкції, визначається на поточний рік відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003 року, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. А згідно з п.6.8. даної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Судом встановлено, що у відповідача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, працювали фізичні особи - ОСОБА_1. та ОСОБА_2., що вийшли на пенсію на пільгових умовах.
Відповідно до вимог п.6.4 Інструкції позивачем було направлено для відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій таким особам, згідно яких визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вказаним особам на рівні, відповідно 58,36% і 62,7% та з урахуванням, встановленого п.6.2. Інструкції, принципу пропорційності стажу роботи.
В строки, визначені п.6.8.Інструкції, відповідач витрати позивачу не відшкодовував. Згідно даних обліку позивача за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій таким особам за березень-червень 2010 року в загальній сумі 4936,04 гривень.
Наведені обставини стверджені дослідженими у судовому засіданні доказами: списком №1 на зарахування пенсій на поточний рахунок ОСОБА_2.: з 4 червня по 25 червня 2010 року (а.с. 6); з 4 травня по 25 травня 2010 року (а.с. 7); з 4 квітня по 25 квітня 2010 року (а.с. 8); з 4 березня по 25 березня 2010 року (а.с. 9); на зарахування пенсій на поточний рахунок ОСОБА_1. з 4 березня по 25 березня 2010 року (а.с. 11); з 4 квітня по 25 квітня 2010 року (а.с. 14); з 4 червня 2010 року по 25 червня 2010 року (а.с. 17) і іншими матеріалами справи.
Крім того, твердження відповідача про невірність встановленого ОСОБА_2. позивачем стажу роботи на підприємстві спростовуються наданими ним же довідками від 05.01.2009р. за №2 (а.с. 22) та від 10.02.2010 року за № 16 (а.с. 47), так як позивачем в розрахунку суми позовних вимог за березень-червень 2010 року (а.с 4-5) вказано, що ОСОБА_2. має зароблений стаж роботи в Здолбунівській пересувній механізованій колоні №63 Комбінату "Рівнепромбуд" (реорганізованій 16.11.1002р. в орендне підприємство ПМК-63, перейменованого 01.07.1993р. в Товариство з обмеженою відповідальністю ПМК-63"), що дає право на отримання пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (за списком №2) - за період з 01.04.1979 року по 01.03.1986 року. Цей же період роботи вказаний і в довідках, наданих відповідачем.
Отже, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення в повному обсязі.
Судові витрати згідно ст. 94 КАС України не присуджуються.
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 63" на користь управління Пенсійного фонду України в Здолбунівському районі заборгованість із фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 4936,04 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Комшелюк Т.О.