02 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/8730/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дурасової Ю.В.,
суддів: Олефіренко Н.А., Суховарова А.В.,
перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 р. в адміністративній справі № 160/8730/24 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 р. позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав 03.07.2024 через підсистему "Електронний суд" апеляційну скаргу, яка зареєстрована Третім апеляційним адміністративним судом 04.07.2024.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2024 р. апеляційну скаргу залишено без руху для надання заяви про поновлення строку або вказати підстави для поновлення строку; належним чином оформленого документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк, який обчислюється з дня отримання копії даної ухвали, для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, 25 липня 2024 р. відповідачем подано клопотання, в якому особа, яка подає апеляційну скаргу просить продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, яке обґрунтоване відсутністю коштів та введенням воєнного стану в Україні.
Щодо поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року, відповідач вказує, що отримав копію оскарженого рішення суду першої інстанції 13.06.2024.
Розглянувши вказане клопотання про поновлення строку та надані скаржником докази, колегія суддів дійшла висновку про його задоволення та поновлення такого строку з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Проте, за приписами ч. 2 ст. 295 КАС України цей строк може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення.
Відповідно до доданої до клопотання картки руху докумету, копію оскарженого рішення суду першої інстанціїдоставлено до електронного кабінету скаржника 13.06.2024.
Враховуючи вищезазначені обставини та норми чинного процесуального законодавства, встановлений законом тридцятиденний строк подання апеляційної скарги на зазначене рішення, який може бути поновлений з урахуванням дати отримання судового рішення спливав 13.07.2024, а апеляційну скаргу подано 03.07.2024.
Стосовно клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, то колегія суддів вважає, що таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу (ч.2 ст.298 КАС України), тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим статтею 296 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху та в разі неусунення її недоліків у наданий судом строк повертає скаргу заявнику.
Отже, суд в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху встановлює строк, достатній для усунення недоліків скарги.
Водночас, відповідно до приписів ст. 121 КАС України, пропущений з поважних причин процесуальний строк встановлений судом може бути продовжений судом, який його встановив за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Суд може продовжений встановлений ним строк лише в разі наявності поважних підстав.
Суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені заявником підстави для продовження строку не є поважними для цілей задоволення заявленого клопотання оскільки сам факт відсутності поточних коштів для оплати судового збору у сторони, яка є суб'єктом владних повноважень, не є об'єктивною підставою для продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі” “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 “Інші поточні платежі”, розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов'язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).
У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 № 228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) і помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.
З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.
Колегія суддів зауважує, що скаржник посилається лише на загальні підстави неможливості сплатити судовий збір, та не надає докази неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.
Крім того, відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги на доволі великий строк без достатніх на те підстав може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - суб'єкту владних повноважень.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору.
За таких обставин, враховуючи задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року, особа, яка подала апеляційну скаргу не усунула недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Таким чином, апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 р. в адміністративній справі № 160/8730/24 необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись ст. ст. 121, 169, 296, 298 КАС України, суд, -
Клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року у справі №160/8730/24 - задовольнити.
Поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 року у справі №160/8730/24.
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 р. у справі № 160/8730/24 в частині сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 р. в адміністративній справі № 160/8730/24 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити заявнику, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного суду протягом 30 днів в порядку, встановленому ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Ю. В. Дурасова
суддя Н.А. Олефіренко
суддя А.В. Суховаров