11 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/3251/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року (головуючий суддя Стрельнікова Н.В.)
в адміністративній справі №280/3251/23 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому просив:
-визнати протиправною та скасувати вимогу відповідача про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-19215-13 У, якою визначено позивачу зобов'язання зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 35588,74 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 18.07.2023 року, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суд 11.07.2024 року, позов задоволено.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.11.2020 №Ф-19215-13 У про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 35588,74 грн.
26.07.2023 представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №280/3251/23 в якій просить суд, ухвалити додаткове судове рішення у справі №280/3251/23 про зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн. та зняти з податкового обліку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як фізичну особу-підприємця. Заява обґрунтована тим, що позивачем було заявлено, окрім іншого, позовну вимогу про зобов'язання здійснити коригування даних в інтегрованій картці. Разом з тим, у резолютивній частині рішення не вирішено такі позовні вимоги, що унеможливлює повне виконання рішення суду.
04.08.2023 року Запорізьким окружним адміністративним судом ухвалено додаткове рішення, яким:
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення - задоволено.
Зобов'язано Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн. та зняти з податкового обліку ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) як фізичну особу-підприємця.
Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в ухваленні додаткового рішення.
Вказує, що відсутні підстави для ухвалення додаткового рішення.
Перевіривши законність та обґрунтованість додаткового рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що за змістом позовної заяви позивач просив:
1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.11.2020 №Ф-19215-13 У, прийняту Головним управлінням ДПС у Запорізькій області.
2) зобов'язати Головне управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн. та зняти з податкового обліку ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції визнав протиправною та скасував вимогу Головного управління ДПС у Запорізькій області від 13.11.2020 №Ф-19215-13 У про стягнення з ОСОБА_1 недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 35588,74 грн.
Водночас, рішення не ухвалено щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн. та зняти з податкового обліку ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця.
Оскільки рішення не було ухвалено щодо вказаної позовної вимоги, то суд першої інстанції прийняв додаткове рішення.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Ухвалення додаткового судового рішення передбачено статтею 252 КАС України.
Так, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо (ч.1):
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
При цьому, позивач, подаючи заяву про ухвалення додаткового рішення зазначає, що щодо однієї із позовних вимог, не ухвалено рішення.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно з Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування затвердженим наказом Міністерства фінансів України 12.01.2021 року №5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 р. за №321/35943, інтегрована картка платника (ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (платежі), що ведеться за кожним видом платежу;
Відповідно до пункту 1 глави 1 Розділу II Порядку з метою обліку нарахованих і сплачених, повернутих та відшкодованих сум платежів територіальними органами ДПС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які мають сплачуватися такими платниками на рахунки, відкриті в розрізі адміністративно-територіальних одиниць.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею.
Згідно з главою 2 Розділу II Порядку з метою забезпечення контролю за правильністю відкриття/закриття ІКП в інформаційній системі щодекадно забезпечується автоматичне формування реєстрів контролю:
реєстр контролю ІКП, відкритих в інформаційній системі, які не відповідають Переліку форм ІКП;
реєстр контролю наявності відкритої ІКП за платником, стосовно якого в ЄДР внесено запис про припинення;
реєстр контролю наявності ІКП без ознаки «Платник відсутній в реєстрі» відкритої платнику, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку;
Наявні записи в реєстрах контролю не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, що здійснює облік платежів, шляхом усунення помилок:
у разі виявлення невідповідностей між ІКП, відкритими в інформаційній системі, та Переліком форм ІКП - здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП;
у разі виявлення ІКП, відкритої за платником, якого не включено / виключено з реєстру платників певного податку,- здійснюється перекодування такої ІКП з ознакою «Платник відсутній в реєстрі».
На думку колегії суддів апеляційної інстанції аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов'язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу щодо вірного та об'єктивного відображення в інтегрованій картці фактичного стану розрахунків з бюджетом.
Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату податкового боргу, контролюючий орган зобов'язаний вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов'язань перед бюджетом.
Вказана правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року в адміністративній справі № 826/9288/18.
Згідно п. 37 Порядку державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 №740 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи здійснюється шляхом виключення його з Реєстру суб'єктів підприємницької діяльності на підставі таких документів:
- особистої заяви підприємця-громадянина або рішення суду (господарського суду) у випадках, передбачених законодавством;
- довідки органу державної податкової служби про зняття з обліку;
- довідки установ банків про закриття рахунків;
- довідки органу внутрішніх справ про здачу печаток і штампів;
- оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію.
Відповідно до пункту 8.1 Інструкції про порядок обліку платників податків, затвердженої наказом ДПА України від 19.02.1998 року за №80, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16.03.1998 року за №172/2612 (Інструкція №80 чинна на момент виникнення спірних правовідносин) з метою оподаткування ліквідацією платника податків або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу є ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення реєстрації фізичної особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а також ліквідація філії, відділення, відокремленого підрозділу платника податків, унаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Пунктом 8.9 Інструкції №80, передбачено, що зняття з обліку фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків здійснюється в порядку, відповідному для платників податків - юридичних осіб.
На фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності поширюється дія пунктів 8.1 - 8.8 цієї Інструкції.
Особливістю є лише те, що фізична особа після прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта підприємницької діяльності подає до органу державної податкової служби, у якому вона зареєстрована як платник податків, такі документи:
- заяву про зняття з обліку платника податків за ф. №8-ОПП, дата якої фіксується в журналі за ф. N 6-ОПП;
- оригінали документів, що видаються органами державної податкової служби платнику податків (свідоцтва, патенти, довідки за формою №4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню до органу державної податкової служби, а також завірені органом державної податкової служби копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби.
Згідно з пунктом 8.2 Інструкції №80, при одержанні органами державної податкової служби від платника податків заяви за ф.N8-ОПП, а також на підставі інформації про порушення справи про банкрутство платника податків або звернення до суду, чи господарського суду з питання скасування державної реєстрації, органом державної податкової служби у місячний термін приймається рішення про проведення документальної перевірки таких платників і відповідні підрозділи розпочинають перевірку.
За рішенням керівника органу державної податкової служби документальна перевірка не проводиться, якщо платник податків:
призупинив діяльність,
не знаходиться за місцем реєстрації (обліку),
не подає звітності протягом одного року до органу державної податкової служби,
не має податкового боргу та стосовно нього використана інформація від банківських установ, митної служби та інших контролюючих органів щодо відсутності здійснення господарської діяльності з моменту подання останньої звітності, а також підрозділами податкової міліції підтверджено неможливість установлення місцезнаходження (місця проживання) такого платника податків.
Відповідно до пункту 8.3 Інструкції №80, після проведеної перевірки платника податків, у разі встановлення факту відсутності заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами орган державної податкової служби знімає його з обліку.
Зняття з обліку платника податків в органах державної податкової служби проводиться за наявності повідомлення від установи банку про закриття такому платнику рахунків.
Після завершення процедури зняття з обліку орган державної податкової служби складає довідку про зняття з обліку платника податків за ф.№12-ОПП, яку надсилає до органів державної реєстрації або органу, що здійснив реєстрацію.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Європейський суд з прав людини у пункті 75 рішення від квітня 2005 року у справі «Афанасьєв проти України» (заява №38722/02) зазначив, що обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування.
Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією.
Водночас, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.
Для ефективного поновлення порушеного права необхідною умовою є існування чіткого зв'язку між правопорушенням та способом захисту права, тобто метою судового захисту має бути усунення перешкод в реалізації права, а її досягненням - визначений спосіб захисту права, який би вичерпував себе.
Отже вимога на захист права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Таким чином, оскільки судом першої інстанції у рішенні від 18.07.2023 вимога про сплату боргу (недоїмки) визнана протиправною з тих підстав, що відповідачем не надано доказів того, що позивач зареєстрований у встановленому законом порядку як фізична особа-підприємець та є платником єдиного внеску у відповідності до пункту 4 статті 4 Закону №2464-VI, то позовна вимога в цій частині також є такою, що підлягає задоволенню.
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність ухвалення у справі додаткового рішення про зобов'язання Головного управління ДПС у Запорізькій області здійснити коригування даних в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 з єдиного соціального внеску, що сплачується фізичними особами-підприємцями, у тому числі тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами які провадять незалежну професійну діяльність, шляхом виключення самостійно нарахованої недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 37788,74 грн. та зняти з податкового обліку ОСОБА_1 як фізичну особу-підприємця.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу додаткового рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області - залишити без задоволення.
Додаткове рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 11.07.2024 та може бути оскаржена до Верховного Суду згідно статті 328 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом 30-ти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова