01 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 160/25492/23
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Юрко І.В. перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у справі № 160/25492/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області; Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18.12.2023 року у вказаній вище справі адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач 26.07.2024 року подав апеляційну скаргу через Електронний суд.
Перевіривши вказану апеляційну скаргу на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до частини 5, п.2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Оскаржуване рішення суду ухвалено 18 грудня 2023 року.
Копію рішення в електронному вигляді скаржник отримав 12.02.2024 року.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Таким чином, на підставі вказаної норми скаржник мав право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду в разі подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Відтак, останнім днем апеляційного оскарження в даному випадку є 13.03.2024 року (середа).
Разом з тим, апеляційна скарга подана скаржником через підсистему “Електронний суд” 26.07.2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Скаржник заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції надійшло на адресу управління 28.06.2024 року, а скарга подається в межах строку, визначеного статтею 299 КАС України. Скаржник просить забезпечити реалізацію його права на апеляційне оскарження та поновити пропущений строк.
Судом встановлено, що копія рішення від 18.12.2023 року доставлена в електронний кабінет скаржника (суб'єкта владних повноважень) 10.02.2024 о 01:42.
Неналежне виконання скаржником вимог Кодексу адміністративного судочинства України в частині порядку подання апеляційної скарги та відповідних документів до неї, не є поважною підставою для поновлення строку апеляційного провадження.
Відтак, наведені у клопотання про поновлення строку доводи про наявність підстав для поновлення строку апеляційного оскарження є необгрунтованими та недоведеними.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що неналежне використання наданих процесуальних прав не може визнаватись судом як поважна причина пропуску процесуального строку, а відтак зазначені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження є неповажними.
Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Оскільки вказана апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд” до неї застосовуються вимоги як до документу поданого в електронній формі.
Відповідно до частини 8 статті 44 КАС України процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до пункту 29 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у разі подання до суду документів в електронній формі учасник зобов'язаний у випадках, визначених процесуальним законодавством, надати доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
При цьому, частиною 9 статті 44 КАС України встановлено, що у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.
Враховуючи відсутність відомостей про наявність у позивача зареєстрованого “Електронного кабінету”, скаржник зобов'язаний надати доказ надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Однак, скаржником не надано доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами.
Крім того, відповідно до пункту 1 частини п'ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України “Про судовий збір”.
Підпунктом 2 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції на час подання апеляційної скарги) визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, для обчислення розміру судового збору за подання апеляційної скарги необхідно встановити, яка сума судового збору підлягала сплаті за подання адміністративного позову.
Як вбачається з позовної заяви, позивачем було заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру з похідною від неї вимогою.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції на час подання позовної заяви) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України “Про судовий збір” (в редакції на час подання позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2023 рік” встановлено, що у 2023 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року установлено у розмірі 2684 гривень.
Таким чином, за подання до адміністративного суду адміністративного позову сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1073,60 грн. (2684 грн.*0,4).
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України “Про судовий збір” при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного, при поданні до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду скаржникові необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 1288,32 грн. (1073,60 грн.*150%*0,8).
Скаржник документ про сплату судового збору до апеляційної скарги не додав та заявив суду клопотання про звільнення від сплати судового збору.
В обґрунтування клопотання зазначено про відсутність коштів для сплати судового збору через незатвердження кошторису видатків відповідача на 2024 рік.
Суд вважає, що вказане клопотання задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
З наведеної норми вбачається, що єдиною підставою для звільнення від сплати судового збору є майновий стан сторони.
Разом з тим скаржник не зазначив жодних обставин та не надав доказів на їх підтвердження в обґрунтування клопотання про звільнення від сплати судового збору.
З огляду на зміст та правову конструкцію частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що прийняття рішення про звільненн від сплати судового збору є повноваженнями суду.
Враховуючи викладене, скаржникові необхідно надати суду документ про сплату судового збору у зазначеному вище розмірі за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101;
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
Код банку отримувача (МФО): 899998;
Рахунок отримувача: UA668999980313161206081004628;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101;
Призначення платежу: *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі ________ (Номер справи), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду).
Частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач, -
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
Відмовити в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без руху.
Скаржникові усунути встановлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин пропуску такого строку;
- доказів надсилання іншим учасникам справи листом з описом вкладення копії поданої ним апеляційної скарги з доданими до неї документами;
- документа про сплату судового збору.
Встановити строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Після усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя І.В. Юрко