30 липня 2024 року м. Дніпросправа № 160/27627/23
Суддя І інстанції - Луніна О.С.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 28.08.2023р., індексний номер: 69040821.
В обґрунтування позовних вимог вказує на протиправність Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:69040821 від 28.08.2023р., згідно якого було проведено державну реєстрацію права власності на об'єкт будівництва, незакінчена будівництвом нежитлова будівля літ.А-2 готовністю 87%, адреса: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Станкова Олександра, буд.9б, та зареєстровано право власності за регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській області. Зазначає, що вказане нерухоме майно належить позивачеві на підставі договору дарування від 16.08.2007 року, а, по-друге, нерухоме майно перебувало в іпотеці «Райффайзен Банку Аваль» згідно договору іпотеки від 27 грудня 2007 року №014/03-03/10/1143/1 укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 . Вказує, що державним реєстратором при прийнятті оскарженого рішення не досліджувались підстави для відмови регіональному відділенню фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській області у реєстрації права власності. Зауважує, що об'єкт незакінченого будівництва нежитлова будівля літА готовністю 87% є реконструйованим, тому перереєстрація даного об'єкта будівництва за регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській області призводить до спору між регіональним відділенням фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській області та позивачем щодо відшкодування вартості на поліпшення майна.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у задоволенні позовних вимог було відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що державним реєстратором при прийнятті оскарженого рішення не досліджувались підстави для відмови у державній реєстрації права власності, без дослідження документів, які були подані для проведення державної реєстрації права власності на даний об'єкт, та встановлення можливих підстав для відмови в державній реєстрації права власності. Ані державним реєстратором, ані судом першої інстанції при розгляді справи не досліджувались інші підстави для відмови позивачу у державній реєстрації права власності та не були надані висновки щодо пояснень з приводу обов'язковості технічного паспорту для проведення державної реєстрації. Зауважує на різні адреси щодо нерухомого майна з приводу якого проводилась реєстрація.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що заочним рішенням від 09.08.2007 Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу у справі №2-372/07 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу та повернення об'єкта у державну власність встановлено факт укладення між сторонами за результатами аукціону 26.05.1998 договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Дитячий садок-ясла на 380 місць», розташований на земельній ділянці площею 0,1 га за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований в реєстрі за №989. Вказаним рішенням суду договір було розірвано та повернуто об'єкт до державної власності в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.
Ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 08.10.2007 у справі №2-372/07 заочне рішення було скасоване.
В подальшому ухвалою Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.11.2007 у справі №2-3192/07 визнано мирову угоду, укладену Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області і ОСОБА_3 , за умовами якої останній зобов'язався завершити будівництво та ввести об'єкт незавершеного будівництва «Дитячий садок-ясла на 380 місць» в експлуатацію в серпні 2008 року.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов'язань договору з урахуванням мирової угоди, рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.06.2009 №ПР7/57-09 розірвано договір купівлі-продажу від 26.05.1998 №989 і зобов'язано ОСОБА_3 повернути об'єкт незавершеного будівництва «Дитячий садок-ясла на 380 місць» до державної власності.
Під час примусового виконання рішення було з'ясовано, що відповідно до договору купівлі-продажу від 12.04.2007 №3408 нерухоме майно було перепродано ОСОБА_4 та на підставі договору дарування від 16.08.2007 №2665, спірна будівля належить ОСОБА_2 , що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП Дніпропетровської обласної ради «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» від 01.10.2007 №16122551.
Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12.04.2011 у справі №2-315/11 позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задоволено; позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_4 про визнання договорів недійсними - задоволено частково; у задоволенні позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про визнання договору недійсним та повернення майна у державну власність - відмовлено.
Заочним рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08.12.2011 у справі №2-1082/11 задоволені позовні вимоги Регіонального відділення та витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 (яка змінила прізвище на Каїрську) на користь держави України в особі Регіонального відділення об'єкт незавершеного будівництва «Дитячий садок-ясла на 380 місць».
Державне майно повернуто не було, оскільки відповідно до Інформаційної довідки станом на 21.06.2016 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна спірне нерухоме майно, яке витребуване у ОСОБА_2 , перебувало в іпотеці «Райффайзен Банку Аваль» згідно договору іпотеки від 27.12.2007 №014/03-03/10/1143/1 укладеного між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 .. Договір був укладений на забезпечення виконання зобов'язань позичальника ОСОБА_4 перед банком, які виникли на підставі Генеральної кредитної угоди №014/03-03/10/1143 від 27.12.2007, кредитного договору №014/03-03/10/1148 від 27.12.2007, кредитного договору №014/11-11/006/08 від 26.06.2008.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2020 у справі №213/1599/16-ц визнано недійсним договір іпотеки від 27.12.2007 №014/03-03/10/1143/1,укладений між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова компанія «Форінт» та ОСОБА_2 .
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі №160/10673/21, позовну заяву Регіонального відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, третя особа ОСОБА_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено, визнано протиправним рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 21.05.2021 №58268397 та скасовано рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_5 Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 21.05.2021 №58268397; зобов'язано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради провести державну реєстрацію права державної власності на об'єкт державної власності - незакінчена будівництвом нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Олександра Станкова, б. 9б .
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №160/10673/21, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 р. в адміністративній справі №160/10673/21 - залишено без змін.
Рішенням про державну реєстрацію прав №69040821 від 28 серпня 2023 року, державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_6 . Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, Дніпропетровська обл., розглянувши заяву від 22.08.2023 за реєстраційним номером 56740072 відповідно до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127, вирішив провести державну реєстрацію прав за Заявою.
Вважаючи, протиправним та незаконним рішення державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 28.08.2023р., індексний номер: 69040821, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у державного реєстратора були відсутні підстави для відмови у проведенні реєстраційних дій та прийняття оскарженого рішення.
Колегія суддів погоджується за такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, врегульовані Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).
Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, визначені в Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12. 2015 № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553).
Пунктом 1 ч. 1 ст. 2 Закону № 1952-IV визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За вимогами п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 1952-IV право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації.
Частиною четвертої статті 9 Закону № 1952- IV державний реєстратор самостійно приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмову в такій реєстрації. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
За вимогами частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Положеннями п.2 ч.3 ст. 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав (частина перша статті 11 Закону № 1952-IV).
У силу приписів статті 37 цього Закону рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Частиною 1 статті 18 Закону №1952-IV передбачено, що державна реєстрація прав проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
Згідно з частиною сьомою статті 18 Закону № 1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені права речові та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.
Відповідно до приписів статті 26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Підстави для відмови в державній реєстрації прав: наведені у ч. 1 ст. 24 Закону України № 1952-IV, якими є:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) документи подано до неналежного суб'єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;
13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).
За приписами п.67. Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.
За наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав (ч. 2 ст. 24 Закону №1952-ІV ).
Відповідно до приписів ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
Зі змісту ч. 1 ст. 27 Закону №1952-ІV вбачається, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, може бути проведена на підставі, зокрема, судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (п. 9).
Відповідно до п. 18 Порядку №1127 за результатом розгляду заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор приймає рішення щодо державної реєстрації прав або щодо відмови в такій реєстрації.
Водночас, Порядок № 1127 містить норму (абзац 1 п. 67), якою встановлено документи на підставі яких здійснюється державна реєстрація прав у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду.
Приписами цієї норми визначено, що для державної реєстрації права власності у разі витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння на підставі рішення суду подаються необхідні для відповідної реєстрації документи, передбачені статтею 27 Закону № 1952 та цим Порядком, що підтверджують право власності на нерухоме майно належного власника.
Наведена норма є бланкетною і для визначення конкретних документів, що є підставою для реєстрації права відсилає до ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», яка в контексті спірних правовідносинах містить посилання на судове рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно як підставу для реєстрації права (п. 9 ч. 1 ст. 27).
Питання наявності правових підстав для проведення державної реєстрації права державної власності на об'єкт державної власності - незакінчена будівництвом нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Олександра Станкова, б. 9б за Регіональним відділенням Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях вже було предметом судового розгляду в рамках адміністративної справи №160/10673/21, рішення в якій набрало законної сили 01 червня 2022 року, і яким встановлено наступне.
«У даному спорі позивач (Регіональне відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях) вважає, що заочне рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 08.12.2011 у справі №2-1082/11, яким витребувано із незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва «Дитячий садок-ясла на 380 місць» за адресою: м. Кривий Ріг, 102, мікрорайон №3 та, яке набрало законної сили 20.12.2011, є законною і належною підставою для реєстрації права власності на нежитлову будівлю.
Позов про витребування майна з чужого незаконного володіння є віндикаційним позовом, метою якого є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно.
Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.
Відповідний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11. 2018 у справі № 183/1617/16, постанові Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 367/2022/15-ц., постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі №916/1608/18.
Щодо посилання відповідача на розбіжності в наданих судових рішеннях для реєстрації прав власності адреси місця розташування об'єкта нерухомого майна, суд першої інстанції вірно виходив з наступного.
Розпорядженням голови Інгулецької районної ради м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07.06.2004 №112-р «Про присвоєння поштової адреси приміщенню магазина № 2 та приміщенню дитячого садка-ясел» присвоєно приміщенню дитячого садка-ясел: поштову адресу: 50102, м. Кривий Ріг, вул. 27-го Партз'їзду, 9б.
22.06.2016 Криворізькою міською радою прийнято рішення №634 «Про внесення змін до рішення міської ради від 24.12.2008 №2920 «Про впорядкування назв мікрорайонів, майданів, площ, проспектів, бульварів, вулиць, провулків міста».
З метою впорядкування адресного господарства, ураховуючи розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19 травня 2016 року №Р-223/0/3-16 «Про перейменування топонімів у населених пунктах області», на виконання вимог Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», міською радою унесено зміни до рішення міської ради від 24.12.2008 №2920 «Про впорядкування назв мікрорайонів, майданів, площ, проспектів, бульварів, вулиць, провулків міста», зі змінами, відповідно до вимог розпорядження голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 19 травня 2016 року №Р-223/0/3-16 «Про перейменування топонімів у населених пунктах області» (додаток).
Відповідно до Додатку до цього рішення вулиця ХХVІІ Партз'їзду перейменована на вул. Олександра Станкова.
В постанові Дніпровського апеляційного суду від 04.03.2020 у справі №213/1599/16-ц за позовом Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до ТОВ «ФК «Форінт», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , треті особи: АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Вектор Банк» про визнання договору іпотеки недійсним, повернення майна до державної власності та зняття заборони відчуження предмету іпотеки вказано, що новою адресою незавершеного будівництва «Дитячий садок-ясла на 380 місць», розташованого за адресою: м. Кривий Ріг, 102, мікрорайон №3 є м. Кривий Ріг, вул. Станкова, 9б».
Крім того, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2022 року у справі №160/10673/21 було також зауважено наступне:
«Спір про право щодо об'єкту нерухомого майна тривав з 2007 року після звернення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва «Дитячий садок-ясла на 380 місць» та повернення об'єкта у державну власність. Після прийняття судових рішень у наведених справах спір про право власності на нерухоме майно відсутній. ОСОБА_1 не надала суду доказів на підтвердження належності їй зазначеного майна, відтак спірне рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 21.05.2021 №582 не впливає на обсяг її прав та/або обов'язків.
Колегія суддів також зазначає, що реєстрація обтяження щодо зазначеного об'єкту нерухомості датована 2007, 2011 та 2012 роками (до ухвалення рішення у наведених вище судових справах), а підстави для обтяження скасовані судом (визнано недійсним договір іпотеки від 27.12.2007; арешт, застосований ухвалою суду у справі № 2-315/11, припинив дію після набрання законної сили судовим рішенням у справі).
Наявність в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно запису про те, що ОСОБА_1 є власницею нерухомого майна станом на 20.12.2021 свідчить про її ухилення від виконання судових рішень про повернення майна із незаконного володіння, у зв'язку із чим позивач і звернувся із заявою про реєстрацію права державної власності.
Колегія суддів звертає увагу, що позивачем надано належні докази на підтвердження зміни первісної адреси об'єкта, яке було продано ОСОБА_3 у 1998 році в ході малої приватизації (з « АДРЕСА_1 » на « АДРЕСА_2 » та, в подальшому, на « АДРЕСА_3 »). Проте, сам об'єкт є Дитячим садком-ясла на 380 місць, що неодноразово було встановлено наведеними вище судовими рішеннями.»
Враховуючи положення частини четвертої статті 78 КАС України, якою передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку в рамках розгляду справи №160/10673/21 були встановлені обставини, що свідчать про те, що підставою для проведення державної реєстрації права власності є саме заочне рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу від 08.12.2011, яке набрало законної сили 20.12.2011, у справі №2-1082/11, яким витребувано із незаконного володіння ОСОБА_7 на користь держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області об'єкт незавершеного будівництва «Дитячий садок-ясла на 380 місць» за адресою: м. Кривий Ріг, 102, мікрорайон №3, що також підтверджується матеріалами справи, що розглядається.
Під час розгляду справи №160/10673/21 було спростовано, що подані Регіональним відділення Фонду державного майна по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради під час первинного звернення 17.05.2021 для проведення державної реєстрації права власності за державою на об'єкт незавершеного будівництва нежитлової будівлі, що розташований за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Станкова, 9б документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.
Вказані обставини спростовують доводи апеляційної скарги щодо недослідження інших підстав для відмови у державній реєстрації права власності, в тому числі з приводу обов'язковості технічного паспорту для проведення державної реєстрації.
Суд першої інстанції вірно зауважив, що реєстрація обтяження щодо зазначеного об'єкту нерухомості датована 2007, 2011 та 2012 роками (до ухвалення рішення у наведених вище судових справах), а підстави для обтяження скасовані судом: визнано недійсним договір іпотеки від 27.12.2007; арешт, застосований ухвалою суду у справі № 2-315/11, припинив дію після набрання законної сили судовим рішенням у справі; договір іпотеки, укладений між ПАТ «Райфайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 судовим рішенням у справі №213/1599/16-ц визнано недійсним.
Судом першої інстанції також вірно зауважено, що рамках розгляду справи №160/10673/21також досліджено та проаналізовано факти розбіжності в наданих судових рішеннях для реєстрації прав власності адреси місця розташування об'єкта нерухомого майна, а тому доводи апеляційної скарги з цього приводу є безпідставними
Крім того рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2021 року у справі №160/10673/21, яке набрало законної сили 01 червня 2022 року, було, зокрема, зобов'язано Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради провести державну реєстрацію права державної власності на об'єкт державної власності - незакінчена будівництвом нежитлова будівля, розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Олександра Станкова, б. 9б .
Викладені обставини справи свідчать на користь висновку суду першої інстанції, що рішення державного реєстратора відділу реєстрації майнових прав управління у сфері державної реєстрації департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Кучеренко Євгена Анатолійовича від 28.08.2023р., індексний номер: 69040821 прийнято на підставі, у межах та у спосіб, передбачений законодавством України, відповідає критеріям, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що виключає правові підстави для його скасування.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апеляційної скарги не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили.
В повному обсязі постанова складена 30 липня 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.А. Шальєва