30 липня 2024 року м. Дніпросправа № 280/1527/24
Суддя І інстанції - Сіпака А.В.
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, яка полягає у не призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника, у зв'язку зі смертю його батька ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області призначити ОСОБА_1 пенсію по втраті годувальника та провести її нарахування, починаючи з дня, наступного за днем смерті годувальника, тобто з 08.07.2023 року.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року у задоволенні позовної заяви відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована помилковістю висновків суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що наданий відповідачу у складі документів для призначення пенсії в разі втрати годувальника акт про фактичне проживання від 02.10.2023 року, підписаний сусідами, підписи яких засвідчено майстром дільниці та інженером ТОВ «СІТІСЕРВІС», є згідно діючих нормативно-правових актів державного та місцевого рівня документом, що підтверджує факт його знаходження на утриманні померлого батька ОСОБА_3 . Зазначає про наявність в нього права на призначення пенсії в разі втрати годувальника на підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , свідоцтвом про шлюб моїх батьків серії НОМЕР_2 ).
ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 з 10.03.2022 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , виданим 10.03.2022 року.
07.07.2023 року згідно з свідоцтвом про смерть (ПОВТОРНО) серії НОМЕР_3 , виданим Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті кривому розі Криворізького району дніпропетровської області південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) 25.07.2023 року ОСОБА_3 помер.
22.09.2023 року від Головного управління Національної гвардії України надійшли до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області для призначення ОСОБА_1 пенсії в разі втрати годувальника на умовах Закону України від 09.04.1992 №2262 “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”.
Листом від 21.12.2023 року за вих.№21216-20538/Т-02/8-0800/23 відповідачем, зокрема, повідомлено позивача про те, що від Головного управління Національної гвардії України па умовах Закону України від 09.04.1992 №2262 "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", надійшли до Головного управління 22.09.2023 року. В зазначених матеріалах для призначення пенсії в разі втрати годувальника, відсутній документ уповноваженого органу про перебування Вас на утриманні померлого батька (довідка про перебуванні на утриманні, витяг з реєстру про місце Вашої реєстрації) .
Крім цього повідомлено, що в разі неможливості надати такий документ, факт перебування на утриманні померлого годувальника може встановлюватись у судовому порядку. Таким чином, рішення про призначення пенсії в разі втрати годувальника буде прийнято Головним управлінням в тримісячний термін з дня надходження матеріалів, за умови отримання повного пакету документів, у тому числі вищезазначеного документу уповноваженого органу з місця проживання, про перебування па утриманні померлого годувальника або відповідного рішення суду.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідачем було розглянуто долучений до заяви про призначення пенсії по втраті годувальника акт від 02.10.2023 року, виданий ТОВ «СІТІСЕРВІС-КР», однак не його не враховано, оскільки, на думку відповідача, зазначений акт не являється документом, який підтверджує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї годувальника.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженого рішення, виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, єЗакон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі Закон № 2262-XII). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з статтею 29 Закону № 2262-XII, пенсії в разі втрати годувальника сім'ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім'ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім'ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.
Відповідно до статті 30 Закону № 2262-XII, право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;
в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;
г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов'язані їх утримувати;
д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.
Вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах (у тому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців), мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення навчальних закладів, але не більш як до досягнення ними 23 років. Діти-сироти мають право на пенсію в разі втрати годувальника до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.
Згідно із статтею 31 Закону № 2262-XII, члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.
Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі Порядок № 3-1)до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи:
1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась);
2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю/з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія;
3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім'ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу;
5) документи про перебування непрацездатних членів сім'ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цимЗаконом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу;
6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу;
7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбаченіпідпунктами 5 - 7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті "в" статті 30 Закону);
8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов'язків (обов'язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв'язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у пункті "в" статті 30 Закону);
9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.
Пунктами 12 та 13 розділу ІІ цього Порядку визначено, що за документи про родинні відносини приймаються:
1) паспорт громадянина України;
2) свідоцтво про народження;
3) свідоцтво про шлюб;
4) рішення суду.
За документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї приймаються:
1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт;
2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім'ї на утриманні померлого годувальника.
В підтвердження факту проживання разом з годувальником за однією адресою, а отже й перебування на його утриманні, позивач надав відповідачу акт від 02.10.2023, складений TOB «СІТІСЕРВІС-КР», відповідно до якого ОСОБА_3 проживав з 2016 року по 07.07.2023 без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 проживав з народження , аз 2021 року по 02.10.2023 без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 та був на утримані батька ОСОБА_4 . За цією адресою проживають дружина ОСОБА_2 , донька ОСОБА_4 .
Суд зауважує, що вказаний документ відноситься до визначених п. 13 Порядку № 3-1 інших документів, що підтверджують факт проживання разом з годувальником за однією адресою. Будь-яких зауважень чи доводів щодо неприйнятності акта від 02.10.2023 відповідач не навів. При цьому суд звертає увагу, що вжите в п.13 Порядку № 3-1 слово «зокрема» означає виділення документів органів місцевого самоврядування з поміж інших документів, тобто, «в тому числі», «серед іншого».
За таких обставин, колегія суддів робить висновок, що наданими позивачем документами підтверджується факт його перебування на утриманні померлого батька.
В свою чергу, відповідно до ст. 50 Закону № 2262-XII членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією.
Враховуючи те, що інших підстав, які виключають можливість призначити позивачу пенсію по втраті годувальника відповідачем не було наведено, колегія суддів робить висновок про наявність у ОСОБА_1 права на призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_3 починаючи з дня, наступного за днем смерті годувальника, тобто з 08.07.2023 року.
В свою чергу, відповідно до п.2 розділу І Порядку № 3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Уповноваженим органом (структурним підрозділом) заява про призначення пенсії з необхідними документами до органу, що призначає пенсію, може надсилатись поштою.
Згідно із п.6 розділу ІV Порядку № 3-1 рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів приймається органом, що призначає пенсію за місцем фактичного проживання особи, не пізніше 10 днів з дня надходження заяви.
Натомість, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області не було прийнято рішення про призначення або відмову у призначенні позивачу пенсії по втраті годувальника за наслідками розгляду подання Головного управління Національної гвардії України, з урахуванням документів, наданих ОСОБА_1 на підтвердження факту перебування на утриманні померлого ОСОБА_3 .
Разом з тим, суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій, перерахунку пенсій громадянам, та на свій розгляд розраховувати пенсію позивача, оскільки прийняття рішень про призначення пенсії відноситься до компетенції відповідача.
За таких обставин, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області яка полягає у не призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника, у зв'язку зі смертю його батька ОСОБА_3 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути подання Головного управління Національної гвардії України від 15 вересня 2023 року №5386 про призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 08 липня 2023 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням поданих ОСОБА_1 документів на підтвердження факту перебування на утриманні померлого ОСОБА_3 та з урахуванням висновків суду, викладених у цій справі.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позову.
Оскільки предметом позову в цій справі є дії (рішення) суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 3 ч. 6 ст. 12 КАС, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Згідно із ч.6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Так, документально підтвердженими судовими витратами є сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви та апеляційної скарги на загальну суму 3028,00 грн., який підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03 травня 2024 року - скасувати та ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області яка полягає у не призначенні ОСОБА_1 пенсії по втраті годувальника, у зв'язку зі смертю його батька ОСОБА_3 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути подання Головного управління Національної гвардії України від 15 вересня 2023 року №5386 про призначення пенсії по втраті годувальника ОСОБА_1 з 08 липня 2023 року та прийняти відповідне рішення з урахуванням поданих ОСОБА_1 документів на підтвердження факту перебування на утриманні померлого ОСОБА_3 та з урахуванням висновків суду, викладених у цій справі.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 30 липня 2024 року та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 30 липня 2024 року.
Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов
суддя С.В. Сафронова
суддя В.А. Шальєва