01 серпня 2024 року м. Дніпросправа № 211/6343/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),
суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18.04.2024 року у справі №211/6343/23 (головуючий суддя першої інстанції - Юзефович І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Інспектора Департаменту патрульної поліції Національної поліції України Солдак Ірини Олексіївни про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Інспектора Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЗАВ №03397699 від 04.09.2023 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2024 року позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано постанову серії ЗАВ №03397699 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) території України від 04.09.2023 року, винесену інспектором Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 , у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень 00 копійок.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, закрито.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом при прийнятті рішення неповно з'ясовано обставини справи та не прийнято до уваги доводи відповідача. Оскаржувана постанова винесена в межах та у спосіб, визначені чинними процесуальним законодавством, а автоматизований вимірювач швидкості HOAG-50/1,008-01/21 є сертифікованим та використовувався відповідачем відповідно до норм закону.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Зазначає, що до спірних правовідносин необхідно врахувати правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 24 квітня 2019 року у справі № 127/12081/17 про те, що неналежна організація дорожнього руху не може бути підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху. Представники поліції не довели належність організації дорожнього руху на цьому відтинку дороги, зокрема місце розташування усіх дорожніх знаків, де розміщено камеру автоматичної фіксації, не надали правові підстави встановлення дорожніх знаків (з урахуванням доводів відповідача про те, що дорожні знаки встановлюються за погодженням з органами місцевого самоврядування). Відповідач не спростовує того факту, що органи національної поліції, в порушення приписів Закону України "Про дорожній рух" встановили спеціальні технічні засоби та/або електронні засоби фотофіксації порушень ПДР за адресою: вулиця Нікопольське шосе, 22 та дорожнього знаку 5.76 "Автоматична відеофіксація порушень" п. 33.5 Правил дорожнього руху, з порушенням вимог Закону України "Про дорожній рух", а тому відсутній юридичний склад адміністративного правопорушення. Згідно відповіді органів місцевого самоврядування міста Кривого Рогу, встановлення знаку 5.76 "Автоматична відеофіксація порушень" п. 33.5 Правил дорожнього руху по Об'їздній дорозі (Шлях Р74) в районі автозаправочної станції "ОККО" за адресою: вулиця Нікопольське шосе, 22 проектом та схемою організації дорожнього руху не передбачено. Крім того, знаки встановлені без згоди та відома органів місцевого самоврядування. Оскільки встановлення таких знаків було здійснено з порушенням порядку їх встановлення, то, відповідно, обмеження на вказаній ділянці дороги зафіксовані відповідними технічними засобами є неналежними та не можуть слугувати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Судом апеляційної інстанції справа розглянута в порядку статті 286 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне.
Постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії ЗАВ №03397699 від 04 вересня 2023 року, прийнятою інспектором Департаменту патрульної поліції Національної поліції України ОСОБА_2 , позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Зі змісту постанови вбачається, що 03.09.2023 року о 17 год. 53 хв. за адресою: м. Кривий Ріг, Нікопольське шосе, 22 (у напрямку Дніпровського шосе), (координати: 47.926388, 33.4305), водій транспортного засобу МERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , перевищив встановлене обмеження швидкості руху транспортних засобів на 28 км/год. Швидкість вимірювалась в автоматичному режимі приладом HOAG-50/1,008-01/21.
Не погодившись з вказаною постановою, позивач оскаржив її до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження порушення позивачем пункту 12.4 Правил дорожнього руху в контексті перевищення швидкості більш ніж на 20 км/год. саме в населеному пункті, та наявності дорожнього знаку 5.76 «Автоматична відеофіксація порушень Правил дорожнього руху», для поінформованості учасника дорожнього руху про таку відеофіксацією, та правом відповідача, вживати заходів реагування за наслідком поінформованості.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з огляду на таке.
Згідно з п.11 ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-VIII поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Статтею 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Частиною 1 статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність, зокрема, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
За приписами п.12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
За змістом п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.
Національна поліція України уповноважена через своїх співробітників притягувати осіб до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Апеляційний суд зазначає, що наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, якими, відповідно до ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
В оскаржуваній постанові зазначено, що позивач, керуючи транспортним засобом рухався зі швидкістю 78 км/год., чим перевищив встановлену швидкість руху в населеному пункті на 28 км/год. Швидкість вимірювалась в автоматичному режимі приладом HOAG-50/1,008-01/21.
За порушення позивачем п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України до нього застосовано відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Стосовно фотофіксації, яка міститься в матеріалах справи та, на яку посилається апелянт, колегія суддів зазначає про таке.
На фрагменті відеозапису та фотознімку, які містяться у постанові ЗАВ №03397699 від 04.09.2023 року, доданому позивачем до позову, зафіксовано транспортний засіб МERCEDES-BENZ SPRINTER 316 CDI, номерний знак НОМЕР_1 , зазначено місце фіксації - м. Кривий Ріг, Нікопольське шосе, 22 (у напрямку Дніпровського шосе).
Колегія суддів зазначає, що геолокація скоєння адміністративного правопорушення (координати: 47.926388, 33.4305) підтверджується QR-кодом визначеним у постанові про накладення адміністративного стягнення серії ЗАВ №03397699 від 04.09.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.8).
Сукупність наведених доказів свідчить про те, що перевищення позивачем швидкісного режиму, встановленого п. 12.4 ПДР України, з урахуванням норми ч.1 ст. 121 КУпАП допущено у населеному пункті.
Відповідачем надано суду лист Комунального підприємства ПАРКОВА та РЕКЛАМА Криворізької міської ради, яким підтверджено факт встановлення 26.06.2023 року дорожніх знаків 5.76 «Автоматична відеофіксація ПДР» та 7.2.1 «Зона дії» (на яких позначено « 500 м») по Об'їзній дорозі в районі буд. 22 вул. Нікопольське шосе (в тому числі за напрямком руху зі сторони вул. Бикова в напрямку вул. Дніпровське шосе) в Довгинцівському районі міста Кривого Рогу.
Разом з тим у вказаному листі вказано, що з дати встановлення зазначених дорожніх знаків інформації про їх відсутність або фіксації відхилень від норм їхнього стану не надходило. На час розгляду справи судом першої інстанції (18.03.2024 року) всі дорожні знаки на вказаній ділянці автомобільної дороги знаходяться на першочергових місцях розміщення, в задовільному стані (а.с.95).
Апеляційним судом встановлено, що технічний засіб HOAG-50/1,008-01/21 відповідає вимогам ДСТУ 8809:2018 «Метрологія. Прилади контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- і відеофіксації. Вимірювачі швидкості руху транспортних засобів дистанційні, вимірювачі просторово-часових параметрів місцеположення транспортних засобів дистанційні. Метрологічні та технічні вимоги». Технічний засіб HOAG-50/1,008-01/21 має сертифікат відповідності UA.TR.001 22 029-23.
При цьому, колегія суддів зазначає, що правомірність встановлення дорожніх знаків 5.76 "Автоматична відеофіксація порушень" п. 33.5 Правил дорожнього руху не є предметом спору у цій справі, зважаючи на те, що позивачем до суду оскаржується правомірність прийняття постанови про накладення адміністративного стягнення за фактом порушення позивачем швидкісного режиму в межах міста.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при постановлені рішення допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з частиною третьою статті 272 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись статтями 77, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2024 року в адміністративній справі №211/6343/23 задовольнити.
Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 18 квітня 2024року в адміністративній справі №211/6343/23 скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про адміністративне правопорушення відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий - суддя С.В. Чабаненко
суддя С.В. Білак
суддя І.В. Юрко