Справа № 127/15899/24
Провадження № 1-кп/127/451/24
30 липня 2024 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченої ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України, відомості про які внесено 13 лютого 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024020010000281,-
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшов обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заявив клопотання про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, оскільки ризики визначені ст. 177 КПК України не зменшились та тривають. Зокрема ризик переховування обвинуваченої від суду з метою уникнення відповідальності та перешкоджання кримінальному провадження іншим чином, оскільки ОСОБА_4 усвідомлює, що їй загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк. Зазначив, що обвинувачена не працює, без постійного джерела прибутку, раніше притягувалася до кримінальної відповідальності, що свідчить про наявність ризику вчинення нею іншого кримінального правопорушення. Також зазначив, що існує ризик впливу обвинуваченої на свідків. Крім цього, просив при продовженні тримання під вартою визначити обвинуваченій ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб з покладенням обов'язків, визначених КПК України.
Обвинувачена ОСОБА_4 не заперечувала щодо продовження запобіжного заходу та клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисної.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_4 запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 07.06.2024 року обвинуваченій ОСОБА_4 продовжено строк тримання під вартою до 05.08.2024 року.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення та незаконно впливати на потерпілого, свідків.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому, зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її соціальними зв'язками, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченої запобіжного заходу, суд виходить з наступного.
Суд вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України в даному кримінальному провадженні, зокрема, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому обвинувачується.
Так, у існуванні вказаних ризиків суд переконують наступні факти.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні умисних особливо тяжких кримінальних правопорушень, які становлять значну суспільну небезпеку, санкція яких передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна, тобто можливе покарання є суворим, що свідчить про наявну небезпеку перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя і утворює ризик можливого ухилення від явки до суду. Вказаний ризик підсилюється даними про те, що ОСОБА_4 не має постійного місця проживання на території м. Вінниці, що підтверджено і нею особисто, тобто жодних соціально-стримуючих факторів у місті де проводиться судовий розгляд.
Суд враховує, що ОСОБА_6 раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, засуджена в січні 2024 року, ніде не працює, іншого джерела доходу не має, згідно обвинувального акту діяла з корисливою метою, що в сукупності свідчить про наявність ризику можливого вчинення іншого кримінального правопорушення та продовження здійснювати протиправну діяльність, з метою отримання коштів для існування.
Крім цього, свідки у справі не допитані, а тому очевидним є ризик впливу на останніх з боку обвинуваченої.
При цьому, судом враховано вимоги ст. 5 Конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», фактичні обставини справи, особу обвинуваченого ОСОБА_7 та характер висунутого обвинувачення, тяжкість покарання у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, а тому суд не вбачає ґрунтовних підстав для можливості застосування іншого запобіжного заходу, альтернативного триманню під вартою, як такого, що недостатній для запобіганню ризиків та забезпеченню виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що ризики продовжують існувати, не зменшились, а достатнім для їх запобігання запобіжним заходом є тримання обвинуваченої під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не будуть гарантувати належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, в зв'язку з чим дію запобіжного заходу доцільно продовжити на 60 діб.
Одночасно із вказаним прокурор просив визначити обвинуваченій розмір застави.
Згідно ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На даний час судом вирішується питання не про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а про доцільність продовження такого виду запобіжного заходу.
Разом з тим, оскільки сторона обвинувачення просить визначити заставу обвинуваченій під час вирішення питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд приймає відповідне рішення та визначає розмір застави у зазначеному у клопотанні розмірі з визначенням та роз'ясненням обов'язків, що покладаються на обвинуваченого у випадку внесення застави.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, 178, 183, 194, 331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора задоволити.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - продовжити на 60 діб, починаючи з 30.07.2024 року до 27.09.2024 року, включно.
На підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 242240,00 гривень.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:
1)прибувати по першому виклику до суду на визначений час;
2)не відлучатися із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає без дозволу суду;
3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;
5) носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити ОСОБА_4 наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме те, що якщо обвинувачена, будучи належним чином повідомлена, не з'явилась за викликом до суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Копію ухвали направити до ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» для виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Суддя: