2/130/937/2024
130/2171/24
31.07.2024 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії, притягнення до кримінальної відповідальності, скасування судових рішень,
ОСОБА_3 16.07.2024 року (згідно дати поштового відправлення) подав до Жмеринського міськрайонного суду дану позовну заяву з такими позовними вимогами:
1. Повернути його дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем прописки за адресою АДРЕСА_1 .
2. Притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
3. Провести судово-психіатричну експертизу з приводу психічного стану відповідача ОСОБА_2 .
4. Скасувати ухвали Жмернського міськрайонного суду Вінницької області в справах №130/254/24 про стягнення аліментів на утримання дружини та №130/253/24 про стягнення аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно відповіді №711772 від 30.07.2024 року з Єдиного державного демографічного реєстру, отриманої в порядку, передбаченому ч.8 ст.187 ЦПК України, відповідач ОСОБА_2 з 26.01.2024 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Вивченням наразі позовної заяви встановлено таке.
У відповідності до змісту ч.1-7 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку:
1) наказного провадження;
2) позовного провадження (загального або спрощеного);
3) окремого провадження.
Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду:
1) малозначних справ;
2) справ, що виникають з трудових відносин;
3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд;
4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.
Для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства);
4) справи про розірвання шлюбу;
5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно приписів ст.20 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Так, заявлена позивачем вимога про повернення неповнолітніх дітей за місцем реєстрації свідчить про наявність спору батьків щодо місця проживання дітей, вирішення якого судом можливий в порядку загального позовного провадження у відповідності до визначених п.1 ч.4 ст.274 ЦПК України застережень, водночас передбачаючи також у справі за таким предметом спору обов'язкову участь органу опіки та піклування (ч.4 ст.19 Сімейного кодексу України).
Також положеннями п.14 ч.1 ст.3 КПК України встановлено, що притягнення до кримінальної відповідальності - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.1 КПК України порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України.
Отже, вимога ОСОБА_1 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , окрім незазначення їх в даному позові у переліку учасників справи за жодним процесуальним статусом, передусім не визначена законом такою, що є можливою до розгляду судом в порядку цивільного судочинства.
Заявлена серед решти вимога проведення судово-психіатричної експертизи власне для встановлення психічного стану відповідача ОСОБА_8 . чинним цивільним процесуальним законом передбачена у справах про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи (ст.298 ЦПК України), які у відповідності до п.1 ч.2 ст.293 ЦПК України передбачені до розгляду в порядку окремого провадження, проте, безпосередніх вимог з наведеного обмеженого переліку передумов проведення судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану фізичної особи позивачем не заявлено.
Сукупно викладені у позовній заяві вимоги про скасування ухвали Жмеринського міськрайонного суду у вказаних справах №130/254/24 та №130/253/24 вочевидь не враховують відмінний порядок їх розгляду, зокрема останньої з них - в порядку наказного провадження з огляду на винесення у ній згідно відомостей Державного реєстру судових рішень судового наказу Жмеринського міськрайонного суду від 06.02.2024 року про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, обставини чого за приписами ч.7 ст.170 ЦПК України передбачають право боржника звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів, що наразі у такому визначеному законом порядку не є вчиненим боржником за вказаним судовим наказом ОСОБА_1 . Натомість оскарження за вимогою її скасування ухвали, як судового рішення місцевого суду, положеннями глави 1 розділу V ЦПК України передбачено у спосіб подання апеляційної скарги відповідному апеляційному суду, а не позовної заяви тому самому місцевому суду, яким постановлено оспорювану ухвалу, у тому числі з врахуванням того, що визначення можливості її апеляційного оскарження належить до виключних повноважень суду апеляційної інстанції. Окрім цього, належить до врахування, що наразі у справі №130/254/24 винесено рішення Жмеринського міськрайонного суду від 18.07.2024 року щодо вирішення по суті спору про стягнення аліментів на утримання дружини.
Згідно ч.1-3 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору.
Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Так, подання позивачем ОСОБА_1 скарги за вимогою скасування судового наказу Жмеринського міськрайонного суду від 06.02.2024 року в справі №130/253/24, що за предметом вирішення ним стягнення аліментів на утримання дітей обмежує можливість боржника вимагати його скасування, передбачаючи право подання позову про зменшення розміру цих аліментів, або за відповідних підстав клопотання про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню; подання до неналежного суду скарги про скасування ухвали Жмеринського міськрайонного суду в справі №130/254/24; подання позову без вказівки відповідного предмета спору в частині вимог про повернення дітей, притягнення окремих фізичних осіб до кримінальної відповідальності та проведення судово-психіатричної експертизи для встановлення психічного стану відповідача, а надто за недопустимого об'єднання в одному провадженні усіх цих вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, суд визнає такі дії ОСОБА_1 зловживанням процесуальними правами, для запобіганню чому у відповідності до передбаченого законом обов'язку суду вжиттям необхідних заходів визначає повернення даної позовної заяви, що втім не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду за потреби захисту власних прав та інтересів у встановленому порядку, не допускаючи визначених зловживань процесуальним правом, а отже не становить заздалегідь нездоланих перешкод в доступі до правосуддя, право на яке відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини не є абсолютним.
Враховуючи викладене, керуючись ст.19,20, 44 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оскарження дій та зобов'язання вчинити певні дії, притягнення до кримінальної відповідальності, скасування судових рішень - повернути позивачу у зв'язку із зловживанням ним процесуальними правами.
Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до суду, якщо відпадуть підстави, що зумовили її повернення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
На ухвалу протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення може бути подана апеляційна скарга, Віницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя Вернік В.М.