Провадження №2-а/760/1302/23
Справа №760/19537/23
02 серпня 2024 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Усатової І.А.
за участю секретаря судового засідання Омелько Г.Т.,
розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови, закриття провадження у справі,
Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з зазначеним позовом до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови, закриття провадження у справі.
Свої вимоги мотивує тим, що 27 січня 2022 року Київською митницею Держмитслужби щодо нього винесено постанову про порушення митних правил № 5080/10000/21, якою його визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34000 гривень. Вважає постанову незаконною, такою, що не відповідає вимогам закону та порушує його права.
Зазначає, що відповідно до постанови, 05.01.2021 у відділ митного оформлення №3 митного поста «Південний» Київської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА №UA100250/2021/426772 декларантом ФОП « ОСОБА_2 », на підставі Закону України від 15.04.2021 №1403-1 «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо тимчасового спрощення митного оформлення транспортних засобі, ввезених на митну територію України», поданий до митного оформлення транспортний засіб марки «PEUGEO», модель 307, номер кузова НОМЕР_1 для одержувача - ОСОБА_3 . До митного оформлення вказаного трансопртного засобу був наданий інвойс б/н від 07.06.2021 на продаж автомобвля де продавцем виступає - UAВ «Piramida M», а покупцем - ОСОБА_3 .
Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» зазначений автомобіль ввезений на митну територію України 21.02.2018, громадянином ОСОБА_1 , паспорт № НОМЕР_2 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , через пуск пропуску «Нові Яриловичи» Чернігівської митниці в режимі «транзит» та повинен бути доставлений у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного ст.95 МК України.
Вважає дану постанову незаконною, такою, що не відповідає вимогам закону та порушує права ОСОБА_4 , оскільки він не має жодного відношення до вказаних у постанові подій. Не переміщував автомобіль через митний кордон України, і відповідно не перетинав кордон України, будь - яких документів, рахунків, договорів купівлі - продажу не підписував, подачу документів до митних органів не здійснював, з ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та «Piramida M» не знайомий.
Жодних відміток, щодо перетину державного кордону України в період лютого 2018 паспорт ОСОБА_4 не містить. Про подію дізнався в кінці 2022 року, у зв'язку з чим ним було подано звернення до виконавчої служби, Митної служби та подано заяву про злочин до правоохоронних органів.
Протокол про порушення митних правил він не отримував та про розгляд справи він повідомлений відповідачем не був. Таким чином, у порушення вимог ст. 526 МК України справа була розгляду без його участі.
Просить суд ухвалити рішення, яким скасувати постанову Київської митниці Держмитслужби у справі про порушення митних правил № 5080/10000/21 від 27.01.2022, а провадження у справі закрити.
28.08.2023 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючу суддю Усатову І.А.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 01 вересня 2023 року відкрито спрощене позовне провадження.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що він просить відмовити в задоволенні позову. Зазначено, що 05.10.2021 у відділі митного оформлення № 3 митного поста «Південний» Київської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА №UA100250/2021/426772 декларантом громадянкою України ОСОБА_3 оформлений транспортний засіб марки «PEUGEOТ», модель 307, номер кузова НОМЕР_1 . Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» зазначений транспортний засіб ввезений на митну територію України 21.02.2018 громадянином України ОСОБА_1 в режимі транзиту в зоні діяльності Чернігівської митниці. Автомобіль з митної території України у строк, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався. Таким чином, ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу автомобіль, поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 МК України. Вбачається, що за таких обставин, факт ввезення позивачем автомобіля на митну територію України 21.02.2018 підтверджується матеріалами справи та інформацією з бази даних митного органу.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи, особи, які беруть участь у справі не викликались.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 КАС України у справах, визначених статтями 263-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 27.01.2022 щодо ОСОБА_1 заступником начальника Київської митниці винесено постанову про порушення митних правил, якою позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 гривень.
Позивач заперечує свою вину в порушенні митних правил та оскаржив винесену постанову до суду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною 4 ст. 469 МК України визначено, що передача транспортного засобу особистого користування, тимчасово ввезеного на митну територію України чи поміщеного у митний режим транзиту, у володіння, користування або розпорядження особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим транзиту, за винятком випадків, коли в транспортному засобі знаходиться особа, яка безпосередньо ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи поміщувала його у митний режим транзиту, а так само використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З оскаржуваної постанови вбачається, що 05.10.2021 у відділі митного оформлення № 3 митного поста «Південний» Київської митниці за митною декларацією типу ІМ 40 АА №UA100250/2021/426772 декларантом ФОП « ОСОБА_2 » оформлений транспортний засіб марки «PEUGEOТ», модель 307, номер кузова НОМЕР_1 . Відповідно до інформації електронної бази даних АСМО «Інспектор» зазначений транспортний засіб ввезений на митну територію України 21.02.2018 ОСОБА_1 в режимі транзиту в зоні діяльності Чернігівської митниці. Автомобіль з митної території України у строк, встановлений ч. 1 ст. 95 МК України, не вивозився та у інший митний режим не поміщувався. Таким чином, ОСОБА_1 передав без дозволу митного органу автомобіль, поміщений у митний режим «транзит», у користування особі, яка безпосередньо не ввозила такий транспортний засіб на митну територію України чи не поміщувала його у митний режим «транзит», чим вчинила порушення митних правил, передбачене ч. 4 ст. 469 МК України.
Суб'єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 469 МК характеризується наявністю умисної форми вини, корисливого мотиву та мети - досягти настання шкідливих наслідків.
З позову вбачається, що ОСОБА_1 ніякого відношення до транспортного засобу марки «PEUGEOТ», модель 307, номер кузова НОМЕР_1 не має, за територію України не виїжджав, зокрема, й у 2018 році. Зазначено, що митних правил він не порушував, будь-яких документів, рахунків, договорів купівлі-продажу не підписував, подачу документів до митних органів не здійснював. Крім того, із ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та «Piramida M» він не знайомий.
У зв'язку з цим, позивач подав повідомлення про злочин до Дарницького УП ГУ НП у м. Києві.
З відзиву на позовну заяву представника відповідача вбачається, що факт ввезення позивачем автомобіля на митну територію України 21.02.2018 підтверджується матеріалами справи та інформацією з бази даних митного органу.
З довідки Державної прикордонної служби України, виданої на запит Д. Величка вбачається, що останній перетинав 21.02.2018 кордон на виїзд та в'їзд, що прямо суперечить твердженням позивача.
Разом з тим, стороною відповідача будь-яких доказів на спростування доводів позивача суду не надано. Заперечення відповідача ґрунтуються лише на тексті відзиву на позовну заяву.
Позивач також просить суд закрити провадження в справі про притягнення його до адміністративної відповідальності.
Щодо доводів позивача про порушення відповідачем процедури притягнення його до адміністративної відповідальності при винесенні оскаржуваної постанови в частині розгляду справи про порушення митних правил за його відсутності, суд зазначає наступне.
Статтею 488 МК України встановлено, що провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.
Згідно статті 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частинами 1 та 7 статті 494 МК України передбачено, що про кожний випадок виявлення порушення митних правил уповноважена посадова особа органу доходів і зборів, яка виявила таке порушення, невідкладно складає протокол за формою, установленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Протокол складається у двох примірниках, один з яких вручається під розписку особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.
В статті 498 МК України зазначено, що до прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, крім іншого, віднесено прийняття участі у розгляді справи про адміністративне правопорушення.
За змістом статті 526 МК України справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це.
Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил. Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
Таким чином, в наведених нормах законодавцем чітко закріплено обов'язок органу доходів і зборів вручити (надіслати) особі, яка притягається до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, примірник протоколу про порушення митних правил, в якому, крім іншого, зазначаються час та місце розгляду справи про порушення митних правил, а у випадку неповідомлення зазначеної інформації під час вручення протоколу - проінформувати поштовим відправленням з повідомленням про вручення.
У разі розгляду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, справа про таке порушення може бути розглянута лише в разі, якщо є докази її своєчасного повідомлення про місце і час розгляду справи та від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
При цьому, Верховний Суд у своїй постанові від 03.04.2018 у справі за №156/404/17 виклав чітку правову позицію щодо неналежного повідомлення до участі у справі як самостійною і достатньою підставою для скасування постанови митного органу. Так, зокрема суд вказав, що безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, що має місце в даній справі через відсутність належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про порушення митних правил, є окремою самостійною і достатньою підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил.
Варто звернути увагу, що ЄСПЛ у справі «Созонов та інші проти України» зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов'язок з'ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов'язані фіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.
Особі, до якої застосовується адміністративна санкція, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в розгляді справи про адміністративне правопорушення, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Законодавство покладає обов'язок щодо своєчасного повідомлення особи про час та місце розгляду справи на уповноважену посадову особу. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Як вбачається із матеріалів справи, митний орган своїм листом від 02.12.2021р. за №7.8-6/28.8/10/16163 лише надіслав позивачу примірник протоколу про порушення митних правил.
Проте, в матеріалах справи відсутні належні докази про отримання позивачем вказаних відправлень. При цьому, повідомлень про вручення або не вручення адресату відповідачем не надано.
Отже, суд вважає, що достатніх належних та допустимих доказів своєчасного повідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про місце і час розгляду справи відповідно до вимог частин першої, другої, четвертої статті 526 Митного кодексу під час вирішення справи відповідачем надано не було, а відтак позивач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права, та заяв про розгляд протоколу за його відсутності не подавав.
У матеріалах справи міститься лише повідомлення про направлення копії протоколу. Зазначене не може свідчити про ухилення особи від отримання протоколу та повідомлення про розгляд справи, які відповідно до наданих листів надсилались раніше.
Зазначене позбавило позивача можливості ознайомитись з правами та обов'язками, надати пояснення, подати докази, скористатись правовою допомогою.
Порушення органами державної влади встановленої законом процедури здійснення повноважень, зокрема позбавлення права на участь особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, є істотним, а не формальним порушенням.
Положеннями п.4 ч. 1 ст.531 МК України встановлено, що підставою для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Отже, на підставі наявних у справі доказів, оцінюючи дії посадової особи під час складання постанови від 09.09.2021 на відповідність вимогам Митного кодексу України, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржувану постанову в справі про адміністративне правопорушення, посадовою особою не було дотримано встановленого законом порядку її винесення та не надано суду доказів належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим постанова в справі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.469 Митного кодексу України про порушення митних правил № 5080/10000/21 від 27.01.2022 про притягнення ОСОБА_1 у вигляді штрафу у розмірі 34000 грн підлягає скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до компетентного органу, а саме Київської митниці Державної митної служби України.
Доводи позивача щодо спростування обставин вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 469 МК України, повинні бути ретельно перевірені під час нового розгляду справи посадовими особами Київської митниці.
У зв'язку з наведеним позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 257, 260, 266, 469, 529, 530 МК України, статтями 9, 21, 72-78, 90, 121, 123, 139, 205, 241-246, 250, 251, 269, 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Держмитслужби про скасування постанови, закриття провадження у справі задовольнити частково.
Скасувати постанову в справі про порушення митних правил № 5080/10000/21 від 27.01.2022 про притягнення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , фактичне місце перебування ВЧ НОМЕР_3 ) до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 469 Митного кодексу України у вигляді штрафу в сумі 34000 гривень.
Справу про порушення митних правил № 5080/10000/21 відносно ОСОБА_1 направити на новий розгляд до Київської митниці Державної митної служби України.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитслужби на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1073,20 грн.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.А. Усатова