23 липня 2024 р.Справа № 520/35534/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
за участю секретаря судового засідання Щурової К.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024, (головуючий суддя І інстанції: Лук'яненко М.О., повний текст складено 01.03.24 року) по справі № 520/35534/23
за позовом ОСОБА_1
до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому, з урахуванням уточнень, просив:
- визнати протиправними та скасувати накази Департаменту патрульної поліції Національної поліції України:
від 02.11.2023 № 594 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1
від 24.11.2023 № 1600 о/с про звільнення зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції;
- поновити інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 на посаді з 25.11.2023;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу з 25.11.2023 по день набрання рішенням суду про поновлення законної сили.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що дисциплінарного поступку не вчиняв , при застосуванні дисциплінарного стягнення відповідач не встановив наявності вини позивача у скоєнні порушення, мети та мотивів, обставин, які впливають на ступінь і характер його відповідальності, причин та умов, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених збитків, а тому накази про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення позивача, є безпідставними та протиправними.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 позов залишено без задоволення.
Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що призвело до неправомірного висновку, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції враховані лише висновки службового розслідування без надання оцінки доводам позивача щодо відсутності в його діях ознак дисциплінарного проступку, дослідження відеозапису, врахування пояснень свідків.
Вказує, що відеозаписом підтверджується, що ОСОБА_1 не був учасником конфлікту, а навпаки вчиняв дії, направлені на припинення протиправної поведінки ОСОБА_2 , який наносив тілесні ушкодження іншому працівнику поліції ОСОБА_3 , а також відкрито заволодів майном ОСОБА_1 . Зауважує, що застосування засобу індивідуального захисту було зумовлено виключно для припинення нанесення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень дружині ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та іншій особі - ОСОБА_5 .
Крім того, свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в суді першої інстанції також підтвердили вчинення ОСОБА_1 дій направлених на захист своєї дружини та припинення конфлікту, що виник між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Вказує, що ним як поліцейським, не було вчинено винних дій, що призвели до порушення законодавства України, підзаконних нормативно-правових актів чи норм Дисциплінарного статуту Національної поліції і його твердження не спростовані жодними належними та допустимими доказами.
Водночас, ні дисциплінарна комісія, ні суд першої інстанції не зазначили, яким чином та які саме дії ОСОБА_1 підривають авторитет поліції та є порушенням пунктів 1, 2, 3, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію».
Крім того, зауважує, що суд першої інстанції залишив поза увагою неврахування відповідачем характеру проступку, обставин, за яких він був вчинений, ступеня вини позивача, обставин, що пом'якшують його відповідальність при обранні ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, що призвело до застосування до останнього несправедливого та не співмірного покарання.
Головне управління Національної поліції в Харківській області (далі - відповідач) подало відзив на апеляційну скаргу, в якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.
Учасники справи про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 1 ст. 308 КАС України справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу 23.07.2024 не здійснюється.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України, зокрема, на посаді інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
07.08.2023 на адресу УПП в Харківській області ДПП надійшов лист від Харківського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України, в якому повідомлено, що 02.08.2023 о 21:35 за адресою: АДРЕСА_1 неподалік «Нової пошти» відбувся конфлікт між поліцейськими УПП в Харківській області Жировим С.О., ОСОБА_3 з одного боку та військовослужбовцем ЗСУ ОСОБА_2 з іншого боку, в ході якого обидві сторони отримали тілесні ушкодження. На підставі викладеного, заявник просив відповідача забезпечити перевірку обставин у межах компетенції, призначити за даним фактом службове розслідування, проінформувавши про прийняте рішення Харківське управління ДВБ НП України (т. 1 а.с. 51).
05.09.2023 УПП в Харківській області ДПП прийнято наказ № 470 «Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії», яким призначено службове розслідування з метою з'ясування обставин викладених у листі від 07.08.2023 (т. 1 а.с. 53-55).
Під час службового розслідування відповідачем досліджено відомості, наявні в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України», графік несення служби особовим складом УПП в Харківській області на серпень 2023 р., висновки фахівця з питань судово-медичної експертизи ХОБ СМЕ, фотокартки з місця події, відеозаписи з зовнішніх камер відеоспостереження та відеореєстратора, опитано позивача, лейтенанта поліції ОСОБА_3 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , капітана поліції ОСОБА_7 , капітана поліції ОСОБА_8 , капітана поліції ОСОБА_9 , капітана поліції ОСОБА_10 , старшого лейтенанта поліції ОСОБА_11 , учасника події ОСОБА_2 , досліджено службову характеристику позивача, за наслідком якого складено висновок службового розслідування від 04.10.2023 (т. 1 а.с. 129-160).
Висновком службового розслідування встановлено порушення, зокрема, ОСОБА_1 пунктів 1, 2, 3 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 3, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту та визнано за необхідне застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби.
Пунктом 1 наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 02.11.2023 № 594 «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень» наказано за скоєння дисциплінарного проступку до інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби (т. 1 а.с. 161-162).
В наказі зазначено про вчинення дисциплінарного проступку ОСОБА_1 , а саме: 02.08.2023 у смт Вільшани Харківського району Харківської області виник конфлікт між військовослужбовцем Збройних Сил України ОСОБА_2 та старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 і лейтенантом поліції ОСОБА_3 , які перебували поза службою з ознаками алкогольного сп'яніння. Між указаними особами виник конфлікт, який переріс у бійку, під час якої старший лейтенант поліції ОСОБА_1 застосував стосовно ОСОБА_2 засіб сльозогінної та дратівної дії - особистий газовий балончик «ТЕРЕН-4». У результаті бійки вказані особи отримали легкі тілесні ушкодження.
Отже, зокрема, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 неправомірними діями призвів до виникнення конфлікту, внаслідок якого учасники події отримали тілесні ушкодження. Усвідомлюючи свою високу відповідальність, поліцейський знехтував положеннями Присяги працівника поліції, вчинивши дії, які підірвали авторитет Національної поліції України, не виконав покладених на нього зобов'язань за будь-яких обставин і стосовно будь-якої людини в робочий і неробочий час дотримуватися норм професійної етики.
Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 24.11.2023 № 1600 о/с старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 інспектора взводу № 1 роти № 4 батальйону № 4 Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції звільнено із служби в поліції за п. 6 ч.1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (т. 1 а.с. 4).
Позивач вважаючи вищенаведені накази протиправними та необґрунтованими, звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт вчинення дисциплінарного проступку є доведеним, накази відповідачем прийняті у порядку та спосіб, встановлені чинним законодавством.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України "Про Національну поліцію" від 2 липня 2015 року №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII).
Частиною 1 ст.8 Закону №580-VIII визначено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Приписи ст.18 Закону №580-VIII зобов'язують поліцейського: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Частиною та другою статті 19 Закону №580-VIII визначено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону №580-VIII поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Дисциплінарний статут Національної поліції України, затверджений Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, осіб, які мають спеціальні звання Бюро економічної безпеки України, співробітників Служби судової охорони та осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Згідно з ч.1 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до пунктів 1, 3, 4, 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.
Відповідно до ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Відповідно до частин 1-3 ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Згідно із ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився у вчиненні дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, не виконанні покладених на нього зобов'язань за будь-яких обставин і стосовно будь-якої людини в робочий і неробочий час дотримуватися норм професійної етики.
Так, службовим розслідуванням встановлено, що 02.08.2023 за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» надійшли повідомлення про бійку та нанесення тілесних ушкоджень в смт. Вільшани Харківського району Харківської області, зареєстровані в інформаційно-комунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України» 02.08.2023 за № № 7622, 7627 відділом поліції № 3 Харківського районного управління поліції № 3 Головного управління Національної поліції в Харківській області.
Виїздом на місце події встановлено, що 02.08.2023 у смт. Вільшани Харківського району Харківської області мав місце конфлікт між військовослужбовцем Збройних Сил України ОСОБА_2 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 та лейтенантом поліції ОСОБА_3 .
Старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_3 перебували поза службою з ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження медичного огляду на стан сп'яніння відмовились, однак в поясненнях не заперечували факт вживання алкогольних напоїв.
Так, між вказаними особами виник конфлікт, який переріс у бійку, під час якої старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_3 нанесли легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2 , у тому числі ОСОБА_1 було застосовано засіб сльозогінної та дратівної дії - особистий газовий балончик «ТЕРЕН-4».
За фактом вказаних подій внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.09.2023 № 62023170020001959 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 Кримінального кодексу України.
Вивченням графіку несення служби особовим складом на серпень 2023 року встановлено, що 02.08.2023 працівники батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП, де проходять службу старший лейтенант поліції ОСОБА_1 та лейтенант поліції ОСОБА_3 , до несення служби не залучалися, відтак, останні перебували на вихідному дні.
У ході проведення службового розслідування надано пояснення щодо вказаних подій старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 , лейтенантом поліції ОСОБА_3 , згідно з якими ініціатором конфлікту був ОСОБА_2 , який на адресу ОСОБА_3 почав вживати ненормативну лексику та наніс удар кулаком по обличчю, що в подальшому переросло у бійку.
Також в рамках проведення розслідування дисциплінарною комісією досліджено відеозаписи, зафіксовані за допомогою камер відеоспостереження під час події, які також надані суду.
З відеозаписів вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стоять поблизу транспортного засобу темного кольору. ОСОБА_3 робить рух рукою, ОСОБА_2 починає в цей час зміщуватися назад, при цьому ОСОБА_3 також зміщується назад, після чого тримаючи в руці шолом, останній замахується на ОСОБА_2 та завдає йому удар шоломом і починає тікати за будівлю. Надалі, з даного відеозапису встановлено, що ОСОБА_2 піднімає шолом. На відеозаписі з'являються ОСОБА_1 разом із лейтенантом поліції ОСОБА_3 . Внаслідок чого, виникає конфліктна ситуація, до якої потім долучаються дві жінки, а саме: як встановлено в судовому засіданні суду першої інстанції - дружина ОСОБА_1 та дівчина ОСОБА_3 , які почали здійснювати напад на ОСОБА_2 . На 01:00 хвилині запису ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 застосовує засіб сльозогінної та дратівливої дії, а в подальшому разом із ОСОБА_3 направляється наздоганяти ОСОБА_2 . При цьому, шолом, на який посилається ОСОБА_1 як на підставу переслідування ОСОБА_2 знаходиться в руках у ОСОБА_3 .
Під час службового розслідування ОСОБА_1 пояснив, що почув крики дівчат та побіг у сторону, звідки доносились звуки та побачив, що ОСОБА_12 лежить на землі, а дівчата намагаються відтягнути від нього невідомого чоловіка у військовій формі.
Проте, відеозаписами з камер спостереження спростовуються пояснення позивача, оскільки на них зафіксовано початок конфлікту між ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_12 до появи жінок.
Отже, наявними в матеріалах службового розслідування доказами, підтверджується вчинення позивачем як працівником поліції дій, що сприяли продовженню конфліктної ситуації за участю військовослужбовця Збройних сил України, допущення застосування насильства та інших негативних дій проти інших осіб, перебуваючи поза службою на вихідному дні, в умовах воєнного стану.
Вказані дії призвели до отримання учасниками події тілесних ушкоджень, внесення відомостей за даною подією до Єдиного реєстру досудових розслідувань та підриву авторитету Національної поліції України перед Збройними Силами України та іншими особами, яким стало відомо про те, що, зокрема, старший лейтенант поліції ОСОБА_1 є працівником поліції, що суперечить вимогам Присяги працівника поліції поважати честь держави та з гідністю нести високе звання поліцейського.
Водночас, як вірно зауважив суд першої інстанції позивач як працівник органу правопорядку, мав утриматися від дій, які підривають авторитет органів Національної поліції України.
Доводи апеляційної скарги щодо не врахування судом першої інстанції показань свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 колегія суддів вважає помилковими, оскільки судом першої інстанції допитані свідки, надана оцінка їх поясненням та встановлено, що ці докази не спростовують наявності в діях позивача складу дисциплінарного проступку.
При цьому, пояснення учасників події, надані в суді першої інстанції підтверджують прийняття ОСОБА_1 участі у конфлікті, що виник між ОСОБА_12 та ОСОБА_2 .
Колегія суддів також зауважує, що підставою для звільнення позивача зі служби в поліції стали обставини порушення ним службової дисципліни, тобто судом в межах розгляду цієї справи не повинно досліджувалось питання наявності або відсутності вини в діях позивача щодо вчинення злочину чи адміністративного правопорушення, а має надавалась правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку.
Доводи апелянта, що подія 02.08.2023 не підриває довіру та не принижує авторитету поліції, а ним не вчинялось проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам колегія суддів вважає помилковими з огляду на його статус.
Колегія суддів зазначає, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог, є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Зі змісту присяги поліцейського, яку склав позивач, при вступі на службу в поліції, вбачається що поведінка поліцейського має відповідати очікуванню громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до поліції, не тільки під час виконання службових обов'язків, а й в повсякденному житті. Працівник поліції має чітко усвідомлювати, що займана посада є виявом довіри народу, та повинен стверджувати і відстоювати честь і гідність звання поліцейського, несучи особисту відповідальність перед державою і суспільством. Має вживати заходів на підвищення авторитету та позитивного іміджу органів поліції. В особистій поведінці у службових та позаслужбових стосунках з людьми не допускати проявів жорстокого або принизливого ставлення до людей, бути зразком чесності, тактовності та внутрішньої дисциплінованості, оскільки проходження служби в поліції несумісне з неправомірною поведінкою, ігноруванням вимог Конституції, законів України та Дисциплінарного статуту.
Тобто, поліцейський повинен уникати вчинення дій, що підривають довіру та авторитет органів поліції і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби.
Вказані висновки висловлені Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.05.2023 у справі № 600/1542/22-а.
Зі змісту присяги вбачається, що її зміст поєднує в собі правові та моральні соціальні норми, які дотримані позивачем не були.
Чинне законодавство покладає на поліцейського обов'язок бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника поліції, статутів, наказів, норм моралі, етичної поведінки поліцейських.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що у даному випадку, позивач як працівник поліції знехтував положеннями Присяги працівника поліції, вчинивши дії, які підіривають авторитет Національної поліції України, не виконав покладених на нього зобов'язань за будь-яких обставин і стосовно будь-якої людини в робочий і неробочий час дотримуватися норм професійної етики.
Доводи апеляційної скарги щодо застосування до позивача найсуворішого дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення та неврахування дисциплінарною комісією обставин, що пом'якшують відповідальність, є помилковими, оскільки з висновку службового розслідування вбачається, що відповідачем під час визначення виду стягнень враховано характер проступку, особу порушника, ступінь вини, попередню поведінку поліцейського (наявність діючого дисциплінарного стягнення у вигляді догани на підставі наказу УПП в Харківській області ДПП від 26.09.2023 № 109 «Про застосування до працівників УПП в Харківській області ДПП дисциплінарних стягнень»), ставлення до служби.
До того ж, питання обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, але при цьому необхідно враховувати певні обставини. Суд здійснює правову оцінку рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень за критеріями ч.2 ст.2 КАС України, які є межею для дискреційних повноважень останніх. Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед у тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням, про що у своїй постанові також зазначає Верховний Суд від 10.09.2020 у справі №360/4790/19.
Застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте, його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17.07.2022 у справі № 460/5545/20, від 07.03.2019 в справі №819/736/18, від 19.05.2022 в справі №480/4079/18.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що застосовуючи до позивача найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, а саме звільнення зі служби в поліції, відповідач діяв обґрунтовано, в порядку, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством, а отже накази від 02.11.2023 та від 24.11.2024 є правомірними та не підлягають скасуванню.
Оскільки вимоги позивача в частині визнання протиправними та скасування наказів є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що похідні вимоги ОСОБА_1 про поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу не підлягають задоволенню.
Згідно із ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем у справі, як суб'єктом владних повноважень доведено правомірність його рішень, які є предметом оскарження у даній справі.
З урахуванням наведеного, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 по справі № 520/35534/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій
Повний текст постанови складено 02.08.2024 року