31 липня 2024 року м. Київ
Справа № 753/6542/23
Провадження: № 22-ц/824/7035/2024
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т. О.,
суддів Мережко М. В., Нежури В. А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу адвоката Буца Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1
на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року, ухвалене під головуванням судді Шаповалової К.В.,
у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію,
У квітні 2023 року Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» (далі - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позовна заява мотивована тим, що 27 березня 2015 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір про користування електричною енергією, на підставі якого позивач здійснював постачання електроенергії до будинку АДРЕСА_1 . 17 листопада 2022 року представниками позивача було виявлено порушення правил користування електричною енергією, а саме, було виявлено відсутність лічильника електроенергії, який було встановлено та опломбовано 27 березня 2015 року,про що було складено відповідний акт. Відповідно до проведеного комісією розрахунку, вартість необлікової електроенергії склала 32 770 грн 07 коп., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на свою користь.
Ухвалою суду від 17 липня 2023 року було задоволено клопотання позивача, замінено неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного - ОСОБА_1 .
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року позов ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» заборгованість за актом порушення №003171 від 17 листопада 2022 року у розмірі 32 770 грн 07 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 грн 00 коп.
Не погодившись із таким судовим рішенням, адвокат Буц О.А. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що споживання електроенергії здійснюється саме первісним відповідачем, який з моменту відчуження будинку не припинив в ньому проживати, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями договору №14100173820 про користування електричною енергією від 27 березня 2015 року, укладеним між ОСОБА_2 та ПАТ «Київенерго», актом про порушення №003171 від 17 листопада 2022 року та актом ТПД 000846 технічної перевірки та/або опломбування вузла обліку електричної енергії (ВОЕ) до 1000В від 17 листопада 2022 року, складених працівниками ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», які було підписано ОСОБА_2 , що також підтверджується позивачем у відповіді на відзив, де останній зазначає що оскільки позивачу, як оператору системи розподілу, не надходило документального підтвердження факту зміни власника (користувача) об'єкта, акт про порушення був складений в присутності попереднього власника, з яким був укладений договір про користування електричною енергією.
Зазначає, що фактично позивачу стало відомо про зміну власника будинку за результатом подання представником ОСОБА_2 , який був первісним відповідачем, в кінці червня 2023 року відзиву на позовну заяву. До вказаного моменту позивач та первісний відповідач взаємодіяли як оператор системи розподілу та фактичний споживач. Зокрема, як було встановлено, позивач здійснював перевірку та складання зазначеного акта про порушення в присутності та за підписом ОСОБА_2 17 листопада 2022 року. При цьому вбачається, що ОСОБА_2 , ні до моменту перевірки, ні під час складення акту не повідомляв позивача про зміну власника будинку.
Крім того вказує, що ОСОБА_2 в порушення права відповідачки на володіння, користування та розпорядження належною відповідачці власністю не здійснив виселення із вказаного будинку та продовжує там проживати, незважаючи на не одноразове звернення відповідачки в усному порядку щодо виселення останнього, що в свою чергу стало підставою для подання 18 вересня 2023 року ОСОБА_1 позовної заяви про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення.
Вважає, що відповідачка на дату набуття у власність будинку не проживала у ньому з моменту його набуття у власність, а також була фактично обмежена в правомочностях власника майна, як загалом, так і в частині володіння та користування відповідним майном, у зв'язку з чим не могла здійснювати належне утримання свого майна, так як ОСОБА_2 не здійснював виселення з будинку та надалі здійснював споживання електричної енергії, остання не оформлювала договорів на постачання/розподіл електричної енергії, оскільки не споживала її.
У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Гаєва Ю.В. в інтересах ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» заперечує проти апеляційної скарги та зазначає, що у розумінні ст.334 ЦК України, відповідачка є власником будинку АДРЕСА_1 з 30 серпня 2019 року, таким чином саме відповідачка несе відповідальність перед позивачем за неналежне утримання свого майна.
Ухвалами Київського апеляційного суду від 02 лютого 2024 року та від 06 лютого 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до розгляду без повідомлення учасників в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справи.
За правилом частини 1 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів частини 13 статті 7 ЦПК України та частини 1 статті 369 ЦПК України.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Як убачається із матеріалів справи та встановлено судом, на виконання вимог Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року №2019, загальними зборами ПАТ «Київенерго» від 13 листопада 2017 року прийнято рішення про реорганізацію ПАТ «Київенерго» шляхом виділу з нього ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі». Вказана інформація підтверджується, зокрема пунктом 2.2 статуту позивача та листом Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 21 лютого 2018 року №1683/21.1/7-18.
Відповідно до ліцензії з розподілу електричної енергії, виданої постановою НКРЕКП від 13 листопада 2018 року №1411 позивач є оператором системи розподілу електричними мережами та з 01 січня 2019 року здійснює провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії на території ліцензованої діяльності.
Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб -підприємців та громадських формувань та статуту позивача, ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині прав та обов'язків, необхідних для здійснення діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та передачі електричної енергії (електричними (локальними) мережами, в тому числі і в частині використання ліцензії та тарифів виданих та встановлених для ПАТ «Київенерго».
27 березня 2015 року між ПАТ «Київенерго» та ОСОБА_2 був підписаний договір про користування електричною енергією №14100173820 (а.с.14, т.1).
Відповідно до п.1 договору енергопостачальник бере на себе зобов'язання надійно постачати споживачеві електричну енергію у необхідних йому обсягах відповідно до потужності 15 кВт електроустановок споживача, а споживач зобов'язується оплачувати одержану електричну енергію за обумовленими тарифами у терміни, передбачені договором. Місце постачання електроенергії: АДРЕСА_2 .
Згідно акту технічної перевірки засобів обліку електричної енергії від 27 березня 2015 року №2673 за адресою: АДРЕСА_2 , був встановлений електролічильник НІК2303 №0207058 на показниках 000017. Зазначений лічильник було встановлено та опломбовано 27 березня 2015 року (а.с.18, т.1).
17 листопада 2022 року за адресою: АДРЕСА_2 , представниками позивача було виявлене порушення ПРРЕЕ, а саме - відсутність лічильника №0207058.
На підставі виявленого порушення був складений акт про порушення №003171 від 17 листопада 2022 року. Акт був підписаний представником позивача та ОСОБА_2 , якого також було повідомлено про те, що 27 грудня 2022 року відбудеться комісія з розгляду складеного акту.
27 грудня 2022 року було проведено засідання комісії по розгляду акту №003171 та було прийнято рішення: провести нарахування обсягу і вартості електроенергії згідно з п.8.4.11 та за формулою 5, визначеного главою 8.4 розділу 8 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
Відповідно до проведеного комісією розрахунку до сплати підлягає 32 770 грн 07 коп. за необліковану спожиту електричну енергію.
30 грудня 2022 року позивач на адресу: АДРЕСА_2 , надіслав повідомлення щодо необхідності протягом 30 календарних днів сплатити вартість необлікованої електричної енергії, яка становить 32 770 грн 07 коп.
Оскільки кошти за необліковану енергію не були сплачені у визначені строки, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Судом першої інстанції також встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 з 30 серпня 2019 року є власником земельної ділянки та будинку, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державної реєстру прав на нерухоме майно (а.с.67), тобто, станом на час виявлення позивачем порушення - 17 листопада 2022 року, відповідачка вже 3 роки була власником будинку за адресою: АДРЕСА_2 .
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію із ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено, що за адресою: АДРЕСА_2 , мали місце порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії, які було виявлено 17 листопада 2022 року, про що складено акт про порушення № 00317. При цьому розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням правил ПРРЕЕ, проведений позивачем згідно з вимогами норм діючого законодавства відповідно до п.8.4.11 Правил за формулою (5).
Таким чином, оскільки згідно із ч.1 ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом, то суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за спожиту необліковану електричну енергію розмірі 32 770 грн 07 коп.
Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд виходить з наступного.
Правовідносини з постачання фізичним особам електричної енергії регулюються ст.714 ЦК України та Законом України «Про електроенергетику», Правилами користування електричної енергією для населення, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України №1357 від 26 липня 1999 року (до 11 червня 2018 року), Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року (далі - Правила), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживача Правил користування електричною енергією, затвердженою постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року №562 та Законом України «Про ринок електричної енергії».
Підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири, приміщення) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» та Правила роздрібного ринку електричної енергії.
За змістом ст.ст. 6, 526, 626-631 ЦК України, договір є обов'язковим для належного виконання сторонами відповідно до його умов, вимог ЦК України та інших актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Частиною 1 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 4 ч.2 ст.77 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що правопорушеннями на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно до п.3.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року (далі - ПРРЕЕ), постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.
Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ передбачений, зокрема, обов'язок споживача користуватися електричною енергією виключно на підставі договору; сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; за умови неповної оплати за спожиту електроенергію припинити власне електроспоживання відповідно до умов договору; здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Відповідно до п.8.2.5 ПРРЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення згідно з формою, наведеною в додатку 8 до цих Правил.
На підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п.8.2.6 Правил).
Пунктом 8.4.1 ПРРЕЕ передбачено, що оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Пунктом 8.4.11 ПРРЕЕ визначено, що у разі виявлення у побутового споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 п.8.4.2 цієї глави, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії (W доб, кВт·год) розраховується за формулою (5).
У ст.526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст.1116 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Так, відповідно до пунктів 29, 30 договору №14100173820 про користування електричною енергією від 27 березня 2015 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ «Київенерго» вбачається, що цей договір укладається на три роки, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодна із сторін не висловила наміру внести до нього зміни або доповнення. Договір може бути розірваний достроково у разі зміни споживачем місця проживання та остаточного припинення користування електричною енергією.
Відповідно до п.4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії, у разі звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити електропостачальника та оператора системи або основного споживача про намір припинити дію відповідних договорів не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договорів і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.
Дія договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії достроково припиняється у разі отримання оператором системи від нового або від попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту зміни власника (користувача) цього об'єкта.
Дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об'єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об'єкта.
У такому разі дія відповідних договорів припиняється в частині постачання та розподілу електричної енергії на об'єкт, а в частині виконання фінансових зобов'язань сторін (які виникли на дату припинення дії договорів) їх дія продовжується до дати здійснення повного взаєморозрахунку між сторонами.
У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.
З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил, після припинення дії договорів зі споживачем, який звільняє приміщення, у частині постачання та розподілу електричної енергії на цей об'єкт.
Електропостачальник, у разі отримання документально підтвердженої інформації про смерть побутового споживача, не пізніше наступного робочого дня передає її оператору системи з яким укладений договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії.
Якщо за об'єктом побутового споживача був укладений договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством, постачальник універсальних послуг повідомляє державного нотаріуса за місцем розташування об'єкта споживача про наявну заборгованість споживача, а також про наявність укладеного із споживачем договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством та наявну заборгованість постачальника універсальних послуг по цьому договору (на дату відкриття спадщини).
Після отримання від електропостачальника або з офіційних джерел документально підтвердженої інформації про смерть побутового споживача, оператор системи направляє листом з описом вкладення запит на адресу об'єкта побутового споживача, для врегулювання договірних відносин із особою (спадкоємцем) відповідно до цих Правил.
При отриманні інформації про смерть побутового споживача з офіційних джерел, оператор системи розподілу повідомляє про це діючого постачальника за допомогою інформаційно-комунікаційних систем не пізніше наступного робочого дня з дня її отримання. У разі відсутності ініціативи споживача щодо укладення договору згідно з пунктом 2.1.8 глави 2.1 розділу ІІ цих Правил впродовж 20 робочих днів з дня відправлення запиту, оператор системи здійснює припинення постачання електричної енергії у порядку, передбаченому пунктом 7.6 розділу VII цих Правил.
Разом з тим, стороною позивача не надано доказів того, що договір №14100173820 про користування електричною енергією від 27 березня 2015 року, укладений між ОСОБА_2 та ПАТ «Київенерго» було розірвано, у спосіб визначений у договорі, або у будь-який спосіб із перелічених у п.4.27 Правил роздрібного ринку електричної енергії.
При цьому, колегія суддів враховує, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існує судовий спір про усунення перешкод у володінні, користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення (справа №753/16915/23).
Крім того, зі змісту акту про порушення №003171 від 17 листопада 2022 року вбачається, що він був складений відносно ОСОБА_2 , за його присутності, та було підписано останнім без будь-яких зауважень чи заперечень.
Отже, позовні вимоги про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію повинні були бути заявлені саме до ОСОБА_2 .
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Тлумачення ст.51 ЦПК України свідчить, що належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом.
Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред'явленим позовом за наявності даних про те, що обов'язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.
Тобто, саме позивач, звертаючись з позовом до суду, визначає коло відповідачів та визначає предмет та підстави позову.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Із змісту зазначених норм права слідує, що залучення у справі співвідповідача і заміна неналежного відповідача належним можливі лише за клопотанням позивача на певній стадії процесу, а саме, до закінчення підготовчого провадження у справі.
Однак, з матеріалів справи убачається, що спочатку дана позовна заява була пред'явлена до ОСОБА_2 , при цьому, ухвалою суду від 17 липня 2023 року було задоволено клопотання позивача та замінено відповідача ОСОБА_2 на ОСОБА_1 .
Права суду апеляційної інстанції формувати суб'єктний склад учасників справи та, відповідно, залучати співвідповідачів цивільно-процесуальним законом не передбачено.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц зазначено, що пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Тобто, пред'явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Аналогічні висновки висловлені і в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі №127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №570/3439/16-ц, від 12 грудня 2018 року у справі №372/51/16-ц, від 30 січня 2019 року у справі №552/6381/17.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності з вимогами ч.1 ст.376 ЦПК України є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволені позову.
Керуючись ст.ст. 369, 374, 376, 382, 384ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Буца Олександра Анатолійовича в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 22 листопада 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію - відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий Т. О. Невідома
Судді М. В. Мережко
В. А. Нежура