Постанова
Іменем України
02 серпня 2024 року
м. Київ
провадження №33/824/3978/2024
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мазурик О. Ф.,
розглянув клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження
постанови Святошинського районного суду м. Києва
від 11 липня 2024 року
в складі судді Новика В. П.
у справі №769/1149/24 Святошинського районного суду м. Києва
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП
громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАпта накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
30 липня 2024 року, не погоджуючись з вказаною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову судді від 11.07.2022 та закрити провадження у справі.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2024. Як на підставу поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 посилався на те, що копію оскаржуваної постанови він отримав 22.07.2024 під розписку.
Апеляційний суд перевірив матеріали справи про адміністративне правопорушення, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови та вважає, що клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частиною першою статті 285 КУпАП визначено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову оголошено 11 липня 2024 року (а. с. 19-21). ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні 11 липня 2024 року, що вбачається з описової частини оскаржуваної постанови від 11.07.2024.
Положеннями ст. 294 КУпАП встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Зокрема, частиною другою статті 294 КУпАП визначено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Отже, з урахуванням положень статті 294 КУпАП, останнім днем для подачі апеляційної скарги на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2024 є 22.07.2024, з урахуванням вихідних днів.
Водночас, апеляційну скаргу на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11.07.2024 ОСОБА_1 подав до суду 30.07.2024 (а. с. 25-28), тобто з пропуском строку, встановленого ст. 294 КУпАП.
За приписами ч. 2 ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Апеляційний суд може поновити строк на апеляційне оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, якщо його було пропущено з поважних причин. Про такі причини апеляційний суд повинна повідомити особа, яка подає апеляційну скаргу на постанову судді, зазначивши їх у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді та підтвердити належними доказами.
Проте, ОСОБА_1 не навів переконливих доводів на обґрунтування поважності причини пропуску такого строку. А посилання скаржника на те, що такий строк було пропущено з тих причин, що копію постанови він отримав 22.07.2024 не є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки, як вже зазначалось вище, закон пов'язує початок перебігу строку на подачу апеляційної скарги не з моменту ознайомлення з постановою судді чи з моменту її отримання, як помилково вважає скаржник, а з моменту її винесення.
До того ж, в апеляційній скарзі не зазначено поважних причин, які б унеможливлювали отримання ОСОБА_1 копії постанови раніше 22 липня 2024 року та не вказано на відсутність такої можливості.
Так, з матеріалів справи вбачається, що під розписку ОСОБА_1 11 липня 2024 року (день постановлення оскаржуваної постанови) повідомлено про те, що після розгляду справи оголошено судове рішення, роз'яснено порядок та строки його оскарження, а також можливість отримати 16.07.2024 копію постанови в суді (а. с. 22).
Проте, як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної постанови ОСОБА_1 під розписку отримав 22.07.2024 (а. с. 23).
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 16.07.2024 звертався до суду із заявою про видачу копії постанови та до 22.07.2024 йому не була виготовлена і видана копія оскаржуваної постанови від 11.07.2024, що в свою б чергу унеможливило отримання її ОСОБА_1 у строк зазначений у розписці, а саме 16.07.2024. Таких обґрунтувань не містить і апеляційна скарга.
Посилання в апеляційній скарзі на отримання ОСОБА_1 копії постанови 22 липня 2024 року без жодних обґрунтувань про неможливість отримати її раніше, а саме 16.07.2024, як зазначено у розписці, не є поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження.
Крім того, суд враховує, що згідно змісту оскаржуваної постанови, ОСОБА_1 був присутній в судовому засіданні 11 липня 2024 року, а відтак під час оголошення оскаржуваної постанови був обізнаний про строки її оскарження, про що також свідчить його розписка від 11.07.2024 на аркуші справи 22.
Також слід враховувати і те, що апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильного встановлення судом обставин, зокрема щодо зазначення відомостей про осіб, які з'явилися в судове засідання та надавали пояснення.
Інших об'єктивних обставин, пов'язаних з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для оскарження постанови судді у визначений законом строк, ОСОБА_1 не наведено.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 не навів поважних причин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу у десятиденний строк, визначений законом, будь-яких доказів про те, що він не мав можливості своєчасно подати апеляційну скаргу про перегляд постанови судді першої інстанції в апеляційному порядку не надав, і таких обґрунтувань поважної причини не наведено в апеляційній скарзі, суд дійшов висновку, що пропущено строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції без поважних причин.
За відсутності будь-яких доказів про поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку на оскарження постанови.
Крім того, апеляційний суд зазначає, що при розгляді клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення суд не перевіряє доводи апеляційної скарги щодо законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки за результатами розгляду апеляційної скарги по суті.
Зважаючи на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2024 року, а тому у задоволенні клопотання про поновлення такого строку слід відмовити, у зв'язку з чим апеляційну скаргу повернути особі, яка її подала.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2024 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 11 липня 2024 року повернути особі, яка її подала.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О. Ф. Мазурик