01 серпня 2024 року справа № 580/2783/24
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Руденко А. В., розглянувши у письмовому провадженні в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
20.03.2024 до Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі позивач) з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі відповідач), в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області щодо не призначення позивачу пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2020, 2021, 2022 роки);
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області призначити позивачу пенсію за віком з 12 жовтня 2023 року відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком (2020, 2021, 2022 роки).
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначила, що їй була призначена пенсія за вислугою років згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення». У жовтні 2023 року позивача було переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, при призначення пенсії за віком пенсійний орган застосував занижений показник середньої заробітної плати при обчисленні пенсії позивача. У зв'язку з чим, позивач звернулася до Головного управління із заявою про здійснення обчислення розміру пенсії з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2020, 2021, 2022 роки). Проте, відповідач відмовив у обчисленні в спірному розмірі пенсії, оскільки перерахунок проведено із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії за вислугу років. Позивач зазначила, що їй призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у 2023 році вона звернулася вперше. Таким чином, позивач вважає, що в спірному випадку при призначенні їй пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV у 2023 році має застосовуватися середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення позивача за призначенням пенсії, тобто за 2020-2022 роки. Тому за захистом своїх прав звернулася до суду.
Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області проти позову заперечило. 09.04.2024 відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позивач з 01.11.2007 отримувала пенсію за вислугу років, розмір якої обчислено відповідно до Закону № 1058-ІV. Відповідно до заяви позивача від 12.10.2023 її переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058-ІV. Вказує, що в разі виникнення необхідності у зміні певних складових пенсії або зміни її виду в цілому, законодавством передбачено лише два механізми - переведення з одного виду пенсії на інший (частина третя статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування») та перерахунок пенсії (частина четверта статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»). Тобто, в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття перепризначення, повторного призначення або будь-якого іншого призначення пенсії, окрім поняття «призначення пенсії», яким є первинне та єдине її призначення, а всі подальші зміни та доповнення відбуваються виключно шляхом перерахунку або переведення. У зв'язку з цим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою від 22.03.2024 суддя прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
З'ясувавши доводи учасників справи, викладені у заявах по суті, дослідивши подані письмові докази, суд встановив таке.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні та з 01.11.2007 їй було призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
З 12.10.2023 відповідно до заяви позивача щодо переведення з одного виду пенсії на інший від 12.10.2023 ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується протоколом перерахунку пенсії (рішення № 971170122167 від 17.10.2023) (а. с. 5).
У листопаді 2023 року позивач звернулася до відповідача із заявою щодо перерахунку пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2020-2022 роки при переведенні з одного виду пенсії на інший.
Відповідач листом від 06.12.2023 № 2300-0205-8/81849 повідомив позивача про відсутність законодавчих підстав для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) за 2020-2022 роки, оскільки відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 01.10.2017 раніше призначені пенсії обчислюють із використанням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки в розмірі 3 764,40 грн, який згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, від 01.04.2020 № 251, від 22.02.2021 № 127, від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168 збільшено на коефіцієнти 1,17 (із 01.03.2019), 1,11 (із 01.05.2020), 1,11 (із 01.03.2021), 1,14 (із 01.03.2022). Згідно з документами пенсійної справи позивачу із 01.11.2007 призначено пенсію за вислугу років, розмір якої обчислено відповідно до Закону № 1058. Переведення на пенсію за віком проведено відповідно до поданої позивачем заяви від 12.10.2023 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії за вислугу років.
Позивач, вважаючи протиправною відмову відповідача в переведенні її на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі Закон №1058-ІV).
Статтею 8 Закону №1058-IV закріплено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+ Кз3+ ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Таким чином, за загальним правилом передбаченим частиною 2 статті 40 Закону №1058-IV, при обчисленні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховується, зокрема, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії на інший, при якому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1058-IV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 19 грудня 2023 року у справі №600/947/23-а дійшов висновку, що кожна наступна зміна виду пенсії є переведенням або переходом з одного виду пенсії на інший, а не новим її призначенням чи перерахунком, оскільки в практиці застосування пенсійного законодавства не існує поняття другого, третього, подальшого або іншого призначення пенсії.
Перерахунок пенсії, за своїм змістом є зміною розміру одного і того ж виду пенсії, у зв'язку із зміною показника, що був базою для визначення розміру пенсії (заробітної плати, грошового забезпечення тощо), чи з інших підстав, передбачених чинним законодавством.
Спірні правовідносини в цій справі стосуються переведення позивача з одного виду пенсії - за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII на інший вид пенсії - за віком відповідно до Закону №№1058-IV.
Згідно статті 51 Закону № 1788-XII (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу, а саме:01.11.2007) пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Згідно пункту «е» статті 55 Закону № 1788-ХІІ (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу, а саме:01.11.2007) працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Згідно пункту 15 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії позивачу, а саме:01.11.2007), унормовано, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
У пункті 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, (в редакції, яка діяла на час призначення пенсії), зазначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII).
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Отже, після набрання чинності Законом № 1058-IV збережено право на пенсію за вислугу років для працівників, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію за вислугу років, за умови досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-XII.
Проте, розмір пенсії, підстави та порядок призначення пенсії за вислугу років, визначені виключно Законом № 1058-IV.
Пунктом 43 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148-VIII), з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до Закону № 2148-VIII з 01.10.2017 раніше призначені пенсії обчислюють із використанням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014-2016 роки в розмірі 3764,40 грн.
Судом встановлено, що позивач з 01.11.2007 отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону №1788-Х11, розмір якої був обчислений відповідно до Закону №1058-ІV.
Відповідно до заяви позивача від 12.10.2023 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV.
Отже внаслідок переведення позивача на пенсію за віком не змінився показник, що був базою для визначення розміру пенсії, в даному випадку заробітна плата, з якої обчислено розмір пенсії позивача відповідно до пункту 43 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, а тому переведення позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком не є новим призначенням.
У зв'язку з викладеним правові підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, відсутні.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач на законних підставах здійснив переведення позивача з пенсії за вислугу років відповідно до Закону №1788-Х11 на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV на підставі документів про заробітну плату (дохід), що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший у пенсійній справі, із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні за 2014-2016 роки.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.
Суддя Алла РУДЕНКО