Справа № 560/9545/24
іменем України
02 серпня 2024 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернулася в суд з позовом до Красилівської міської ради, в якому просить: визнати протиправними дії головного спеціаліста реєстраційного відділу Красилівської міської ради Богдани Ященко щодо видачі довідки № 3178 від 03.06.2024 року про проживання ОСОБА_2 разом із батьком ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 та ведення із ним спільного господарства.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що головний спеціаліст реєстраційного відділу Красилівської міської ради Ященко Б. не мала права відбрити свідчення свідків щодо місця проживання певних осіб та видавати ОСОБА_2 з її слів та на підставі свідчень довідку № 3178 від 03.06.2024 про проживання ОСОБА_2 разом із батьком, ОСОБА_3 на час його смерті та ведення із ним спільного господарства. ОСОБА_2 могли надаватися лише відповідні витяги із реєстру територіальної громади щодо зареєстрованого місця проживання станом на час видачі таких витягів. Позивач вказує, що оскаржуваними діями працівника відповідача щодо видачі незаконної довідки з неправдивою інформацією порушуються її права та законні інтереси, оскільки така довідка подана ОСОБА_2 до Міністерства оборони України на підтвердження її права на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 , як члена його сім'ї та може вплинути на розмір належної позивачу одноразової грошової допомоги. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 01.07.2024 суд відкрив провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначив за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою від 02.08.2024 суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що видача довідки про ведення спільного господарства на момент смерті включена до Переліку адміністративних послуг, які надаються через Центр надання адміністративних послуг Красилівської міської ради. Для її отримання заявнику необхідно подати заяву, свідоцтво про смерть, забезпечити присутність двох свідків, які підтвердять факт ведення спільного господарства громадянами, та паспорти заявника і свідків. Враховуючи, що ОСОБА_4 надала усі вище зазначені документи, а також забезпечила присутність свідків, які підтвердили факт ведення нею спільного господарства з ОСОБА_5 , 03.06.2024 року їй було видано довідку про ведення спільного господарства на момент смерті. Оскільки подані документи відповідали вимогам чинного законодавства, підстави для відмови у наданні довідки ОСОБА_6 були відсутні. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій з доводами відповідача не погоджується та вважає їх необґрунтованими. Просить задовольнити позовні вимоги.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
03.06.2024 року до реєстраційного відділу Красилівської міської ради звернулась ОСОБА_4 для отримання довідки про ведення спільного господарства у зв'язку із смертю її батька - ОСОБА_7 .
Позивач є матір'ю померлого ОСОБА_7 .
03.06.2024 року головним спеціалістом відділу реєстраційного відділу Красилівської міської ради ОСОБА_6 видано довідку про ведення спільного господарства з ОСОБА_5 на момент його смерті на підставі наданих нею заяви, документів та показань свідків.
Позивач вважає, що відповідач не мав права видавати таку довідку. Окрім того, вважає, що інформація, яка міститься у ній, є неправдивою. Вказує, що видача такої довідки порушує права позивача, оскільки може вплинути на розмір належної їй одноразової грошової допомоги, у зв'язку із чим звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про адміністративні послуги” (далі - Закону) адміністративна послуга - результат здійснення владних повноважень суб'єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або здійснення обов'язків такої особи відповідно до закону.
Частиною 3 ст. 3 Закону визначено, що до адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, державним реєстратором, суб'єктом державної реєстрації витягів та виписок із реєстрів, довідок, копій, дублікатів документів та інші передбачені законом дії, у результаті яких суб'єкту звернення, а також об'єкту, що перебуває в його власності, володінні чи користуванні, надається або підтверджується певний юридичний статус та/або факт.
Згідно з Положенням про Портал Дія (далі - Положення), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1137 від 04.12.2019 року, Положення визначає мету, основні завдання, функціональні можливості та суб'єктів Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зміст розміщеної на ньому інформації та порядок її внесення, порядок ведення Реєстру адміністративних послуг, а також інші питання щодо функціонування Порталу Дія.
Відповідно до п. 2 Положення суб'єкт розгляду звернень - державний орган, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, державні, комунальні підприємства, установи, організації та інші суб'єкти, уповноважені відповідно до законодавства надавати публічні (електронні публічні) послуги, розглядати заяви (звернення, запити), адміністративну справу або скаргу; фінансові установи; інший суб'єкт, до якого користувачі звертаються з використанням Порталу Дія для вирішення питань, отримання інформації (консультацій), здійснення доступу до благодійної (волонтерської) діяльності.
Отже, до суб'єктів Порталу Дія віднесені і суб'єкти розгляду звернень (зокрема, суб'єкти надання адмінпослуг та ЦНАП). Вони повинні застосовувати встановлені Мінцифри єдині інформаційні довідники, реєстри, класифікатори та ідентифікатори, своєчасно надавати (оновлювати) інформацію про послуги.
Згідно з п. 4 Положення Портал Дія створений з метою реалізації права кожного на доступ до електронних публічних послуг та інших послуг, звернення до органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (зокрема відповідно до Закону України “Про звернення громадян”), благодійної (волонтерської) діяльності.
Відповідно до п. 15 Реєстр адміністративних послуг є єдиною базою даних про адміністративні послуги, яка формується з метою ведення обліку адміністративних послуг та надання інформації про них. Для обробки відомостей про адміністративні послуги засобами Порталу Дія найменування послуг кодуються у визначеному Мінцифри порядку. Суб'єкти розгляду звернень та органи, що утворили центри надання адміністративних послуг, зобов'язані застосовувати кодування під час документування процедур надання адміністративних послуг.
Отже, реєстр адміністративних послуг є складовою Порталу Дія та єдиною базою даних про адміністративні послуги. Назви послуг кодуються у визначеному Мінцифри порядку. Суб'єкти розгляду звернень та органи, що утворили ЦНАП, зобов'язані застосовувати кодування під час документування процедур надання адміністративних послуг. Суб'єкт надання адміністративної послуги надає інформацію про адміністративні послуги, зокрема щодо назви та коду (за наявності) послуги. Перелік інформації про ЦНАП, що надається для використання на Порталі Дія, містить також інформацію про переліки адміністративних та інших публічних послуг, які можна отримати у ЦНАП.
Послуга з видачі довідки отримання довідки про ведення спільного господарства громадян на момент смерті одного з них має ідентифікатор 01928, та розміщена за посиланням https://guide.diia.gov.ua/view/vydacha-dovidky-pro-vedennia-spilnohohospodarstva- hromadian-na-moment-smerti-odnoho-z-nykh-71518ad3-4e66-42c0-bfabcce627b6caa3.
За вказаним посиланням є вичерпна інформація про зазначену послугу.
Відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 856, Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, у сфері надання електронних та адміністративних послуг, та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює заходи щодо формування та ведення Реєстру адміністративних послуг. Підпунктом 10 пункту 4 вказаного Положення визначено, що Мінцифри відповідно до покладених на нього завдань координує діяльність органів, що утворили центри надання адміністративних послуг, з питань підвищення рівня якості надання електронних та адміністративних послуг, розвитку електронної інформаційної взаємодії таких центрів із суб'єктами надання адміністративних послуг.
27 серпня 2020 року Мінцифри запровадило Гід з державних послуг, який розміщується на Єдиному державному веб-порталі електронних послуг «Портал Дія» та доступний за посиланням: https://guide.diia.gov.ua/. Гід з державних послуг - це єдиний офіційний ресурс, який містить інформацію про всі державні послуги в Україні, які надаються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування. Інформація на Гіді з державних послуг є актуальною та такою, що відповідає чинному законодавству України.
Суд звертає увагу, що рішенням Красилівської міської ради Хмельницької області від 14.12.2023 № 41 “Про затвердження Переліку адміністративних послуг, які надаються через Центр надання адміністративних послуг Красилівської міської ради Хмельницької області” затверджено Перелік адміністративних послуг, які надаються через Центр надання адміністративних послуг Красилівської міської ради Хмельницької області згідно з додатком 1. Довідка про ведення спільного господарства є в Переліку адміністративних послуг з класифікатором 01928.
Вищевказане рішення не скасоване та не втратило чинності.
Слід зауважити, що в межах цієї справи суд вправі лише надавати оцінку наявності чи відсутності повноважень у відповідача на видачу вказаної довідки, а також перевірити порядок дотримання процедури її видачі.
Так, ОСОБА_6 звернулася до відповідача із заявою про видачу довідки, надала перелік документів, які вимагаються для отримання такої довідки, а також забезпечила участь двох свідків.
З урахуванням вищевикладеного, суд не вбачає протиправності в діях Красилівської міської ради щодо видачі довідки про ведення спільного господарства на момент смерті.
Стосовно доводів позивача щодо змісту довідки від 03.06.2024 суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За визначенням, наведеним в статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір (п. 1);
публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (п.2);
суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7).
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
У постанові від 10.09.2021 у справі №766/20776/17 (провадження №К/9901/10171/19) Верховний Суд вказав на те, що публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Отже, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на розгляд до адміністративного суду спір, який виник між конкретними суб'єктами відносно їх прав та обов'язків в конкретних публічно-правових відносинах, в яких один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою інших суб'єктів.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Таким чином, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають в результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів. Не поширюють свою дію ці положення на правові ситуації, що вимагають інших юрисдикційних форм захисту від стверджувальних порушень прав чи інтересів.
Суд наголошує, що до юрисдикції адміністративних судів згідно з вимогами ст. 19 КАС України не віднесено розгляд справ щодо встановлення юридичних фактів (визначення юридичних статусів).
Більше того, справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав, не мають ознак публічно-правового спору.
Крім цього, суд зауважує, що розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.
Водночас визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права призвели владні управлінські дії чи рішення суб'єкта владних повноважень.
З огляду на вказане, в межах спірних правовідносин суд не може надавати оцінку достовірності та правдивості інформації, яка зазначена у довідці від 03.06.2024, так само, як не може встановлювати обставини проживання чи не проживання ОСОБА_8 з ОСОБА_5 на момент його смерті, оскільки це виходить за межі адміністративної юрисдикції.
Відповідно до статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно статей 74 -76 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно частин першої третьої статі 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позов є безпідставним, а тому задоволенню не підлягає.
Враховуючи положення статті 139 КАС України, питання про розподіл судових витрат суд не вирішує.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Красилівської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Красилівська міська рада (пл. Незалежності, 2,м. Красилів,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,31000 , код ЄДРПОУ - 04060737)
Головуючий суддя В.К. Блонський