Постанова від 08.10.2010 по справі 2а-4521/10/1770

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4521/10/1770

08 жовтня 2010 року 10 год 59 хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Рівне

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптбудресурс"

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Державна податкова інспекція у м.Рівне звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, відповідно до якого просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптбудресурс" заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 1543107,98 грн., яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0003661541/0/15-209 від 05.07.2010 року та №0003651541/0/15-209 від 05.07.2010 року.

Ухвала про відкриття скороченого провадження від 22.09.2010 року направлена відповідачу 23.09.2010 року за адресою, що внесена до Єдиного державного реєстру, як місцезнаходження юридичної особи. Однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою поштового відділення від 25.09.2010 року про те, що за вказаною адресою Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптбудресурс" не розшукано.

Суд вважає, що повідомлених позивачем обставин та долучених ним до матеріалів справи документів достатньо для ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення без проведення судового засідання та виклику сторін.

Розглянувши в порядку скороченого провадження у встановлений ст.183-2 КАС України строк матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши наявні докази, суд вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Судом встановлено, що відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптбудресурс" зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Запорізької міської ради 07.10.2008 року, свідоцтво про Державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №207640 (а.с.7), включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців з присвоєнням ідентифікаційного номеру 36164157 (а.с.8-11), як платник податків з 08.10.2008 року перебуває на обліку у ДПІ в. м. Рівне (а.с.12) та з 22.10.2008 року є зареєстрованим платником податку на додану вартість (а.с.13).

16 червня 2010 року податковим органом щодо відповідача проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатитм якої складено акт № 527 від 18.06.2010 року, яким зафіксовано, що розмір податку, зазначений платником у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами перевірки (а.с.15). На підставі акту № 527 від 18.06.2010 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0003661541/0/15-209 від 05.07.2010 року, яким відповідачу, відповідно до пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1058242,50 грн., в тому числі: за основним платежем - 1007850,00 грн., за штрафними санкціями - 50392,50 грн. (а.с.16).

Крім того, 16 червня 2010 року податковим органом щодо відповідача проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість, за результатитм якої складено акт № 528 від 18.06.2010 року, яким зафіксовано, що розмір податку, зазначений платником у декларації, є меншим, ніж визначено за результатами перевірки (а.с.14). На підставі акту № 528 від 18.06.2010 року податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0003651541/0/15-209 від 05.07.2010 року, яким відповідачу, відповідно до пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 485022,30 грн., в тому числі: за основним платежем - 461926,00 грн., за штрафними санкціями - 23096,30 грн. (а.с.17).

Відповідно до п.1) ст.11 Закону України "Про державну податкову службу у Україні"№509-XII від 04.12.1990 року, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи. А відповідно до п.11) вказаної статті, - застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством.

Згідно до пп. "в" пп.4.2.2. п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

А відповідно до пп.17.1.4 п.17.1 ст.17 цього Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Враховуючи ту обставину, що податковим органом було встановлено факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства у вигляді заниження суми податкових зобов'язань, суд приходить до висновку про законність і підставність винесених позивачем податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до вимог пп.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження, або звертається у встановлені строки з позовом до суду.

Доказів оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції в м. Рівне в адміністративному чи судовому порядку не надано. За даними автоматизованої системи Документообіг адміністративних судів, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оптбудресурс" з позовом до суду з приводу оскарження податкових повідомлень-рішень №0003661541/0/15-209 від 05.07.2010 року та №0003651541/0/15-209 від 05.07.2010 року не звертався. Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, податкові зобов'язання платника податків, визначені вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, вважаються узгодженими.

В силу положень пп.5.2.4 п.5.2 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Позивачем для відповідача, відповідно до вимог ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, направлено податкові вимоги №1/595 від 23.07.2010 року (а.с.19) та №2/689 від 30.08.2010 року (а.с.18), які на момент подання адміністративного позову останнім не задоволені та у встановленому порядку не оскаржувались.

Станом на 06.09.2010 року згідно даних обліку позивача за відповідачем, з урахуванням переплати в сумі 156,82 грн, обліковується податкова заборгованість на загальну суму 1543107,98 грн., яка станом на день розгляду справи останнім не погашена.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні доказами: розрахунком податкової заборгованості відповідача (а.с.3), довідкою про стан розрахунків бюджетом від 03.09.2010 року (а.с.4) та зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.5-6).

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181- ІІІ від 21.12.2000 року, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" №509-XII від 04.12.1990 року встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості -це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптбудресурс" домісцевого бюджету м. Рівне на р/р 31115029700002 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22586331, код платежу 14010100, заборгованість по податку на додану вартість на загальну суму 1 543 107 (один мільйон пя'тсот сорок три тисячі сто сім) грн. 98 коп., яка виникла на підставі податкових повідомлень-рішень №0003661541/0/15-209 від 05.07.2010 року та №0003651541/0/15-209 від 05.07.2010 року.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя < Підпис > Друзенко Н.В.

Попередній документ
12078231
Наступний документ
12078233
Інформація про рішення:
№ рішення: 12078232
№ справи: 2а-4521/10/1770
Дата рішення: 08.10.2010
Дата публікації: 09.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: