Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення заяви
02 серпня 2024 р. Справа № 520/10204/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошин, розглянувши заяву ОСОБА_1 про заявлення додаткових позовних вимог по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням ухвали від 23.07.2024, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає в обмеженні ОСОБА_1 розміру нарахованої та виплаченої індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» максимальним (граничним) розміром 1 500,00 грн з 16.11.2023;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90 % грошового забезпечення, з урахуванням індексації пенсії (підвищення) відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», нарахованого з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), в розмірі 1,197, в повному обсязі, без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500,00 грн та без обмеження пенсії максимальним розміром, зі збереженням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 16.11.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою судді від 25.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії було повернуто.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 06.06.2024 ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.04.2024 по справі № 520/10204/24 скасовано. Справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.07.2024 зазначена справа передана на розгляд судді.
Ухвалою судді від 23.07.2024 позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає в обмеженні ОСОБА_1 розміру нарахованої та виплаченої індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» максимальним (граничним) розміром 1 500,00 грн у період з 01.03.2023 по 15.11.2023 та зобов'язання вчинити вказані дії повернуто позивачу. Відкрито спрощене провадження по справі щодо іншої частини позовних вимог в порядку, передбаченому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач 30.07.2024 подав до суду заяву, в якій заявив додаткові позовні вимоги до раніше заявлених позовних, а саме про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації пенсії передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 протиправними та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90 % грошового забезпечення, з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», нарахованої з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), в розмірі 1,0796, в повному обсязі, без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1- 7 пункту 2 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500,00 грн та без обмеження пенсії максимальним розміром, зі збереженням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.03.2024, з урахуванням проведених виплат.
При вирішенні питання щодо прийняття до провадження заяви позивача, в якій він заявив додаткові позовні вимоги до раніше заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Згідно із частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Зміст статті 160 КАС України передбачає, що в позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
За змістом статті 160 КАС України предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.
Розміром позову є кількісна характеристика позовних вимог. Отже, збільшення або зменшення розміру позовних вимог може відбутися шляхом зміни кількісних характеристик позовних вимог, але в межах спірних правовідносин.
Водночас предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), які визначені статтею 5 КАС України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.
Позивач розпоряджається своїми правами відносно предмета спору, підстав позову та розміру позовних вимог на власний розсуд, але це право обмежене певними стадійними вимогами.
Отже, наведені норми процесуального закону обмежують право позивача змінювати одночасно предмет та підстави позову.
Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Аналогічна правова позиція викладена в низці постанов Верховного Суду, зокрема від 30.11.2018 у справі №806/1723/17, від 10.12.2019 у справі №923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/19, від 09.07.2020 у справі № 922/404/19.
Згідно приписів частини першої ст. 47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
У свою чергу, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Ними будуть: юридичні факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення; доказові факти, тобто ті, що тісно пов'язані з фактами матеріально-правового характеру і на підставі яких можна зробити висновок про їх наявність чи відсутність.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Процесуальний кодекс передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, однак одночасна зміна предмету позову та підстав позову законом заборонена.
При одночасній зміні предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю вже новий позов. Саме у зв'язку із цим законодавцем було закріплено альтернативну зміну предмета чи підстав позову.
У свою чергу, Верховний Суд у рішенні від 09 липня 2020 року у справі № 922/404/19, висловив позицію, згідно якої під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру.
Верховний Суд також зазначив, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 року у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 року у справі № 925/186/19.
У контексті викладеного, суд зазначає, що зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16, від 31.07.2020 у справі №826/11947/18.
З матеріалів справи судом встановлено, що при зверненні з первісним позовом до суду позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягає в обмеженні ОСОБА_1 розміру нарахованої та виплаченої індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» максимальним (граничним) розміром 1 500,00 грн з 16.11.2023, та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90 % грошового забезпечення, з урахуванням індексації пенсії (підвищення) відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», нарахованого з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), в розмірі 1,197, в повному обсязі, без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500,00 грн та без обмеження пенсії максимальним розміром, зі збереженням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з 16.11.2023, з урахуванням раніше виплачених сум.
Тобто, предметом заявленого позивачем первісного позову була виплата позивачу пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету міністрів України від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500,00 грн, без обмеження пенсії максимальним розміром, зі збереженням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Звертаючись 30.07.2024 до суду з заявою, позивач заявив додаткові позовні вимоги до раніше заявлених позовних вимог, а саме про визнання дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, що полягають у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 індексації пенсії передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 протиправними та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 90 % грошового забезпечення, з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», нарахованої з застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), в розмірі 1,0796, в повному обсязі, без обмеження розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1- 7 пункту 2 цієї постанови, максимальним (граничним) розміром 1 500,00 грн та без обмеження пенсії максимальним розміром, зі збереженням щомісячної доплати до пенсії в розмірі 2 000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.03.2024, з урахуванням проведених виплат.
Тобто, при зверненні з вищезазначеною заявою фактично позивач заявив додаткові позовні вимоги, при розгляді яких підлягало б з'ясуванню питання щодо права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням індексації пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Слід вказати, що обґрунтування заявлених первісних позовних вимог відрізняється від обґрунтування тих позовних вимог, що заявляються позивачем у поданій ним заяві про заявлення додаткових позовних вимог. Спірні правовідносини утворилися за різні періоди та регулюються різними нормами нормативно-правових актів (постановами КМУ, прийнятими в різні роки). Спільний розгляд заявлених позивачем первісних та додаткових позовних вимог жодним чином не сприяє досягненню процесуальної економії, ефективнішому використанню процесуальних засобів, адже первісні та додатково заявлені позовні вимоги не випливають одна з одної та додатково заявлені позовні вимоги не стосуються тих самих обставин, на яких ґрунтується первісний позов.
Більш того, суд зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
Суд відмічає, що заява позивача від 30.07.2024 про заявлення додаткових позовних вимог фактично містить нові позовні вимоги, що характеризуються самостійним предметом спору та правовими підставами для звернення до суду. Обґрунтування позову, зазначене в первісній позовній заяві щодо виплати позивачу пенсії з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» жодним чином не стосується додатково заявлених позовних вимог щодо перерахунку пенсії позивача з урахуванням індексації відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Викладене вказує, що позивачем фактично подано до суду заяву про одночасну зміну предмета та підстави позову у спосіб доповнення позовних вимог, фактичних та правових підстав новими, що адміністративно-процесуальним законом не допускається.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15 (провадження № 12-15гс19) про те, що позивач має право змінити лише предмет або підстави позову. У цій постанові суд дійшов висновку, що не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Суд зазначає, що під вимогою слід розуміти матеріально - правову вимогу позову, яка складає його предмет. Підставою позову є фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача. Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку. Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Отже, позивачем заявлено нові позовні вимоги, що має наслідком дослідження інших обставин, що не є предметом розгляду в даній справі, та норм іншого нормативно-правового акта. Таким чином, подана позивачем заява, в якій він заявив додаткові позовні вимоги до раніше заявлених позовних вимог, фактично є заявою про одночасну зміну як предмета так і підстав позову, що виразилось у заявленні нових позовних вимог, що обґрунтовуються іншими підставами, наведеними у поданій заяві, що не передбачено чинним процесуальним законодавством.
Первісні та додатково заявлені позивачем позовні вимоги між собою не пов'язані, містять різні підстави їх пред'явлення, різні обґрунтування наявності підстав для їх задоволення, правовідносини щодо таких вимог регулюються різними нормативно-правовими актами (зокрема, Постановами КМУ, прийнятими в різні роки), а тому підлягають окремому дослідженню.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 826/19197/16, в якій Верховний Суд підкреслив, що зміна предмета позову або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, суд повертає заяву позивача про заявлення додаткових позовних вимог по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Водночас, суд роз'яснює, що в даному випадку позивач не позбавлений права звернутися до суду з новим окремим позовом у загальному порядку.
Керуючись статтями 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про заявлення додаткових позовних вимог по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Роз'яснити право позивача на звернення до суду з зазначеними у заяві позовними вимогами в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН